S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl

Ух як приємно бачити СТАЛКЕР Тінь Чорнобиля та ще й у популярних цього тижня. Скільки теплих спогадів про цю гру в мене, та й, напевно, у більшості мужиків яким 25+ років. Можу сказати відразу, нинішнє покоління 12-18 років не оцінять цей шедевр, тому що вони виховані на мультяшній графіці і стали заручниками батроялів. У СТАЛКЕР реально є сюжет та історія. Дуже круті локації, дуже класний сюжет, графіка часом 2007 року була просто шедевральною принаймні для мене. (зараз навіть виходять ігри приблизно з такою графікою від інді-розробників). Загалом кому цікава тема трагедії на Чорнобильській АЕС, хто хоче повоювати з мутантами та пошукати аномалії, тому точно варто пограти. І до речі, якщо судити з сюжету, то це для мене найкраща гра у серії. Чекаємо на сталкер 2

Я великий фанат серії S.T.A.L.K.E.R. 1 частина, Тіні Чорнобиля (або Shadow of Chernobyl) пройшла через багато етапів: переробка сеттингів, а далі - вирізання багато контенту, урізка графіки (дякую не дуже потужним ПК того часу. Подібна доля спіткала і Crysis).

Графіка на той час — відмінна (та й зараз непогано виглядає, а деякі текстури — гідно). До виходу Crysis 1 саме ТЧ був лідером (та й з висвітлення теж ним залишився, навіть після виходу Crysis'а). Сюжет — добрий, атмосфера — просто немає слів. Звуки, саундтрек – чудові. 10 балів однозначно ця Легенда заслуговує

Класика українського геймдева.

Сама гра, можливо, навіть на момент виходу виглядає не дуже. Але Сталкач не про це, він про атмосферу. Це прекрасне і незабутнє почуття біля багаття разом із душевними нпс'никами, які цькують байки, грають на гітарі, смажать ковбаску з хлібцем. А лаболаторії? Ухх як страшно було в них, коли я був ще малий!

Якщо відійти від цієї води та почати говорити у справі, то гра все одно досить гарна у геймплейному плані. Якщо описувати просто, то це (зовсім трохи за рахунок механіки артефактів і спорядження, що змінюється) рпг і шутер з більш-менш відкритим світом (кілька наземних і підземних локацій, розділених завантажувальним екраном).

Геймплей, в принципі, хороший: є головне містичне завдання, до якого ми добиратимемося всю гру, також є квести які ведуть д… Читати повністю

Прекрасна гра, що залишила свій відбиток на ігровій індустрії шутерів. Велика кількість локацій, повне занурення, несподіване закінчення. Графіка для свого року хороша, але бувало і краще. Гра обов'язково до проходження кожного геймера, що любить тематику постапокаліпсису. Багато сайд квестів, класне озвучення і що найголовніше - Зона Відчуження не залежить від гравця. Вона живе своїм життям і система A-Life відмінно показує всі свої можливості. Усім рекомендую, атмосфера найвищий рівень.

Гра для тих, хто любить хабар, хоче і не може потрапити до зони відчуження.

Хороша гра, проходив жодного разу. У грі є сім кінцівок, дві справжні та п'ять помилкових. Бувають глюки з квестами, які можуть зависнути, але це не завадить проходженню гри. Артефактів хоч хоч греблю гати, але всі тягни до Сидоровича. Загалом, можна багато писати. 10 Сидоровичів із 10

З самого початку вступного ролика розумієш, що ця гра не просто "зовсім інша", а істотно відрізняється від усіх ігор цього жанру. Ніч, дощ, гроза, дорога, «Вантаж Смерті» та трупи загиблих сталкерів, серед яких «Мічений»!

Зустрівшись із Сидоровичем розумієш, що знайомити із самого початку гри тебе почали не з найприємнішими людьми зони. Але це ще не найстрашніше. Найстрашніше — Село Кровососів, повз яке неможливо пройти не “відростивши” хвіст із 5-ти кровососів. Завдання не складні, але складно вижити на шляху між пунктами призначення, не потрапивши в аномалію, стрілянину або в лапи мутантам.

Завдання зі звільнення полонених сталкерів дуже складно виконати не втративши при цьому Бійців із супроводу.

Гра загалом відмінна. Нехай багато багів, але вони роблять гру веселішою.… Читати повністю

Мені гра зайшла, її атмосфера, і одночасна серйозність та жарти, геймплей відмінний, шукай артефакти, стріляй, тягай консервні банки для Сидора та проходь сюжет. А сюжет простий: на кшталт ти ходиш, намагаєшся зрозуміти, чому тобі треба вбити Стрілка, що відбувається і т.д. Графіка хороша, очі не витікають. Але ІІ не завжди адекватний. Приквел: Чисте Небо. Сіквел: Поклик Прип'яті.

Грав у неї ще в 2009-отримав безліч вражень. Світ-хай і не великий, але живий, атмосферу взагалі не передати словами, геймплей-цілком непогано. А найголовніше-ця серія живий показник того, що наші розробники можуть випустити гідну гру

І Сталкер і Метро чіпляють своєю атмосферою! Слухати як грають сталкери на гітарі або цькують анекдоти з байками!

