Нецікавий сюжет, жахлива коридорність, відсутність кат-сцен як таких (замість них недоречні, оформлені під комікс, малюнки) — зазвичай подібні характеристики ховають ігри, але у випадку з Mirror's Edge це не так. Всі перелічені вище болячки з лишком окупаються самим процесом: кросом по дахах, дивовижними піруетами, комбінаціями прийомів та іншими принадами паркуру. У цій грі буквально біжиш від стартової лінії до самого фінішу. І ніколи розглядати текстури і модельки - тут важлива швидкість і драйв. Саме тому вигляд від першої особи так підходить грі.
Незважаючи на наявність спеціальних змагальних забігів на якийсь час крім сюжету, гра залишається недомовленою. Бракує мультиплеєра, де можна було б демонструвати чудеса паркуру командою, не вистачає вільного режиму. Адже потенціал великий... Є певні надії на новий ME, чекатимемо.