S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl

Про Сталкер я дізнався зовсім недавно. Так-так, я дізнався про цю гру у 2014 році. Коли я увімкнув його, побачив одну з найкращих заставок з тих, що я зустрічав в іграх, частково через ЗІЛ, частково через графіку.

Потім розпочалася сама гра. Мені було так приємно чути ці дивні вигуки бандитів, слухати як сталкери грають на гітарі, зустрічати УАЗики, що згоріли, ЗІЛи. Гра мене затягла на багато десятків годин. У ній великий опрацьований світ, який захоплює сюжет, веселі персонажі, незабутньо похмура атмосфера. З мінусів можу відзначити лише графіку нижче рівня 2007 року та незручний інтерфейс.

Тепер я можу з гордістю чекати на Сталкер 2.

На мій погляд, це найкращий продукт від розробників із СНД. Найатмосферніша і неповторна гра. Тут є все, що потрібно любителям жанрів РПГ та екшен. Величезні для свого часу локації, купа озброєння та броні, величезна кількість різних квестів, різні клани та види мутантів, цікавий сюжет, що затягує, і головне неповторна атмосфера Зони відчуження. І це головна особливість гри. Це те, що відрізняє її від решти подібних проектів. Такого не зустрічав ніде. Морок, холод, страх та адреналін — ось що ти відчуваєш, досліджуючи кожен метр просоченої смертю та радіацією Чорнобильської землі. Починаючи простим сталкером без минулого, якого везли на "вантажівці смерті" у бік Кардона, ти опиняєшся ключовою фігурою в подальшій долі Зони та всіх її мешканців. Ну а всі подробиці я рекомендую дізнатися із с… Читати повністю

Я сам фанат сталкера, і, як на мене, ця частина найкраща гра у всій серії. Видно, що гру розробники робили з душею, тому й вийшла така чудова гра. Графіка на той час була просто чудовою. Цікавий сюжет, купа схованок та багато різної зброї – це далеко не все, що можна перераховувати з цієї гри.

У грі є неповторна атмосфера чорнобильської зони, яка дедалі більше затягує гравця, дедалі більше приваблює і притягує його. Локації теж грають величезну роль, вони досить великі та реалістичні, особливо Чорнобильська АЕС, іноді виникає почуття, що ти реально побував там, у "зоні".

Коли дізнався про книги серії Stalker одразу купив одну, і мені дуже сподобалося. Згодом я почав читати лише "сталкера", тому що дуже зацікавили книги цієї серії. Ось так ігри "народжують" читання.

… Читати повністю

З огляду на те, що гра не нова, я оцінюватиму графіку та різні баги (а вони іноді трапляються) приблизно на той період.

Отже, почнемо...

Перше, що мені сподобалося в грі, це графіка (я почав грати одразу після виходу гри) на той період вона дійсно здавалася мені шикарною, зараз, погравши у такі ігри як DayZ, я розумію, що графіка там не шикарна, але й не відстій, за теперішніми мірками я б дав тверду 7/10, але оскільки оцінюю я за мірками того року, то це тверда 10/10.

Друге, що мені сподобалося, це реалістичність стрільби. Якось я полазив у конфігах гри і переконався, що на фізику стрільби було витрачено не мало часу та грошей. Зараз ми звикли, що куди цілишся, туди й потрапляєш -+ трохи вище, трохи нижче. Але з S.T.A.L.K.E.R. справа йде трохи інакше, там купа факторів, що впливають на… Читати повністю

Вже котрий рік з моменту виходу переходжу ТЧ в оригіналі та з модами майже постійно знаходжу щось нове, мені подобається ходжу із задоволенням.🙂🙂🙂

Шикарна гра. 2007 року для українського ігропрому вона стала найяскравішим прикладом успіху. Сюжет за нинішніми мірками далеко не шедевр, але його задум виразно видно і нині. Не кажучи вже про те, який дивовижний світ вони вигадали, хоч і під враженням від Пікніка на узбіччі. Навіть не дивлячись на розробку, що тривала, і кількість переносів, яким позаздрить Кіберпанк 2077, гра залишається приємною оку і нині. За часів перших запусків і після того, як дізнався, що гра від співвітчизників — це викликало здивування та гордість. Чекаємо на С2.

