S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl

Я не став фанатом гри, вона так собі, ні Action, ні RPG, не риба, не м'ясо, на три з мінусом з огляду на те, що робили її не один рік.

Штучне життя зроблено погано. NPC постійно стирчать на стоянках, просиджують штани, бренчать на гітарах, цькують байки, несмішні жарти. Живуть просто неба, в будь-яку погоду. Їдять, п'ють, не знімаючи броню. Окрім РР, артефактів ніхто не збирає. ІІ слабенький, NPC і мутанти поводяться безглуздо, не бачать загрози, дихнуть по дурості, не бачать аномалій. Блокують прохід через двері, просто бісить. Перебір, що ГГ треба годувати, бо помре.

Відкритий світ не такий вже й відритий, радіація, колючий дріт, аномалії створюють невидимий коридор, а останній рівень ЧАЕС із телепортами, таки – коридорний шутер. З іншого боку, відкритий світ заважає виконанн… Читати повністю

На сьогоднішній день, гра не блищить графікою, а деякі моменти в управлінні, здавалися дещо незграбними і в момент виходу. Але це одна з ігор, якій можна пробачити будь-які огріхи за неймовірну атмосферу.

Світ сталкера повністю просякнутий пострадянською безнадією з ноткою авантюризму та всюдисущим присмаком радіації. Тут не знаєш, що чекає на тебе в черговому закиданні, артефакт, пара мутантів з гарним апетитом, або з півдюжини нудьгуючих головорізів.

Сталкер - не ідеальна гра, що не заважає їй бути грою відмінною та самобутньою.

Шикарна гра. 2007 року для українського ігропрому вона стала найяскравішим прикладом успіху. Сюжет за нинішніми мірками далеко не шедевр, але його задум виразно видно і нині. Не кажучи вже про те, який дивовижний світ вони вигадали, хоч і під враженням від Пікніка на узбіччі. Навіть не дивлячись на розробку, що тривала, і кількість переносів, яким позаздрить Кіберпанк 2077, гра залишається приємною оку і нині. За часів перших запусків і після того, як дізнався, що гра від співвітчизників — це викликало здивування та гордість. Чекаємо на С2

Сталкер гра з нерозкритим потанціалом, багато багів та недоліків

наприклад більшість кат сцен у мене в неправильному порядку запустилося від чого я не зрозумів сюжет лише кінцівку

Але все-таки чіпляє своєю атмосферою і приголомшливим штучним інтелектом ворогів

Але як на мене, сталкер розкривається у всій своїй красі лише в кличі прип'яті (ну і в модах)

Сталкер є Сталкер. Про неї знають, мені здається, усі. Грали, до речі, теж. Вона атмосферна, вона цікава, вона в міру страшна, вона гарна. Єдине, зараз, на 2023 рік, гра реально застаріла, але фанати не сплять і рятують, реанімують таку чудову гру.

Ком'юніті — це окрема стаття насправді. Купа модів на будь-які смаки, деякі розкажуть вам окрему історію, деякі накотять графона краще, ніж у трейлері Сталкера 2. Одним словом – рекомендую гра дитинства, культова для СНД.

Гра від українських розробників мені дуже сподобалася, проходив її з величезним задоволенням, так, були баги, вильоти іноді, але якщо закрити на це очі то гра чудово передає атмосферу постапокалісу. здався дуже зручним. Мінусів у цій грі я не знаходив, крім деяких незначних багів.

Легендарна гра, що ще казати. Баги є, але гра все ще гарна. Зіграти варто щонайменше раз.

І так про Сталкер через призму часу, на максимальній складності, можна сказати лише те, що це досить банальний шутер начебто з купою можливостей, але ще з більшою купою багів. Благо немає способів упіймати софтлок, а гру можна вичинити аматорським паком "неофіційних патчів".

Величезна претензія до зброї, особливо на початку гри, ніби гармати не дуло, а дупло. Кулі летять куди завгодно, але не центром перехрестя в 80% випадків. Коли мало не в кожному іншому шутері, обов'язкове правило першої кулі — летіти точно центром. Взявши зараз калаш і щось настріляєш краще, ніж проханий у зоні сталкер після контузії. Загальну ситуацію вивозить атмосфера пострадянської розрухи/занедбаності та зреченості від світу. Решта або стерпно, або терпимо. Саме хороших і чудових моментів назвати не зможу, окрім х… Читати повністю

Поставив грі тверді 6,5

Ні, насправді я її дуже люблю, мені подобається періодично повертатися сюди і перепроходити сюжетну лінію. Вона велика, насичена деталями, є кілька цікавих поворотів. Взагалі про ТЧ сказано дуже багато, щоб я зараз написав щось оригінальне.

Моя оцінка складається з того, що в грі багато біганини по локаціях. На початку це обумовлено тим, що ти новачок і тобі належить пошестерити на старших, але ближче до кінця навіть сюжетно обумовлене завдання по поверненню а Кордон мене сильно дратує

З самого початку вступного ролика розумієш, що ця гра не просто "зовсім інша", а істотно відрізняється від усіх ігор цього жанру. Ніч, дощ, гроза, дорога, «Вантаж Смерті» та трупи загиблих сталкерів, серед яких «Мічений»!

