Super Mario World

Маріо для багатьох наших співвітчизників залишається загадкою. Зокрема багато хто не розуміє в чому культовість цієї гри. І чому так багато людей вихваляють якусь дитячу гру.

У Super Mario World я вирішив пограти в 2019 м, і на багато із зазначених питань гра мені відповіла.

Грав я на емуляторі СНЕС, і ця гра дуже примітна, тому що це перший 16 бітний маріо.

Свого часу гра пройшла повз нас усіх бо грали ми тільки в Денді а потім у Сегу (Все вищеперелічене природно було піратським). Так як СНЕС була вкрай дорогою в плані виробництва, а отже піратити її було вкрай дорого, то за фактом лише кілька одиниць пам'ятають цю консоль. А для багатьох Сега донині залишається єдиною 16біткою.

Повернемося до Маріо.

Дана гра з'явилася в 1990 м а повноцінно вийшла на загальносвітовий реліз у 1991м. Ця гра примітна не тільки своєю 16бітністю але і 1м появою зеленого дракончика в світі Маріо. По суті сюжет гри і крутиться навколо порятунку ящерів, що жеруть все підряд.

Грати нам належить на карті (дуже схоже на Тіні Тун який я грав у дитинстві) і складається вона з 7 зон (у кожній з якої є секретні рівні та бос наприкінці). Під час рівня ми можемо знайти дракончика, який із завидною регулярністю пожирає наших ворогів. Так само примітно, що у Маріо з'явилися деякі можливості розвитку. Якщо раніше у нас був коротун, після грибочка великий і згодом комбінезон білого кольору з можливістю куляти по ворогах кульками. То тепер є можливість підібрати пір'їнку, яка дає нам крутилку в ближньому бою і можливість з розгону ширяти в повітрі на льоту. Тобто ми можемо пролетіти підлогу рівня, що сильно розігнався.

Спочатку Маріо ворлд дуже привітний і рівні вкрай просто проходяться.

Але не дайте себе обдурити, за приємним візуалом і різноманітністю рівнів, криється один із найхардкорніших платформерів. І боюся якби не можливість сейвиться після кожного рівня на емуляторі, я б цю гру не подужав.

Ось вам і фанат Дарк Соулс.

Чим можна підсумувати все сказане.

Вже тоді в серії Маріо було все те, за що вона отримала світове визнання.

За пунктами. Маріо це дуже проста базова механіка. На якій тим щонайменше

будуються дуже різноманітні рівні . Просто шалена кількість секретів, які відкриються лише найсильнішим гравцям (Я до свого сорому знайшов лише 3 секретні рівні з 10ти).

Дуже приємна візуально, а на момент свого виходу просто незаперечно гарна.

Відповідаючи питанням . Чим же такий гарний Маріо?

Маріо хороший тим, що граючи в будь-яку його частину, ти отримуєш кращий платформер свого часу. Хардкор, безмірна різноманітність рівнів, секрети додаються.

малесенький такий мінус це моя косорукість, яка не дозволила пройти мені всі секретні рівні. І мабуть повтор босів, заради правди багато хто з них не дуже цікавий.

Висновок: Якщо в гру приємно пограти через 28 років, то що це якщо не якість?

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

Super Mario World

Марио для многих наших соотечественников остается загадкой . В частности многие не понимают в чем культовость данной игры . И почему так много людей восхваляют какую то детскую игру .

В Super Mario World я решил поиграть в 2019 м , и на многие из указанных вопросов игра мне ответила .

Играл я на эмуляторе СНЕС , и данная игра очень примечательна , так как это первый 16 битный марио .

В свое время игра прошла мимо нас всех ибо играли мы только в Денди а после в Сегу (Все вышеперечисленное естественно было пиратским ) . Так как СНЕС была крайне дорогой в плане производства ,а следовательно пиратить ее было крайне дорого , то по факту всего лишь пару единиц помнят эту консоль . А для многих Сега по сей день остается единственной 16биткой .

Вернемся к Марио .

Данная игра появилась в 1990 м а полноценно вышла на общемировой релиз в 1991м . Данная игра примечательна не только своей 16битностью но и 1м появлением зеленого дракончика в мире Марио . По сути сюжет игры и крутится вокруг спасения ящеров жрущих все подряд .

Играть нам предстоит на карте ( очень похоже на Тини Тун который я играл в детстве ) и состоит она из 7 зон (в каждой из которой есть секретные уровни и босс в конце ) . Во время уровня мы можем найти дракончика который с завидной регулярностью пожирает наших врагов . Так же примечательно что у Марио появились некие возможности развития . Если раньше у нас был коротыш , после грибочка большой и в последствии комбинезон белого цвета с возможностью пулять по врагам шариками . То теперь есть возможность подобрать перышко , которое дает нам крутилку в ближнем бою и возможность с разгона парить в воздухе на лету . То есть сильно разогнавшийся мы можем пролететь пол уровня .

По началу Марио ворлд очень приветлив и уровни крайне просто проходятся .

Но не дайте себя обмануть , за приятным визуалом и разнообразием уровней , кроется один из хардкорнейшых платформеров . И боюсь если бы не возможность сейвится после каждого уровня на эмуляторе , я бы данную игру не осилил .

Вот вам и фанат Дарк Соулс .

Чем можно просуммировать все сказанное .

Уже тогда в серии Марио было все то за что она получила мировое признание .

По пунктах. Марио это очень простая базовая механика . На которой тем не менее

строятся крайне разнообразные уровни . Просто безумное количество секретов , которые откроются лишь самым сильным игрокам ( Я к своему стыду нашел лишь 3 секретных уровня из 10ти ).

Очень приятная визуально , а на момент своего выхода просто неоспоримо хороша.

Отвечая на вопрос . Чем же так хорош Марио??

Марио хорош тем что играя в любую его часть , ты получаешь лучший платформер своего времени . Хардкор , безмерное разнообразие уровней , секреты прилагаются .

малюсенький такой минус это моя косорукость , которая не позволила пройти мне все секретные уровни . И пожалуй повтор боссов , правды ради многие из них не очень интересны .

Вывод : Если в игру приятно поиграть спустя 28лет , то что это если не качество??

8.5
Коментарі 0