Як на мою думку, гра заслужила статус культовий, тому що в неї продовжують грати і створювати модифікації. За що і можна любити даний продукт, так це за атмосферу колишній СРСР. Зброя відчувається всіма потужно, кожен має свій потенціал. За це можна надати 8.5 балів.

"СТАЛКЕР". Ох, скільки спогадів пов'язано з цим словом, яке спочатку мало на увазі чуваків, що бродять по закинутим місцям і іншим забутим місцям, після 2007-го року назавжди стали асоціюватися у нас з трилогією ігор, яка була створена на пострадянському просторі, і тому стала такою атмосферною і величною для людей з цього ж пострадянського простору.

Зараз, незадовго до виходу другої частини, саме час написати огляд на вже вийшлі ігри цієї серії. І зараз розповім про першу, про "Тінь Чорнобиля"

Це зараз, коли мова заходить про це місто, ми не замислюючись згадуємо саме цю гру, і вважаємо такі думки само собою зрозумілими, а адже спочатку Сталкер повинен був розповісти про вигадану техногенну трагедію в Криму, а тільки потім розробники вирішили, що краще не вигадувати якусь трагедію, а … Читати повністю

Гра в плані сюжету не дуже довга, але цей факт розвіює те, що в грі 7 кінцівок. Гра досить загадкова, але якщо відбувається якийсь баг то можна і штани промочити. Якщо ви до цього не грали в сталкер, то ви відразу відчуєте що стріляти в цій грі не можливо, але згодом звикаєш

Гра легенди. Якщо сядеш грати, то годинник на 2 затягує (при кожному запуску). Атмосфера тієї катастрофи на АЕС, хаосу. У грі є різноманітна зброя (навіть РПГ), броня, і ті хто не дасть вам занудьгувати (мутанти). А перша зустріч з Кровососом або Контролером взагалі можуть навчити вас всій красі російської мови (хто зрозумів той зрозумів). Взагалі "S.T.A.L.K.E.R: Тінь Чорнобиля" - це хоч і гра 2007 року, але вона все ще гарна.

З моєї точки зору, найперша частина серії гри S.T.A.L.K.E.R. є найкращою, в сенсі автентичності та унікальності. Саме серія Shadow of Chernobyl опрацьована найкраще, бо тут немає ні надмірної кількості перестрілок (і ворогів як таких), як це було у другій частині Clear Sky, так і явного перебору з квестами, як це було в третій частині Call of Pripyat. Іншими словами, Shadow of Chernobyl є тією S.T.A.L.K.E.R., яка несе в собі справжній дух гри. Я можу сказати по-іншому: якби замість Shadow of Chernobyl спочатку вийшла Clear Sky або навіть Call of Pripyat, то гра не отримала б такої відомості та популярності просто тому, що друга і третя частини є звичайними стрілялками, яких зараз сотні. Особисто я проходив Shadow of Chernobyl десятки разів.

Почнемо з найголовнішого, що є в грі –… Читати повністю

дізнався про гру у 2022. Коли скачав думав буде нудна гра але ні. У грі присутні монстри, які хочуть тебе вбити, багато зброї. Гра піде навіть на найслабший пк. Друга я теж підсадив на цю гру))))

На сьогоднішній день, гра не блищить графікою, а деякі моменти в управлінні, здавалися дещо незграбними і в момент виходу. Але це одна з ігор, якій можна пробачити будь-які огріхи за неймовірну атмосферу.

Світ сталкера повністю просякнутий пострадянською безнадією з ноткою авантюризму та всюдисущим присмаком радіації. Тут не знаєш, що чекає на тебе в черговому закиданні, артефакт, пара мутантів з гарним апетитом, або з півдюжини нудьгуючих головорізів.

Сталкер - не ідеальна гра, що не заважає їй бути грою відмінною та самобутньою.

