Streets of Rage
Streets of Rage — это аркада с видом от третьего лица с элементами экшена, файтинга и игры в жанре аниме или манга от мастеров из студии SEGA Enterprises Ltd... Детальніше
Вулиці люті
Дуже давно за часів, які кличуть бородатими, ми збирали будинки катриджі. У нещасних дітей їх не було, у простих були колекції жовтих, у особливих чорні у 2х3х елітарних діток були диски.
Вулиці люті мешкали на чорних, зокрема дуже цінувалися оскільки крім них на катридж містилося ще 3 гри нині іменовані простеньким.
Що ж власне вигідно відрізняє Streets of rage від решти ігор жанру.
І раптово (важко до цього прийти в 2019) але це графіка. На 1991 рік графічно гра зроблена вкрай приємно. Я тільки що прийшов до думки що без всяких патчів вона працювала чудово і без будь-яких вильотів. Благо в ті часи такої гидоти як відкритий доступ із технічних причин бути не могло.
Граємо ми за Адама, Аксель і дівчину Блейз. Всі вони готові пожертвувати собою заради майбутнього рідного міста. Аксель чорношкірий хлопець 23х років Хобі бокс .Блейз дівчина хобі Ламбада .21год. Аксель 22роки хобі відеоігри. Всі вони протягом 8-ми рівнів рятують місто від Містера Х. Що характерно в грі крім стандартної ходьби вперед можна ходити вгору.
Наприкінці кожного рівня нас чекає бос. Мало того, деякі повторюються. І деякі боси є роздвоєнням старих. На останньому рівні нас чекає справжня класика жанру. Усі Боси.
Музика. Досі стартова тема в плеєрі. І за мелодією я більше ніж через двадцять років можу визначити з якого вона рівня. Всі вони ідеально підходять. Лаунж на ліфті. Техно на кораблі. Тема з босфайтів вічна.
Геймплей. Вкрай приємний у кожного героя різної довжини серія. Мало того Адам наприклад найшвидше махає підручними засобами плюс має кращу атаку в стрибку, але за це платить швидкістю пересування.
Блейз має швидкість і непоганий стрибок за це платить втратою і малим радіусом підручних засобів. Здавалося б такі мізирні відмінності. Бодібілдера на 3м і різниця у проходженні між героями справді відчувається.
Після проходження є почуття що ти пройшов простий але дуже вивірений бітемап у якому за фактом немає жодного великого косяка за всю гру. Так він короткий, та боси повторюються, але задоволення від кожного удару кидка та перемоги дуже велике.
Навіть через 28 років ми зустрічаємо ігри на кшталт Muther Russia Bleeds які повністю побудовані на системі Вулиць люті. У грі є те, що називають духом часів. Вона чудово передає дух кінця 80х і при цьому не дарма вважається культовою. Бо навіть через такий час вона прекрасно грає, а що це якщо не показник якості?
Моя оцінка - Культова класика
Улицы ярости
Очень давно во времена которые кличут бородатыми ми собирали дома катриджы . У несчастных деток их не было , у простых были коллекции жёлтых , у особенных черные у 2х 3х элитарных деток были диски .
Улицы ярости обитали на черных , в частности очень ценились так как помимо них на катридж помещалось ещё 3 игры ныне именуемые простеньким .Никто года и не подозревал что значат слова битэмап ,и что играют они в одну из самых легендарных игр этого жанра .
Что же собственно выгодно отличает Streets of rage от всех остальных игр жанра .
И внезапно (тяжело к этому прийти в 2019м ) но это графика . На 1991й год графически игра сделанна крайне приятно .Я только что пришел к мысли что бес всяких патчей она работала великолепно и без всяких вылетов . Благо в те времена такой мерзости как открытий доступ из технических причин быть не могло .
Играем мы за Адама ,Аксель и девушку Блейз.Все они готовы пожертвовать собой ради будущего родного города . Аксель чернокожий парень 23х лет Хобби бокс .Блейз девушка хобби Ламбада .21год. Аксель 22года хобби видеоигры . Все они на протяжении 8ми уровней спасают город от Мистера Х .Что характерно в игре помимо стандартной ходьбы вперёд можно ходить вверх вниз .
В конце каждого уровня нас ждёт босс . Мало того некоторые повторяются . И некоторые боссы являются раздвоением старых .На последнем уровне нас ждёт истинная классика жанра .Все Боссы .
Музыка . До сих пор стартовая тема в плеере .И по мелодии я спустя больше двадцати лет могу определить из какого она уровня . Все они идеально подходят .Лаунж на лифте .Техно на корабле .Тема из босфайтов вечна .По моему скромному мнению OST данной игры один из лучших которые я встречал .
Геймплей .Крайне приятный у каждого героя разной длинны серия . Мало того Адам например забористее всего машет подручными средствами плюс имеет лучшую атаку в прыжке , но за это платит скоростью передвижения .Аксель имеет крайне быстрые и мощные атаки и прекрасную скорость но вот с прыжками у него проблемы да и палками он машет на малый радиус .
Блейз имеет скорость и неплохой прыжок за это платит уроном и малым радиусом подручных средств .Казалось бы такие мизирные отличия .Но у Адама например достаточно большое проблемы с толстым на 4м уровне из за низкой скорости .В то время как им проще всех завалить Бодибилдера на 3м и разница в прохождении между героями действительно ощущается.
После прохождения есть чувство что ты прошел простой но очень выверенный битемап в котором по факту нет ни одного большого косяка за всю игру . Да он короткий ,да боссы повторяются ,но удовольствие от каждого удара броска и победы очень велико .
Даже спустя 28 лет мы встречаем игры вроде Muther Russia Bleeds которые полностью построены на системе Улиц ярости .А недавний анонс выпуска 4й части который многие ждут спустя 25лет с выпуска 3й части о многом говорит. В игре есть то что называют духом времён . Она прекрасно передает дух конца 80х и при этом не зря считается культовой .Ибо даже спустя такое время она прекрасно играется , а что это если не показатель качества ?
Моя оценка — Культовая классика