PS3-версія
The Run приваблювала своєю ідеєю - промчати на крутих автомобілях через США. Не дивно, що ця сама ідея стала основою для повнометражного фільму за мотивами NFS через три роки. Однак, як виявилося, це лише «розвинена» версія «блэк-листа». Чому «розвинена»? Та тому що кількість водіїв, які хоч віддалено тягнуть на окремих персонажів, не сягає й десяти, що вже менше, ніж у «блек-листі». Сюжет підходить дійству — нецікава зав'язка, повна байдужість до того, що відбувається на екрані (головний герой — не персонаж, а просто муляж за кермом авто в буквальному та переносному сенсах), банальна кінцівка.
Тоді, можливо, було страшенно захоплююче їздити і отримувати насолоду від процесу? Аж ніяк! Геймплейно гра дуже слабка, тюнінгу тут немає, поліцейські седани чомусь обганяють суперкари (та й поїзди метро розвивають тут більше 200 км/год!), ДТП нерідко трапляється навіть при невеликому торканні… з гри бойовик, зайві QTE, огидна реалізація систем зміни автомобілів та нарахування очок…
Окремо про ігровий світ. Незважаючи на спробу зробити його різноманітним, він вийшов дуже нудним. Нерідко трапляється, що проїжджаючи новий етап, виникає відчуття, що ти проходив подібний поворот або відрізок трохи раніше. Момент наприкінці гри, коли в напрузі проходиш фінішний відрізок, втікаючи від копів, а наступного заїзду — повторно його ж на початку перегонів, вже так не дивує, але виглядає все одно безглуздо.
Саундтрек до будь-якої NFS завжди був схожий на вид мистецтва. У цій частині не запам'яталася ЖОДНА пісня. Та й взагалі, якби музики не було зовсім, уваги навряд чи хтось звернув би.
Гра максимум на одне проходження, яке й так не викличе жодних позитивних вражень.