Про Silent Hill можна говорити годинами, без цієї гри не було б всієї серії, вона найкраща з усіх, і я говорю не про графік, яка до речі була однією з найкращих для PSOne, я говорю про емоційну складову гри, скільки б років не минуло ( а проходив я цей шедевр років так 10-15 тому назад) напевно я ніколи не забуду мученика Гаррі, нещасну Лізу та поліцейського Сибіл яка на самому початку гри, вручаючи пістолет, говорить Гаррі ключові слова (про те, щоб він стріляв тільки при крайній необхідності, і точно знав по кому він стріляє), які згодом докорінно змінюють сюжет і кінцівку гри. У грі безліч відгалужень, різних шляхів проходження, секреток, і звичайно ж кінцівок, починаючи з передсмертного марення в голові Гаррі і закінчуючи кінцівкою з НЛО. Цікавий факт, спочатку туман з снігом, що падає, був створений для того, щоб прикрити текстури. Моя оцінка природно 10 з 10.