Як зараз пам'ятаю, як на диску Країна ігор побачив трейлер цієї гри. І тоді трейлер нічим не вразив бо нагадував типову копію CoD тільки від третьої особи, ну ще було багато піску (I don't sand, як кажуть), тому релізі гра природно пройшла повз мене.
І це виявилося помилкою, бо під маскою шутер про бравих американських солдатів, які несли демократію, розробники з Yager приховали діамант, який розповідає через лякаючу історію одну просту істину, яка не так часто торкається у відеоігор — війна — пекло.
Так, діамант не найкращою механікою стрілянини, яка просто не відчувається, але навіть це тут, як мені здається, можна пробачити. Бо беремо під керування Мартіна Уокера — солдата, командира, а точніше машину, яка була створена для однієї мети — знищувати ворогів. І тому вся ця "неглибока" та "легка" механіка стрілянини для мене мала сенс і легко компенсується, адже я грав за натренованого солдата, який знає, що така зброя і як ним користуватися, а користуватися нею доведеться багато.
Оскільки Вокер — командир, тобто можливість командувати двома своїми підлеглими — Луго та Адамсом — які можуть придушувати ворога чи прикривати, все залежить лише від самого гравця та ситуації, в якій той опинився. І напарники Уокера не просто болванчики, які снують на увазі, ні, це добре прописані персонажі зі своїми характерами, солдати зі своїми корисними навичками, але перш за все вони люди, які реагуватимуть на дії гравця в цьому пеклі, яке розташувалося в Дубаї. І дійства в грі достатньо, починаючи від найвідомішої сцени з фосфором і закінчуючи фінальним забігом, що місцями нагадує марення божевільного, до вежі де розташована головна мета до якої нашій трійці потрібно дістатися — Полковник Конрад.
Розробники змогли створити в Дубаї атмосферу такого собі піщаного і спекотного пост-апокаліпсису, який лякає і чарує одночасно, який не відпустить вже ніколи. І насамкінець гравець, як і Конрад, пройшовши весь цей жах (а таку гру обов'язково треба проходити на складності fubar) почує від служивого просту істину: "Ти ж захотів стати героєм, от і заплатив за це. Ну а як ти хотів? Все по часнику".
Damn son, я обожнюю цю гру.