Я назвав би цю гру однокнопковим платформером (тільки ліва кнопка миші). Мені він здався надмірно складним і нервовим, і я не став витрачати багато часу, щоб пройти гру до кінця. Управління по суті просте, але за фактом весь час "ледве не розрахував": то рано натиснув, то перетримав.
На мій погляд — дуже довгі рівні (оцінимо це як недолік сюжету))), щоправда, на них є чекпоїнти, але один рівень треба проходити за один раз. Щоб життя медом не здавалося, на кожному рівні є три міні-досягнення: набрати потрібну кількість очок, знайти приховані шматки і зібрати всі мерехтливі кулі на рівні. З окулярами ще куди не йшло, хоч зрозуміти механізм, від чого залежить швидкість їхнього набору, можна лише приблизно, з кулями – навіть намагатися не став. Але принципово питання не в цьому, головне взагалі дістатися до кінця.
Скріншоти не брешуть. Візуальна складова гри чудова: яскравий стиль, самобутні незрозумілі фіговини всюди та різний дизайн рівнів. Під лютий Drum & Bass ковбаситиме вас і екран, бо разом із музикою сіпатимуться якісь шипи, крутитимуться шістки, опускатимуться преси, відкриватиметься ворота та ще багато чого, що щоразу заважатиме Вам спокійно жити. Тому одноманітним процес достеменно не здається.
Якщо Вам не шкода нервів, то сміливо грайте — ще залипалово.