Що казати? Це, мабуть, одна з найкращих російських ігор, квестів зокрема, що коли-небудь виходили на просторах нашої батьківщини, не дивлячись, що сама гра віддавала неабияким запахом мита та неординарного гумору. Але цей гумор і був такий близький і зрозумілий носіям російської мови та культури. Кохання і титанічна праця, вкладені в цей проект, що давно спочивала командою розробників, не могли не залишити глибокої борозни на полях російського геймдева і серцях багатьох співвітчизників. Для багатьох не секрет, що Союзмульфільм також приклав свою руку до виробництва цієї дивовижної, веселої та захоплюючої гри про будні героїв із відомої серії анекдотів. Приголомшлива графіка — мальовничо відмальовані фони, блискуча анімація і, безперечно, озвучка. Деякі квести змусять неабияк попітніти і виявити велику спостережливість або хоча б терпіння з яким доведеться тикати всі предмети на все, шукаючи відповідний варіант для подальшого просування. У гру я грав ще 1999-го року на тридисковому виданні, яке мені дав на якийсь час мій друг. Тоді я не зміг її пройти — запоровся на місці з банком та мурахами у другому розділі гри. Освоїти її цілком я зміг вже значно пізніше, коли гра знову у мене з'явилася на якійсь збірці квестів. Досі зберігаю про неї теплі спогади, що спонукали мене купити перші дві рамастовані частини в Стімі, які тепер із великим задоволенням переходжу. Інші ігри серії, що вийшли, я не визнаю, бо й малювання стала іншою, та й жарти дурніших.