The Last of Us: Part 2
The Last of Us: Part 2 — захватывающее сюжетное экшен-приключение от третьего лица и RPG-элементами в постапокалиптическом мире «Последних из нас». События второй... Детальніше
Як людина, яка проходила першу частину, можу лише сказати, що друга гра не вистрілила як перша.
Так,хайпа вона набрала багато, але ця частина розповідає не про ті життєві цінності. В основі першої частини стояло взаємини Джоела та Еллі, то як вони проходять весь шлях разом, а так само додають бар'єр між ними - стають батьком і дочкою.
А друга частина говорить про те, що "будь-якої статі та рози людина, ми повинні любити всіх". Тема "батьків і дітей" набагато краще підходила до цієї серії, тому що ти відчував відповідальність за маленьку Еллі, ти немов, проходячи гру, сам стаєш для неї батьком. А в другій частині стосунки. Відносини, за які не хочеться переживати.
Погану гру не приховати за графікою, кров'ю та музикою. Та дуже шкода що Naughty Dog прогнулися під сучасні тенденції, та випустила гру для меншин а не для тих хто чекав гідного продовження.
Как человек проходивший первую часть могу лишь сказать, что вторая игра не выстрелила как первая.
Да,хайпа она набрала много, но эта часть рассказывает не о тех жизненных ценностях. В основе первой части стояло взаимоотношение Джоэла и Элли,то как они проходят весь путь вместе, а так же приодалевают барьер между ними — становятся отцом и дочерью.
А вторая часть гласит о том что "неважно какого пола и рассы человек,мы должны любить всех" . Тема "отцов и детей" гораздо лучше подходило этой серии,потому что ты чувствовал ответственность за маленькую Элли, ты словно, проходя игру, сам становишься для неё отцом. А во второй части, отношения. Отношения за которые не хочется переживать.
Плохую игру не скрыть за графикой, кровью и музыкой. И очень жаль что Naughty Dog прогнулись под современные тенденции, и выпустила игру для меньшинств а не для тех кто ждал достойного продолжения.