Stronghold Crusader
Stronghold Crusader — это экшен с изометрическим видом с элементами стратегии, бизнес-симулятора и фэнтези-игры от студии Firefly Studios. Основным издателем игры... Детальніше
ВЕЛИКА КЛАСИКА
Ах, старий добрий Stronghold...
Сумарно я провів у цій грі кілька діб. Всі, хто знайомі з цією легендарною грою, все про неї знають і без моїх слів. Хто ж не в курсі, що за піксельний шедевр перед вами — слухайте мене.
Stronghold — найкраща стратегія всіх часів та народів. Хтось проти — закидаю коров'ячими трупами з катапульт.
Незважаючи на слабку за сучасними мірками графіку ця іграшка затягує не на жарт. І на те є причини.
По-перше: абсолютна нелінійність проходження. Тут у тебе повна свобода дій.
Хочеш — відбудовуй неприступний замок, щоб вороже військо розбилося об його стіни.
Хочеш — збери армію фанатичних арабів-найманців чи жадібних до східного золота хрестоносців і зітрі з лиця Землі всіх, у кого вистачить хоробрості стати на шляху.
Хочеш — доручи всю брудну роботу союзникам (якщо вони в тебе є), а сам тим часом налагоджуй торговельні зв'язки та розвивай господарство.
Тут немає жодних обмежень того, як ти можеш здобути перемогу.
По-друге: Епічні бої, де кров упереміш з кишками і пробитою бронею покриває поле лайки, а піші та кінні війська за підтримки лучників та облогових знарядь мчать на зустріч смерті.
Тут ти повністю контролюєш усі свої війська. Кожен солдат підкоряється твоїй волі, не сміючи зійти зі свого місця.
У твоєму розпорядженні найманці, готові відсікти голову будь-кому, аби платили. Хрестоносці закуті у важкі обладунки (чи ні, якщо ти лучник). Кінні війська повним ходом врізаються до лав противника. Облогові знаряддя, що закидають ворогів каменем та дохлими коровами.
Тактика може змінюватися за бажанням гравця.
Можна як кинеться в лобову атаку поклавшись на відвагу своїх військ, так і за допомогою катапульту зрівняти із землею фортечні стіни, щоб не витрачати сили та час на облогу. За бажанням є можливість найняти ассасинів (майже таких як у Assasin Screed), які таємно проникне у фортецю і відчинять ворота, дозволивши взяти місто без бою.
Різноманітність юніів дає повну свободу дій під час планування битви. Взагалі війська тут поділяються на два типи: арабські та європейські.
Перші більш рухливі в бою і не вимагають жодної зброї та спорядження. У них все своє, бажають вони лише твоїх грошей.
Другі потребують видачі зброї та броні, але міцніше стоять у бою та пробити їх лави дуже нелегко.
Окремо стоять інженери, які спорудять захисту замку требушеты, катапульти та інші пулялки.
Суть битви - дістатися головного ворожого воїна - лорда, і гріхнути його. До речі, він теж не ликом шитий і може вразити пару десятків ворогів.
По-третє: захоплююча стратегічна частина гри.
Не тільки воювати належить лицарю-феодалу. Розвиток господарства, економіки та політики — запорука перемоги.
Війська та мирний люд не прогодують себе святим духом, а отже доведеться полювати, пекти хліб, вирощувати фрукти та варити сир.
Щоб збільшити населення доведеться будує хатини, де піддані зможуть жити не відморозивши попку.
Ресурси (дерево, камінь, залізо і нафту) треба видобувати і для того доведеться будувати тартак, каменоломні та інші будівлі.
Щоб народ любив тебе повного шлунка мало. Коли хліб є люди жадають видовищ. Зведи сади та влаштовуй ярмарки, щоб холопи веселилися, забувши про негаразди.
Ну, або встанови дибки і шибениці, щоб народ тебе боявся і працював старанніше, не відлиняючи від роботи.
Збудуй шинки, де піддані бухатимуть ель і пиво і не помітять що запаси їжі вичерпалися.
У церквах і соборах миряни слухатимуть промов священиків, які, звичайно, хвалитимуть свого повелителя.
Ах, так! Не забудь, що зброя сама себе не викує і треба збудувати збройові, де майстри забезпечать твоє військо всім, що потрібно для знищення ворожих армій.
Розвиток інфраструктури – основа основ. Без неї про перемогу можна забути.
По-четверте: атмосфера. Всі вороги та союзники здаються не просто згустками пікселів, а реальними особистостями, кожна зі своїм характером та манерою спілкування.
Суперники будуть загрожувати і сміятися з тебе, а при поразці просити про пощаду або присягатися помститися.
Друзі похвалять за військові успіхи, а може й ресурсів підкинуть (але це не точно).
Та тут навіть у кожного типу військ є своя манера мови. Мечники будуть переконувати тебе у своїй вірності, пікінери жартують і дотеплять (Ну дотепять... Дійшло, так? Ех, гаразд, проїхали). Інженери завжди небагатослівні і точні у своїх висловлюваннях, а вершники зарозумілі і самовпевнені.
Навіть останній шахтар висловлюватиме своє невдоволення високими податками та нарікатиме на неврожай капусти.
Тут реально складається враження, що це персонажі живі, причому дуже харизматичні.
І по-п'яте: Плюс десять нових суперників (або союзників), які на мій погляд навіть кращі за оригінальні.
Та й системні вимоги тут більш ніж демократичні. Гра потягне будь-яка техніка.
Я щиро рекомендую цей шедевр усім, хто любить якісні стратегії. Беріть цю гру без роздумів, ви не пошкодуєте.
