І так про Сталкер через призму часу, на максимальній складності, можна сказати лише те, що це досить банальний шутер начебто з купою можливостей, але ще з більшою купою багів. Благо немає способів упіймати софтлок, а гру можна вичинити аматорським паком "неофіційних патчів".
Величезна претензія до зброї, особливо на початку гри, ніби гармати не дуло, а дупло. Кулі летять куди завгодно, але не центром перехрестя в 80% випадків. Коли мало не в кожному іншому шутері, обов'язкове правило першої кулі — летіти точно центром. Взявши зараз калаш і щось настріляєш краще, ніж проханий у зоні сталкер після контузії. Загальну ситуацію вивозить атмосфера пострадянської розрухи/занедбаності та зреченості від світу. Решта або стерпно, або терпимо. Саме хороших і чудових моментів назвати не зможу, окрім хіба що музики зі стартового меню.