Після першої частини та слабкої демки у мене не з'явилося бажання грати в Outlast 2. Але все ж таки я вирішив його встановити, щоб перевірити можливість зміни дозволу та зламати кут огляду для скріншотів. Але так як виникла невелика складність у пошуку координат персонажа мені довелося трохи пройти гру, а в результаті пройшов аж до титрів, просто з цікавості.

Попередниця заманювала у закриту локацію, де нас оточували стіни та не завжди відчинені двері психіатричної лікарні. Спочатку це навіть напружувало і іноді вдавалося злякатися, але Outlast 2 пішов новим шляхом. Розробники закинули нас у невеликі, але відкриті простори, а потім змусили блукати серед маленьких будиночків, полів, лісів та інколи великих будівель. Якщо коротко, то ми потрапили до села, а в ньому ще й мешкають релігійні фанатики, які вкрали дружину головного героя. І ось у ролі журналіста Блейка Лангерманна нас відправляють шукати дружину, і ще знімати відео про свої пригоди (заради переглядів з ютуба люди готові на всяке).

Тепер біля деяких об'єктів дійсно записується відео, яке можна потім відтворити і почути коментарі РР. Також у грі розкидані усілякі записки з історіями мешканців цього містечка.

Повернемося до локацій та основного геймплею. Тепер нас не оточують стіни, є можливість обійти селян обхідними шляхами, а якщо й помітять, то завжди можна втекти. На жаль, через це більше не відчувається страх і те, що відбувається, перетворюється на веселі бігання від психов. Ну, мені було весело бігати від баби з косою, не знаю, як вам. Думаю, вона закохалася у РР і не хотіла, щоб він повернувся до дружини. Варто відзначити ще сцени смерті: то мені щось відрубають, то проткнуть чи гірше. Ці анімації зроблено добре, хоч і часто повторюються.

Біг - добре для тіла, але не для гри, вже на середині стає нудно, а страху зовсім немає. Можливо, через звуки та загальну атмосферу комусь буде страшно, але це залежить тільки від вас. Єдиним місцем, де хоч іноді було тривожно стала школа, але під кінець гри вона починала набридати.

Незважаючи на слабенький геймплей я все ж таки пораджу зіграти в цю гру, хоча б заради сюжету. Але попереджаю, Outlast 2 не дає прямих відповідей, їх потрібно шукати самому в записках, відеозаписах героя, фразах персонажів і варто згадати корпорацію з першої частини. Якщо ви не зможете розібратися, то гра здасться вам якимось маренням.

Хоч сценарій і закрутили добре, але, на жаль, персонажі не запам'ятовуються та дуже рідко з'являються. А я так хотів поговорити з деякими з них...

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

После первой части и слабой демки у меня не появилось желание играть в Outlast 2. Но все же я решил его установить, чтобы проверить возможность смены разрешения и взломать угол обзора для скриншотов. Но так как возникла маленькая трудность в поиске координат персонажа мне пришлось немного пройти игру, а в итоге прошел аж до титров, просто из любопытства.

Предшественница заманивала в закрытую локацию, где нас окружали стены и не всегда открытые двери психиатрической лечебницы. Вначале это даже напрягало и иногда удавалось испугаться, но Outlast 2 пошел новой дорогой. Разработчики забросили нас в небольшие, но открытые пространства, а потом заставили бродить среди маленьких домиков, полей, лесов и иногда больших построек. Если коротко, то мы попали в село, а в нем ещё и живут религиозные фанатики, которые украли жену главного героя. И вот в роли журналиста Блейка Лангерманна нас отправляют искать жёнушку, и ещё снимать видео про свои приключения(ради просмотров с ютуба люди готовы на всякое).

Теперь возле некоторых объектов и вправду записывается видео, которое можно потом воспроизвести и услышать комментарии ГГ. Также в игре раскиданы всякие записки с историями жителей этого местечка.

Вернемся к локациям и основному геймплею. Теперь нас не окружают стены, есть возможность миновать селян обходными путями, а если и заметят, то всегда можно убежать. К сожалению, из-за этого больше не чувствуется страх и происходящее превращается в веселые беганье от психов. Ну, мне было весело бегать от бабы с косой, не знаю как вам. Думаю, она влюбилась в ГГ и не хотела, чтобы он вернулся к жене. Стоить отметить ещё сцены смерти: то мне что-то отрубят, то проткнут или что похуже. Эти анимации сделаны хорошо, хоть и часто повторяются.

Бег — хорошо для тела, но не для игры, уже на середине становится скучно, а страха совсем нет. Возможно, из-за звуков и общей атмосферы кому-то будет страшно, но это зависит только от вас. Единственным местом где хоть иногда было тревожно стала школа, но под конец игры она начинала надоедать.

Не взирая на слабенький геймплей я все же посоветую сыграть в эту игру, хотя бы ради сюжета. Но предупреждаю, Outlast 2 не дает прямых ответов, их нужно искать самому в записках, видеозаписях героя, фразах персонажей и стоит вспомнить корпорацию из первой части. Если вы не сможете разобраться, то игра покажется вам каким-то бредом.

Хоть сценарий и закрутили хорошо, но, к сожалению, персонажи не запоминаются и очень редко появляются. А я так хотел поговорить с некоторыми из них...

Ігролад
6 / 10
Графіка
8 / 10
Сюжет
7.4 / 10
Керування
9 / 10
Звук і музика
7.2 / 10
7.5
Коментарі 0