І ось я бачу фінал. Гарний, який віддає приємним почуттям справді великої затишної пригоди, де хоч і не всі проблеми вирішені, але завдяки тобі вони здатні остаточно закінчити війну і почати жити... І наче все красиво, але сука такої сметаної шрами не залікуєш!
Хоч я і люблю JRPG за відчуття справді величезної лампової пригоди, але сука скільки ж зробили вони не для людей... І ладно бої. Прокачавшись і пошаманивши з тактиками можна цілком жити, нехай на початку це ще важкоуправлюване гівно. Ну якого хрону в японській грі, де зроду ВСЕ росло від персонажів, всі основні риси їхньої індивідуальності заховані в ебучих роликах у точок збережень? Якщо не включати їх, на все проходження буде дещо відносно спокійних діалогових сцен без "треба, повинні це". Робота з персонажами начебто кастрована. Т… Читати повністю