Tales of Zestiria
Tales of Zestiria — это ролевая игра с видом от третьего лица с примесью игры в жанре аниме или манга и фэнтези-игры от мастеров из студий Namco Bandai Games и... Детальніше
І ось я бачу фінал. Гарний, який віддає приємним почуттям справді великої затишної пригоди, де хоч і не всі проблеми вирішені, але завдяки тобі вони здатні остаточно закінчити війну і почати жити... І наче все красиво, але сука такої сметаної шрами не залікуєш!
Хоч я і люблю JRPG за відчуття справді величезної лампової пригоди, але сука скільки ж зробили вони не для людей... І ладно бої. Прокачавшись і пошаманивши з тактиками можна цілком жити, нехай на початку це ще важкоуправлюване гівно. Ну якого хрону в японській грі, де зроду ВСЕ росло від персонажів, всі основні риси їхньої індивідуальності заховані в ебучих роликах у точок збережень? Якщо не включати їх, на все проходження буде дещо відносно спокійних діалогових сцен без "треба, повинні це". Робота з персонажами начебто кастрована. Тільки бубонці хоча б не викинули, а закинули до сейвів, не особливо потрібних через можливість зберегтися так.
І знаєте, прикро! Сюжет хоч і типував казка про добро і зло, але місцями все ж таки є хороші персонажі, яким тупо не дають розвернутися. Та тут навіть зі сценами є така хуйня! Досить одного прикладу: Гг для завершення обряду треба вирішити кого обпалить полум'я, його подругу-духа чи його самого. Усвідомлюючи біль, він вирішує зробити все сам, але подруга заступає його. Мило, красиво, тільки це ебуче полум'я по логіці має хоч якось дати шрам, страждання чи ще чогось. А на ділі тупо "ай" і як ніхуя не було. При цьому музику ні під цей, ні під якийсь момент можуть не підібрати взагалі. Може грати як тема локації, так і здоровенний ніхуя. Робота з драмою прям еталонно-ледача, хоча млинець намагаються ж! Рівно 2 сцени вийшли добре. Та й вся постановка через це то нудьга, то слив, то недожата старанна спроба. На жаль, останній випадок жах як рідкісний і за 50(!) годин я дай боже згадаю сцен 6, де реально намагалися з постановкою.
2 з 5
Перший годинник — неймовірна неграбальна нудьга. Під кінець вже почав приймати багато косяків і сюжет із персонажами почали виправлятися. Але ось тут вже судіть самі гра чи реально потім вирулилася чи я звик до смаку посередності і завищив оцінку через це.
И вот я вижу финал. Красивый, отдающий приятным чувством действительно большого уютного приключения, где хоть и не все проблемы решены, но благодаря тебе они способны окончательно закончить войну и начать жить... И вроде всё красиво, но сука такой сметаной шрамы не залечишь!
Хоть я и люблю JRPG за ощущение действительно огромного лампового приключения, но сука сколько же всего сделали они не для людей... И ладно бои. Прокачавшись и пошаманив с тактиками можно вполне жить, пускай в начале это то ещё трудноупровляемое говно. Ну какого хрена в японской игре, где отродясь ВСЁ росло от персонажей, все основные черты их индивидуальности спрятаны в ебучих роликах у точек сохранений? Если не включать их, на всё прохождение будет несколько относительно спокойных диалоговых сцен без "надо то, должны это". Работа с персонажами будто кастрирована. Только бубенцы хотя бы не выкинули, а закинули к сейвам, не особо нужным из-за возможности сохраниться так.
И знаете, обидно! Сюжет хоть и типикал сказка о добре и зле, но местами всё же есть хорошие персонажи, которым тупо не дают развернуться. Да тут даже со сценами есть такая хуйня! Хватит одного примера: Гг для завершения обряда надо решить кого обожжет пламя, его подругу-духа или его самого. Осознавая боль, он решает сделать всё сам, но подруга заслоняет его. Мило, красиво, только это ебучее пламя по логике должно хоть как то дать шрам, страдание или ещё чего. А на деле тупо "ай" и как нихуя не было. При этом музыку ни под этот, ни под какой либо момент могут не подобрать вообще. Может играть как тема локации, так и здоровенное нихуя. Работа с драмой прям эталонно-ленивая, хотя блин пытаются же! Ровно 2 сцены вышли хорошо. Да и вся постановка из-за этого то скука, то слив, то недожатая старательная попытка. Увы, последний случай ужас как редок и за 50(!) часов я дай бог вспомню сцен 6, где реально старались с постановкой.
2 из 5
Первые часы — невероятная неиграбельная скука. Под конец уже начал принимать многие косяки и сюжет с персонажами начали исправляться. Но вот тут уже судите сами игра ли реально потом вырулилась иль я привык ко вкусу посредственности и завысил оценку из-за этого.