А тим, хто вже знайомий зі Стронгхольдом бажаю епічних битв і гучних перемог і нехай вам не доведеться чути "Потрібно більше золота".
ВЕЛИКАЯ КЛАССИКА
Ах, старый добрый Stronghold...
Суммарно я провёл в этой игре несколько суток. Все кто знакомы с этой легендарной игрой всё про неё знают и без моих слов. Кто же не в курсе что за пиксельный шедевр перед вами — слушайте меня.
Stronghold — лучшая стратегия всех времён и народов. Кто против — закидаю коровьими трупами из катапульт.
Несмотря на слабоватую по современным меркам графику эта игрулька затягивает не на шутку. И на то есть причины.
Во-первых: абсолютная нелинейность прохождения. Тут у тебя полная свобода действий.
Хочешь — отстраивай неприступный замок, чтобы вражеское войско разбилось о его стены.
Хочешь — собери армию фанатичных арабов-наёмников или жадных до восточного золота крестоносцев и сотри с лица Земли всех у кого хватит храбрости встать у тебя на пути.
Хочешь — поручи всю грязную работу союзникам (если они у тебя есть), а сам тем временем налаживай торговые связи и развивай хозяйство.
Тут нет никаких ограничений того, как ты можешь добиться победы.
Во-вторых: Эпичные бои, где кровь вперемешку с кишками и пробитой бронёй покрывает поле брани, а пешие и конные войска при поддержке лучников и осадных орудий мчатся на встречу смерти.
Тут ты полностью контролируешь все свои войска. Каждый солдат подчиняется твоей воле не смея сойти со своего места.
В твоем распоряжении наёмники, готовые отсечь голову любому, лишь бы платили. Крестоносцы закованные в тяжёлые доспехи (или нет, если ты лучник). Конные войска на полном ходу врезающиеся в ряды противника. Осадные орудия, закидывающие недругов камнем и дохлыми коровами.
Тактика так же может меняться по желанию игрока.
Можно как бросится в лобовую атаку положившись на отвагу своих войск, так и с помощью катапульт сравнять с землёй крепостные стены, чтобы не тратить силы и время на осаду. При желании есть возможность нанять ассасинов (почти таких же как в Assasin Screed), которые тайно проникнет в крепость и откроют ворота, позволив взять город без боя.
Разнообразие юниов даёт полную свободу действий при планировании сражения. Вообще войска тут делятся на два типа: арабские и европейские.
Первые более подвижны в бою и не требуют никакого оружия и снаряжения. У них всё своё, желают они лишь твоих денег.
Вторые нуждаются в выдаче оружки и брони, но крепче стоят в бою и пробить их ряды очень нелегко.
Отдельно от них стоят инженеры, которые соорудят для защиты замка требушеты, катапульты и прочие пулялки.
Суть сражения — добраться до главного вражеского воина — лорда, и грохнуть его. Кстати он тоже не лыком шит и может поразить пару десятков врагов.
В-третьих: увлекательная стратегическая часть игры.
Не только воевать полагается рыцарю-феодалу. Развитие хозяйства, экономики и политики — залог победы.
Войска и мирный люд не прокормят себя святым духом, а значит придётся охотиться, печь хлеб, выращивать фрукты и варить сыр.
Чтоб увеличить население придётся строит хижины, где подданные смогут жить не отморозив попку.
Ресурсы (дерево, камень, железо и нефть) надо добывать и для того придётся строить лесопилки, каменоломни и прочие постройки.
Чтобы народ любил тебя полного желудка мало. Когда хлеб есть люди жаждут зрелищ. Возведи сады и устраивай ярмарки, чтобы холопы веселились, забыв о невзгодах.
Ну, или установи дыбы и виселицы, чтобы люд тебя боялся и трудился усерднее, не отлынивая от работы.
Сооруди трактиры, где подданные будут бухать эль и пиво и не заметят что запасы еды иссякли.
В церквях и соборах миряне будут внимать речам священников, которые, конечно, будут хвалить своего повелителя.
Ах, да! Не забудь, что оружие само себя не выкует и нужно построить оружейные, где мастера обеспечат твоё войско всем, что нужно для уничтожения вражеских армий.
Развитие инфраструктуры — основа основ. Без неё о победе можно забыть.
В-четвёртых: атмосфера. Все враги и союзники кажутся не просто сгустками пикселей, а реальными личностями, каждая со своим характером и манерой общения.
Соперники будут угрожать и смеяться над тобой, а при поражении просить о пощаде или клясться отомстить.
Друзья похвалят за военные успехи, а может и ресурсов подкинут (но это не точно).
Да здесь даже у каждого типа войск есть своя манера речи. Мечники будут убеждать тебя в своей верности, пикинёры шутят и острят (Ну острят... Дошло, да? Эх, ладно, проехали). Инженеры всегда немногословны и точны в своих высказываниях, а всадники заносчивы и самоуверенны.
Даже последний шахтёр будет высказывать своё недовольство высокими налогами и сетовать на неурожай капусты.
Тут реально создаётся впечатление, что все персонажи живые, причём весьма харизматичные.
И в-пятых: Эта игра за годы существования столько раз оттачивалась и улучшалась, что ни одного глюка быть не может, а в HD версии появилось больше новых локаций чем было изначально. Плюс десять новых соперников (или союзников), которые на мой взгляд даже лучше оригинальных.
Ну и системные требования тут более чем демократичные. Игру потянет любая техника.
Я искренне рекомендую сей шедевр всем, кто любит качественные стратегии. Берите эту игру без раздумий, вы не пожалеете.
А тем, кто уже знаком со Стронгхольдом желаю эпичных сражений и громких побед и пусть вам не придётся слышать "Нужно больше золота".