І так про Сталкер через призму часу, на максимальній складності, можна сказати лише те, що це досить банальний шутер начебто з купою можливостей, але ще з більшою купою багів. Благо немає способів упіймати софтлок, а гру можна вичинити аматорським паком "неофіційних патчів".

Величезна претензія до зброї, особливо на початку гри, ніби гармати не дуло, а дупло. Кулі летять куди завгодно, але не центром перехрестя в 80% випадків. Коли мало не в кожному іншому шутері, обов'язкове правило першої кулі — летіти точно центром. Взявши зараз калаш і щось настріляєш краще, ніж проханий у зоні сталкер після контузії. Загальну ситуацію вивозить атмосфера пострадянської розрухи/занедбаності та зреченості від світу. Решта або стерпно, або терпимо. Саме хороших і чудових моментів назвати не зможу, окрім х… Читати повністю

Незважаючи на контору та їхні плани.

Графіка:10 із 10.

Сюжет:10 із 10.

Оточення:10 із 10.

Локації:10 із 10.

Класика ще яка за знижкою рекомендую.

Іде навіть на середньо-бюджетках та лаптопах.

Гра для тих, хто любить хабар, хоче і не може потрапити до зони відчуження.

Хороша гра, проходив жодного разу. У грі є сім кінцівок, дві справжні та п'ять помилкових. Бувають глюки з квестами, які можуть зависнути, але це не завадить проходженню гри. Артефактів хоч хоч греблю гати, але всі тягни до Сидоровича. Загалом, можна багато писати. 10 Сидоровичів із 10

Шикарна гра. 2007 року для українського ігропрому вона стала найяскравішим прикладом успіху. Сюжет за нинішніми мірками далеко не шедевр, але його задум виразно видно і нині. Не кажучи вже про те, який дивовижний світ вони вигадали, хоч і під враженням від Пікніка на узбіччі. Навіть не дивлячись на розробку, що тривала, і кількість переносів, яким позаздрить Кіберпанк 2077, гра залишається приємною оку і нині. За часів перших запусків і після того, як дізнався, що гра від співвітчизників — це викликало здивування та гордість. Чекаємо на С2

Гра від українських розробників мені дуже сподобалася, проходив її з величезним задоволенням, так, були баги, вильоти іноді, але якщо закрити на це очі то гра чудово передає атмосферу постапокалісу. здався дуже зручним. Мінусів у цій грі я не знаходив, крім деяких незначних багів.

Гра чудова, але похмура атмосфера якась надто похмура) Що мені сподобалося:

СЮЖЕТ - кілька кінцівок та купа побічних квестів

Геймплей - бігати і вбивати мутантів, зачищати локації

шукати та збирати артефакти - класно і приємно

ГРАФІКА - в ті часи ця графіка була супер, але зараз після нових ігор ... ммм так собі

МУЗИКА І ЗВУКИ - дуже підходять до гри

ОЗВУЧКА - це напевно найпрекрасніше окрім геймплея що є в грі - пацани постаралися на славу,

УПРАВЛІННЯ теж зручне, але довелося трошки поміняти розкладку і сенсу.

В цілому гра супер і це одна з тих російських ігор в яку круто грати і зараз!

Дивно, як Сталкер знову опинився у трендах. Найімовірніше, у зв'язку з виходом ХоЧ.

Всі ми чудово знаємо про цю гру, і про її різноманітність у пустках Чорнобиля та прилеглих селищах.

Графіка свого часу вражаюча і порівнювати її з іграми нашого часу абсолютно не варто, адже це артефакт, що має свої особливості. Музика - одна з них.

Записані в живу пісні та мелодії пробирають щоразу до мурашок. Моїми фаворитами досі залишаться "Dirge for the planet" та "Live to Forget".

Пам'ятаєте, як ми хотіли брати участь у всіх угрупованнях? Так от сталкер відкритий для абсолютно будь-яких модифікацій і спасибі за це нашим прекрасним GSC.

Гра легенда, не смію розписувати її мінуси.

Гат схвалює та радить до проходження :)… Читати повністю