Вже котрий рік з моменту виходу переходжу ТЧ в оригіналі та з модами майже постійно знаходжу щось нове, мені подобається ходжу із задоволенням.🙂🙂🙂

З цієї частини я почав, завдяки їй я з тих людей, які з дитинства мріють поїхати не на море, а до Чорнобиля. 10/10

Дуже атмосферна гра, в яку хочеться повертатися знову і знову.

Різноманітні вороги від бандитів до мутантів, безліч видів зброї, цікавий сюжет, кілька кінцівок. Загалом гра шедевр!

Гра, безперечно, є шедевром. По-перше, чого тільки варта похмура, зловісна, але в той же час і така атмосфера, що по-своєму приваблює, яка протягом всієї гри тримає гравця в напрузі. І лякає вона зовсім не дешевими скримерами, кров'ю і лицеприємними картинками, а сірими краєвидами Зони Відчуженнями, розбавленими теплими вечорами біля вогнищ сталкерів під брязкіт на гітарі.

Також, закручений сюжет, приємні фізика та оформлення стрілянини, унікальний аудіоряд лише підкреслюють шедевральність цієї гри.

Підбивши підсумки, я ґрунтовно рекомендую цю гру і вважаю, що кожен повинен хоча б раз у неї пограти!

Я багато говорити не вмію, тож скажу коротко. Я став фанатом цієї гри тільки 2 роки тому, коли я запустив цю гру і цей старий жирний хрич дав мені перше завдання. Я був здивований що ми тільки прокинулися і нам кажуть вже штурмувати когось! Але сюжет у цій грі не головне, у ній головне атмосфера! Ви будете раді сидіти зі сталкерами біля вогнища та слухати їх анекдоти та історії. Так є ще й моди, які роблять гру захоплюючою! Я пишаюся цією грою та вважаюся її фанатом!

З огляду на те, що гра не нова, я оцінюватиму графіку та різні баги (а вони іноді трапляються) приблизно на той період.

Отже, почнемо...

Перше, що мені сподобалося в грі, це графіка (я почав грати одразу після виходу гри) на той період вона дійсно здавалася мені шикарною, зараз, погравши у такі ігри як DayZ, я розумію, що графіка там не шикарна, але й не відстій, за теперішніми мірками я б дав тверду 7/10, але оскільки оцінюю я за мірками того року, то це тверда 10/10.

Друге, що мені сподобалося, це реалістичність стрільби. Якось я полазив у конфігах гри і переконався, що на фізику стрільби було витрачено не мало часу та грошей. Зараз ми звикли, що куди цілишся, туди й потрапляєш -+ трохи вище, трохи нижче. Але з S.T.A.L.K.E.R. справа йде трохи інакше, там купа факторів, що впливають на… Читати повністю

Я сам фанат сталкера, і, як на мене, ця частина найкраща гра у всій серії. Видно, що гру розробники робили з душею, тому й вийшла така чудова гра. Графіка на той час була просто чудовою. Цікавий сюжет, купа схованок та багато різної зброї – це далеко не все, що можна перераховувати з цієї гри.

У грі є неповторна атмосфера чорнобильської зони, яка дедалі більше затягує гравця, дедалі більше приваблює і притягує його. Локації теж грають величезну роль, вони досить великі та реалістичні, особливо Чорнобильська АЕС, іноді виникає почуття, що ти реально побував там, у "зоні".

Коли дізнався про книги серії Stalker одразу купив одну, і мені дуже сподобалося. Згодом я почав читати лише "сталкера", тому що дуже зацікавили книги цієї серії. Ось так ігри "народжують" читання.

… Читати повністю

На мій погляд, це найкращий продукт від розробників із СНД. Найатмосферніша і неповторна гра. Тут є все, що потрібно любителям жанрів РПГ та екшен. Величезні для свого часу локації, купа озброєння та броні, величезна кількість різних квестів, різні клани та види мутантів, цікавий сюжет, що затягує, і головне неповторна атмосфера Зони відчуження. І це головна особливість гри. Це те, що відрізняє її від решти подібних проектів. Такого не зустрічав ніде. Морок, холод, страх та адреналін — ось що ти відчуваєш, досліджуючи кожен метр просоченої смертю та радіацією Чорнобильської землі. Починаючи простим сталкером без минулого, якого везли на "вантажівці смерті" у бік Кардона, ти опиняєшся ключовою фігурою в подальшій долі Зони та всіх її мешканців. Ну а всі подробиці я рекомендую дізнатися із с… Читати повністю

Про Сталкер я дізнався зовсім недавно. Так-так, я дізнався про цю гру у 2014 році. Коли я увімкнув його, побачив одну з найкращих заставок з тих, що я зустрічав в іграх, частково через ЗІЛ, частково через графіку.

Потім розпочалася сама гра. Мені було так приємно чути ці дивні вигуки бандитів, слухати як сталкери грають на гітарі, зустрічати УАЗики, що згоріли, ЗІЛи. Гра мене затягла на багато десятків годин. У ній великий опрацьований світ, який захоплює сюжет, веселі персонажі, незабутньо похмура атмосфера. З мінусів можу відзначити лише графіку нижче рівня 2007 року та незручний інтерфейс.

Тепер я можу з гордістю чекати на Сталкер 2.