The Evil Within 2
Продолжение экшен-хоррора с видом от третьего лица. Вы — детектив Себастьян Кастелланос, и вы на самом дне. Но когда вам выпадает шанс спасти свою дочь, вы... Детальніше
М-так. Сіквел вийшов поганим. Перша частина мала свій шарм, свій японський жах, а друга стала типовим, та ще й не найкращим західним блазнем, з тонним пафосом, і якимись приємними деталями та механіками з першої частини. Залишилися статуетки, всередині яких заховані ключі від шафок, медсестра із задзеркалля, можливість збирати баночки із зеленим гелем, але зникла та атмосфера, той зеленуватий відтінок у стародавній графікі, той незрозумілий і поламаний у чужому мозку світ.
На зміну всьому цьому прийшов трохи відкритий світ, хоча Evil Within 1 була чудовим лінійним проектом, нова, але не атмосферна графіка, погана міміка персонажів у діалогах, пафосний сюжет без загадковості того, що відбувається, як у першій грі. Ех, нудно.
Та навіть кожна текстура у першій частині відчувалася набагато краще, ніж у другій.
Тим не менш, друга частина теж непоганий блазень з можливістю стелсити, але вже не хорор.
М-да. Сиквел получился дурным. Первая часть имела свой шарм, свой японский ужас, а вторая стала типичным, да ещё и не самым лучшим западным шутаном, с тонной пафоса, и какими-то приятными деталями и механикам из первой части. Остались статуэтки, внутри которых спрятаны ключи от шкафчиков, медсестра из зазеркалья, возможность собирать баночки с зелёным гелем, но пропала та атмосфера, тот зеленоватый оттенок в древней графики, тот непонятный и поломанный в чужом мозгу мир.
На смену всему этому пришел немного открытый мир, хотя Evil Within 1 была отличным линейным проектом, новая, но не атмосферная графика, плохая мимика персонажей в диалогах, пафосный сюжет, без загадочности происходящего, как в первой игре. Эх, скучно.
Да даже каждая текстура в первой части ощущалась намного лучше чем во второй.
Тем не менее, вторая часть тоже неплохой шутан с возможностью стелсить, но уже не хоррор.