Сказати, що ця гра захоплива, було б применшенням. Її насичена денна палітра, що контрастує з хворобливими зеленими тонами ночі, створює незабутню атмосферу. Саундтрек поєднує ностальгію, релігію та містику, але з постійним відчуттям загрози. Її персонажі балансують на краю моторошної долини, проте вони відчуваються більш людськими та складними, ніж пересічний протагоніст AAA-ігор.
Концепція проста: чоловік, покинутий жорстоким світом, живе в будинку, далекому від суспільства, в порожньому світі. Поки його сусід, випивши зайвого пива, не приходить, щоб попередити його про дві речі. По-перше, він не може виходити з дому вдень: сонце випромінює температури, нестерпні для людей. По-друге, він повинен впускати незнайомців у свій дім, оскільки контакт запевнив його, що це буде обов'язково для виживання.
Після цього нас знайомлять з Відвідувачами: людськими реплікантами, ідентичними справжнім людям, але з ледь помітними ознаками нещирості. Риси настільки поширені, що їх можна залишити непоміченими у будь-кого. Гра грається з мораллю, довірою до медіа та самою цінністю життя. Вона робить це таким чином, що роззброює вас і залишає порожніми.
Це низькобюджетна гра, розроблена з технічною простотою, яка різко контрастує з величезною емоційною та символічною вагою, яку вона передає. Їй не потрібна складна графіка, щоб зануритися; достатньо її атмосфери, звуку та послання.
Я рекомендую її кожній людині, здатній увімкнути комп'ютер. Це не технічний виклик, а психологічний. Він перевіряє не ваші рефлекси, а ваш розум.