Реалізм у зменшеному масштабі

Саме так можна сказати про гру під назвою RED ORCHESTRA 2 ГЕРОЇ СТАЛІНГРАДА (далі RO 2 або РО 2). Говорячи про реалізм, одразу згадується стара добра Арма. Так, у цій грі є трохи того, з чим ми стикалися в Армі, але на відміну від Арми нам не треба долати величезні відстані, щоб загинути від однієї кулі і знову долати цю відстань. Але про все по порядку.

Як ви вже зрозуміли з назви, бої розгорнуться у зруйнованому Сталінграді. Що ж такого особливого? Маленькі вулички, заповнені руїнами будинків. Величезні висотки, що встояли після бомбардувань, зруйнована техніка. За кожним кутом, у будь-якому місці вас чекає небезпека. Немає такого місця, де ви сховаєтеся і вас не дістануть. Якщо з зброї не вб’ють, то гранатою дістануть. Один з головних принципів: рух – це життя. Залишатися на місці ще небезпечніше, ніж намагатися перебігти до наступного укриття під обстрілом. Будь то маленькі вулички житлових кварталів, де кулеметник, зайнявши правильну позицію, не дасть вам ступити і кроку, або величезні площі, де ви будете як на долоні.

Поговоримо про геймплейні особливості гри. Один з перших плюсів – анатомічна система пошкоджень: поранили в ногу, будеш повільніше бігати. Влучили в руку, буде гірша точність. Ну а якщо в голову, то тут без шансів. Присутня також система моралі, наш боєць не герой і не супермен, який нічого не боїться. Якщо боєць потрапив під обстріл, будь то артилерія або просто вас кулеметник притиснув і не дає вам підняти голову, ваш боєць буде пригнічений, точність буде нижчою, а екран буде темніти, що додає ще один плюс у скарбничку реалізму. Але якщо поруч з вами командир відділення, то він може підняти дух і вплив пригнічення трохи зменшиться.

Зазвичай у шутерах ми бігаємо у повний зріст і не замислюємося про такі позиції, як сидячи (присівши тобто), а тим більше лежачи, але не в цій грі. Тут вам доведеться вгризатися в землю і часто повзати, перебігати від укриття до укриття. У повний зріст не побігаєш, це перший крок на шляху до швидкої смерті. Також вигляд від першої особи дозволяє проникнутися реалізмом. За укриттям безпечно, але нічого не видно. Тому доводиться висовуватися, не завжди це безпечно, а зазеваєшся, то озирнутися не встигнеш, як отримаєш кулю. Раз я вже заговорив про укриття, то треба відзначити систему укриттів, що є великою рідкістю в іграх, особливо у мультиплеєрних.

Ще одна особливість гри полягає в тому, що вона (гра) не прощає помилок і за неї (помилку) доводиться дорого платити. Не оглянув місцевість, вирішив перебігти. Бац! І тебе підстрелили. Побачив, як твої співкомандники побігли до наступної точки, але ворожий кулеметник убив їх, а ти за велінням стадного почуття побіг за ними, то ти теж загинеш. Також ви випадково можете вбити свого. Наприклад, вирішили кинути гранату, чеку висмикнули, а кинути не встигли, ворог підстрелив. Якщо пощастить, то співкомандники встигнуть втекти, але бувають випадки, що в цей момент не вибігти з укриття. А шляху назад немає, чеку висмикнуто, граната спрацювала. Це тільки посилює реалізм, оскільки такі випадки були і в реальних війнах.

Відзначу також два, але невеликих мінуси. Перший полягає в тому, що після 200-300 награних годин звикаєш до гри і вона втрачає для тебе складність: ти вже знаєш хороші точки для кулемета; знаєш, де можна пробігти, а де краще не мелькати. Другий мінус – це те, що гра надто жорстока до новачків. Як я казала, гра не прощає помилок і досить небагато залишаються в грі, тому аудиторія дуже маленька у гри. Але в новій частині rising storm 2 vietnam, розробники приділили цьому аспекту увагу, подивимося, що вийде.

Отже, якщо ви хочете пограти у гру з рівнем реалізму трохи нижчим, ніж в Армі, то цю RO2 варто брати. Ви відучитеся бездумно затискати ЛКМ і вже будете підготовлені до більш серйозних ігор.