І ось я бачу фінал. Гарний, який віддає приємним почуттям справді великої затишної пригоди, де хоч і не всі проблеми вирішені, але завдяки тобі вони здатні остаточно закінчити війну і почати жити... І наче все красиво, але сука такої сметаної шрами не залікуєш!
Хоч я і люблю JRPG за відчуття справді величезної лампової пригоди, але сука скільки ж зробили вони не для людей... І ладно бої. Прокачавшись і пошаманивши з тактиками можна цілком жити, нехай на початку це ще важкоуправлюване гівно. Ну якого хрону в японській грі, де зроду ВСЕ росло від персонажів, всі основні риси їхньої індивідуальності заховані в ебучих роликах у точок збережень? Якщо не включати їх, на все проходження буде дещо відносно спокійних діалогових сцен без "треба, повинні це". Робота з персонажами начебто кастрована. Тільки бубонці хоча б не викинули, а закинули до сейвів, не особливо потрібних через можливість зберегтися так.
І знаєте, прикро! Сюжет хоч і типував казка про добро і зло, але місцями все ж таки є хороші персонажі, яким тупо не дають розвернутися. Та тут навіть зі сценами є така хуйня! Досить одного прикладу: Гг для завершення обряду треба вирішити кого обпалить полум'я, його подругу-духа чи його самого. Усвідомлюючи біль, він вирішує зробити все сам, але подруга заступає його. Мило, красиво, тільки це ебуче полум'я по логіці має хоч якось дати шрам, страждання чи ще чогось. А на ділі тупо "ай" і як ніхуя не було. При цьому музику ні під цей, ні під якийсь момент можуть не підібрати взагалі. Може грати як тема локації, так і здоровенний ніхуя. Робота з драмою прям еталонно-ледача, хоча млинець намагаються ж! Рівно 2 сцени вийшли добре. Та й вся постановка через це то нудьга, то слив, то недожата старанна спроба. На жаль, останній випадок жах як рідкісний і за 50(!) годин я дай боже згадаю сцен 6, де реально намагалися з постановкою.
2 з 5
Перший годинник — неймовірна неграбальна нудьга. Під кінець вже почав приймати багато косяків і сюжет із персонажами почали виправлятися. Але ось тут вже судіть самі гра чи реально потім вирулилася чи я звик до смаку посередності і завищив оцінку через це.
И вот я вижу финал. Красивый, отдающий приятным чувством действительно большого уютного приключения, где хоть и не все проблемы решены, но благодаря тебе они способны окончательно закончить войну и начать жить... И вроде всё красиво, но сука такой сметаной шрамы не залечишь!
Хоть я и люблю JRPG за ощущение действительно огромного лампового приключения, но сука сколько же всего сделали они не для людей... И ладно бои. Прокачавшись и пошаманив с тактиками можно вполне жить, пускай в начале это то ещё трудноупровляемое говно. Ну какого хрена в японской игре, где отродясь ВСЁ росло от персонажей, все основные черты их индивидуальности спрятаны в ебучих роликах у точек сохранений? Если не включать их, на всё прохождение будет несколько относительно спокойных диалоговых сцен без "надо то, должны это". Работа с персонажами будто кастрирована. Только бубенцы хотя бы не выкинули, а закинули к сейвам, не особо нужным из-за возможности сохраниться так.
И знаете, обидно! Сюжет хоть и типикал сказка о добре и зле, но местами всё же есть хорошие персонажи, которым тупо не дают развернуться. Да тут даже со сценами есть такая хуйня! Хватит одного примера: Гг для завершения обряда надо решить кого обожжет пламя, его подругу-духа или его самого. Осознавая боль, он решает сделать всё сам, но подруга заслоняет его. Мило, красиво, только это ебучее пламя по логике должно хоть как то дать шрам, страдание или ещё чего. А на деле тупо "ай" и как нихуя не было. При этом музыку ни под этот, ни под какой либо момент могут не подобрать вообще. Может играть как тема локации, так и здоровенное нихуя. Работа с драмой прям эталонно-ленивая, хотя блин пытаются же! Ровно 2 сцены вышли хорошо. Да и вся постановка из-за этого то скука, то слив, то недожатая старательная попытка. Увы, последний случай ужас как редок и за 50(!) часов я дай бог вспомню сцен 6, где реально старались с постановкой.
2 из 5
Первые часы — невероятная неиграбельная скука. Под конец уже начал принимать многие косяки и сюжет с персонажами начали исправляться. Но вот тут уже судите сами игра ли реально потом вырулилась иль я привык ко вкусу посредственности и завысил оценку из-за этого.