Зустрівшись із Сидоровичем розумієш, що знайомити із самого початку гри тебе почали не з найприємнішими людьми зони. Але це ще не найстрашніше. Найстрашніше — Село Кровососів, повз яке неможливо пройти не “відростивши” хвіст із 5-ти кровососів. Завдання не складні, але складно вижити на шляху між пунктами призначення, не потрапивши в аномалію, стрілянину або в лапи мутантам.

Завдання зі звільнення полонених сталкерів дуже складно виконати не втративши при цьому Бійців із супроводу.

Гра загалом відмінна. Нехай багато багів, але вони роблять гру веселішою.… Читати повністю

Я великий фанат серії S.T.A.L.K.E.R. 1 частина, Тіні Чорнобиля (або Shadow of Chernobyl) пройшла через багато етапів: переробка сеттингів, а далі - вирізання багато контенту, урізка графіки (дякую не дуже потужним ПК того часу. Подібна доля спіткала і Crysis).

Графіка на той час — відмінна (та й зараз непогано виглядає, а деякі текстури — гідно). До виходу Crysis 1 саме ТЧ був лідером (та й з висвітлення теж ним залишився, навіть після виходу Crysis'а). Сюжет — добрий, атмосфера — просто немає слів. Звуки, саундтрек – чудові. 10 балів однозначно ця Легенда заслуговує

Прекрасна гра, що залишила свій відбиток на ігровій індустрії шутерів. Велика кількість локацій, повне занурення, несподіване закінчення. Графіка для свого року хороша, але бувало і краще. Гра обов'язково до проходження кожного геймера, що любить тематику постапокаліпсису. Багато сайд квестів, класне озвучення і що найголовніше - Зона Відчуження не залежить від гравця. Вона живе своїм життям і система A-Life відмінно показує всі свої можливості. Усім рекомендую, атмосфера найвищий рівень.

Грав у неї ще в 2009-отримав безліч вражень. Світ-хай і не великий, але живий, атмосферу взагалі не передати словами, геймплей-цілком непогано. А найголовніше-ця серія живий показник того, що наші розробники можуть випустити гідну гру

Дуже атмосферна гра, в яку хочеться повертатися знову і знову.

Різноманітні вороги від бандитів до мутантів, безліч видів зброї, цікавий сюжет, кілька кінцівок. Загалом гра шедевр!

Чудова гра. Приємний геймплей. Відмінне озвучення, музика, атмосфера. Нормальна графіка. Багов правда достатньо, але з цим можна жити. Було б звичайно краще якби їх не було. Дякую за мем про маслину. Та й так музика бандитів теж гарна.

З цієї частини я почав, завдяки їй я з тих людей, які з дитинства мріють поїхати не на море, а до Чорнобиля. 10/10

ну взагалі гра хороша тільки її треба або купувати або на диск записувати про теж купити а взагалі гра популярна своїми мемами і крутими пухами також є цікаві завдання і що я можу сказати що ту навіть є моди і ця гра не дивлячись на те що вона створена 2007 року вона досі популярна всім раджу!

Мені гра зайшла, її атмосфера, і одночасна серйозність та жарти, геймплей відмінний, шукай артефакти, стріляй, тягай консервні банки для Сидора та проходь сюжет. А сюжет простий: на кшталт ти ходиш, намагаєшся зрозуміти, чому тобі треба вбити Стрілка, що відбувається і т.д. Графіка хороша, очі не витікають. Але ІІ не завжди адекватний. Приквел: Чисте Небо. Сіквел: Поклик Прип'яті.

Я багато говорити не вмію, тож скажу коротко. Я став фанатом цієї гри тільки 2 роки тому, коли я запустив цю гру і цей старий жирний хрич дав мені перше завдання. Я був здивований що ми тільки прокинулися і нам кажуть вже штурмувати когось! Але сюжет у цій грі не головне, у ній головне атмосфера! Ви будете раді сидіти зі сталкерами біля вогнища та слухати їх анекдоти та історії. Так є ще й моди, які роблять гру захоплюючою! Я пишаюся цією грою та вважаюся її фанатом!

Класика українського геймдева.

Сама гра, можливо, навіть на момент виходу виглядає не дуже. Але Сталкач не про це, він про атмосферу. Це прекрасне і незабутнє почуття біля багаття разом із душевними нпс'никами, які цькують байки, грають на гітарі, смажать ковбаску з хлібцем. А лаболаторії? Ухх як страшно було в них, коли я був ще малий!

Якщо відійти від цієї води та почати говорити у справі, то гра все одно досить гарна у геймплейному плані. Якщо описувати просто, то це (зовсім трохи за рахунок механіки артефактів і спорядження, що змінюється) рпг і шутер з більш-менш відкритим світом (кілька наземних і підземних локацій, розділених завантажувальним екраном).

Геймплей, в принципі, хороший: є головне містичне завдання, до якого ми добиратимемося всю гру, також є квести які ведуть д… Читати повністю