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

Реализм в уменьшенном масштабе

Именно так можно сказать про игру под названием RED ORCHESTRA 2 ГЕРОИ СТАЛИНГРАДА (далее RO 2 или РО 2) .Говоря об реализме ,сразу вспоминается старая добрая Арма.Да,в этой игре есть немного того,с чем мы сталкивались в арме,но в отличие от Армы нам не надо преодолевать огромные расстояния ,чтобы погибнуть от одной пули и преодолеть опять это расстояние.Но обо всем по порядку.

Как вы уже поняли из названия,то бои развернутся в разрушенном Сталинграде.Что же такого особенного?Маленькие улицы ,заполненные развалинами домов.Огромные высотки устоявшие после бомбежек,разрушенная техника.За каждым углом,в любом месте вас поджидает опасность.Нет такого места,где вы спрячетесь и вас не достанут.Если из оружия не убьют,то гранатой достанут.Один из главных принципов : движение -это жизнь.Оставаться на месте еще опаснее ,чем пытаться перебегать к следующему укрытию под обстрелом.Будь то маленькие улицы жилых,где пулеметчик занявший правильную позицию не даст вам ступить и шагу или огромные площади,где вы будете как на ладони .

Поговорим о гемплейных особенностях игры.Один из первых плюсов, анатомическая система повреждений:ранили в ногу,будешь медленней бегать.Попали в руку,будет хуже точность.Ну а если в голову ,то тут без шансов.Присутствует так же система морали,наш боец ,не герой и не супермэн,который ничего не боится.Если боец попал под обстрел,будь то артиллерия или просто вас пулеметчик прижал и не дает вам головы поднять.Ваш боец будет подавлен,точность будет ниже,а экран будет темнеть,что придает еще один плюс в копилку реализма. Но если рядом с вами командир отделения,то он может поднять дух и влияние подавления немного уменьшится.

Обычно в шутерах мы бегаем в полный рост и не задумываемся о таких позициях ,как сидя(пригнувшись то есть),а тем более уж и лежа,но не в этой игре.Здесь вам придется вгрызаться в землю и часто ползать,перебегать от укрытия к укрытию.В полный рост не побегаешь,это первый шаг на пути к быстрой смерти.Так же вид от первого лица позволяется проникнуться реализмом.За укрытием безопасно,но ничего не видно.Поэтому приходиться высовываться,не всегда это безопасно,а зазеваешься,то оглянуться не успеешь ,как схлопочишь пулю.Раз я уже заговорил об укрытиях,то надо отметить систему укрытий,что являются большой редкостью в играх,особенно в мультиплеерных.

Еще одна особенность игры заключается в том,что она(игра) не прощает ошибок и за нее(ошибку) приходится дорого платить.Не осмотрел местность,решил перебежать.Бац! И тебя подстрелили.Увидел как твои сокомандники побежали к следующей точке,но вражеский пулеметчик убил их,а ты по велению статного чувства побежал за ними,то ты тоже погибаешь.Так же вы случайно можете убить своего.Например,решили бросить гранату,чеку выдернули,а кинуть не успели,враг подстрелил.Если повезет то сокомандники успеют убежать то повезло,а бывают случаи,что в данный момент не выбежать из укрытия.А пути назад нет,чека выдернута,граната сработала.Это только усиливает реализм,так как такие случаи были и в реальных войнах.

Отмечу так же два,но небольших минуса.Первый заключается в том,что после 200-300 наигранных часов привыкаешь к игре и она теряет для тебя сложность:ты уже знаешь хорошие точки для пулемета;знаешь ,где можно пробежать,а где лучше не мельтешить.Второй минус это то,что игра слишком жестока к новичкам .Как я говорила,игра не прощает ошибок и довольно немногие остаются в игре,поэтому аудитория очень маленькая у игры.Но в новой части rising storm 2 vietnam,разработчики уделили это аспекту внимание,посмотрим что выйдет.

Итак,если вы хотите поиграть в игру с уровнем реализма чуть ниже,чем в Арме,то эту RO2 стоит брать.Вы отучитесь бездумно зажимать ЛКМ и уже будете подготовлены к более серьезным играм.

Ігролад
9 / 10
Графіка
7 / 10
Сюжет
5.5 / 10
Керування
7 / 10
Звук і музика
7 / 10
Мультиплеєр
8.5 / 10
Локалізація
7 / 10
7.3
Коментарі 0