The Witcher 3: Wild Hunt
The Witcher 3: Wild Hunt — заключительная часть трилогии приключений Геральта из Ривии. В 2022 году все её обладатели получили бесплатное next-gen обновление до The... Детальніше
Ну по-перше, це продовження легендарної серії, якщо читав книги і грав у минулі частини, то вже до аудієнції в Емгира отримаєш море емоцій. А тепер до самої гри:
1) Саундтреки. Вони просто бомбардовані, коли подорожуєш світом, музика переплітається з геймплеєм, без неї зовсім не те.
2) Сюжет. Гра переважно відома їм і графікою. Мимоволі співпереживаєш героям, проживаєш їхню історію. Ну і, звісно, кількість останніх твоїх виборів просто зашкалює. Ти можеш зробити щось не усвідомлено, а через годину десять гри тобі це може "прилетіти", а ти навіть не зрозумієш, як змінив хід історії. Це змушує розуміти, що ми знаходимося у живому світі, а не просто заскриптованій карті.
3) Геймплей. Ну тут кількість сайд квестів просто зашкалює, причому всі вони, хай трохи однотипні, несуть у собі якусь передісторію і іноді неймовірно значущі наслідки. У більшості випадків квест проходиш не для отримання нагороди, а щоб дізнатися нову історію з життя, глибше поринути у світ. Щиро не розумію людей, які описують квести як пошук когось із затиснутою пкм, а потім спам з цього комусь лкм та отримання у закасника нагороди. Про механіку бою і велику кількість механік взагалі говорити страшно. Купа броні, різної зброї, відповідно і стилів бою. Ти можеш стати магом - грифоном, запихавши в себе сині навички, і зносити все і вся знаками. Перетворитися на влучного арбалетника чи бомбометателя, який знищить ворогів, не підпустивши їх до себе. Можна надіти ведмедя та туссенського лицаря і в соло виносити полчища ворогів. А можна одягнути кота або мантикору, викачати вихор, накласти на меч розсічення і піти кружляти з ворогами в танці смерті, в якому буде тільки один переможець.
4) Управління. Тут все гаразд. Говорити особливо нема про що, єдине іноді камерою під час бою складно керувати.
5) Мультиплеєр. Його немає, але він тут не особливо і потрібен на мій погляд, як ніяк це розповідь нового витка історії життя давно знайомого персонажа, а не онлайн месилово.
6) Переклад. Голоси підібрані добре, а ось сам переклад бажає кращого. Він непоганий, але втрачено багато мовних зворотів, фраз та інших моментів, які є в оригінальній озвучці. Вони не є критично важливими, але деякі моменти через це залишаються не до кінця емоційно розкриті. Плюс з приводу технічної частини, у мене часто трохи підвисають доріжки жіночих (переважно) персонажів, фрази стають начебто розтягнутими. Хоча версія офіційна, купував у епіків.
7) Графіка. Залишив на кінець, бо особливо говорити нема чого, все сказано і без мене. Одна з найкрасивіших та кінематографічних ігор як свого часу, так і на сьогоднішній день. А якщо ще й моди із оновленими текстурками поставити, то від картинки просто не відірватися.
8) Моди. Тут є все абсолютно все. Від нових текстур та предметів до нових квестів, наприклад, вбивство Оріани з Туссента. Просто скажу, що кожен знайде собі щось до душі.
9) Гвинт. Це мало того що дуже цікава гра з купою тактик, колод, карт і тд. Це ще й безпосередньо частина Відьмака в принципі. Причому не лише гри, а й лора, в якій Геральт і навчився грати у гвинт. У Відьмаку гвинт "вшитий" у навколишній світ. Ви можете грати з купцями, ковалями, шинкарями і т.д. Купувати карти, вигравати їх як у простого люду, так і у знатних гравців, проходити цілі турніри та квести по гвинту. У грі є безліч карток з різними здібностями, не схожими один на одного. А завдяки одному з безкоштовних доповнень, візуальна складова деяких карток просто на найвищому рівні. Я ще довго можу описувати гвинт, але не буду просто скажу, що якщо ви не граєте в нього, ви, можна сказати, не граєте в Відьмака.
P. S. Жаль модератора, якщо йому все це читати доведеться.
Ну во первых, это продолжение легендарной серии, если читал книги и играл в прошлые части то уже к аудиенции у Эмгыра получишь море эмоций. А теперь к самой игре:
1) Саундтреки. Они просто бомбезные, когда путешествуешь по миру, музыка переплетается с геймплеем, без нее совсем не то.
2) Сюжет. Игра в основном известна им и графикой. Невольно сопереживаешь героям, проживаешь их историю. Ну и, конечно, количество последних твоих выборов просто зашкаливает. Ты можешь сделать что-то не осознанно, а через часов десять игры тебе это может "прилететь", а ты даже не поймёшь, как изменил ход истории. Это заставляет понимать, что мы находимся в живом мире, а не просто заскриптованной карте.
3) Геймплей. Ну тут количество сайд квестов просто зашкаливает, причем все они, пусть немного однотипны, несут в себе какую-нибудь предисторию и, иногда, неимоверно значимые последствия. В большинстве случаев квест проходишь не для получения награды, а чтобы узнать новую историю из жизни, глубже погрузиться в мир. Искренне не понимаю людей, которые описывают квесты как поиск кого-то с зажатой пкм, а потом спам по этому кому-то лкм и получение у закасчика награды. Про механику боя и обилие механик вообще говорить страшно. Куча брони, различного оружия, а соответственно и стилев боя. Ты можешь стать магом — грифоном, запихав в себя синие навыки, и сносить все и вся знаками. Превратиться в меткого арбалетчика или бомбометателя, который уничтожит врагов не подпустив их к себе. Можно надеть медведя и туссенского рыцаря и в соло выносить полчища врагов. А можно облачиться в кота или мантикору, выкачать вихрь, наложить на меч рассечение и пойти кружиться с врагами в танце смерти, в котором будет только один победитель.
4) Управление. Здесь все хорошо. Говорить особо не о чем, единственное иногда камерой во время боя сложно управлять.
5) Мультиплеер. Его нет, но он здесь не особо и нужен на мой взгляд, как никак это рассказ нового витка истории жизни давно знакомого персонажа, а не онлайн месилово.
6) Перевод. Голоса подобраны хорошо, а вот сам перевод оставляет желать лучшего. Он не плох, но упущено много речевых оборотов, фраз и других моментов, которые есть в оригинальной озвучке. Они не критично важны, но некоторые моменты из-за этого остаются не до конца эмоционально раскрыты. Плюс по поводу технической части, у меня часто немного подвисают дорожки женских (в основном) персонажей, фразы становятся как будто растянутыми. Хотя версия официальная, покупал у эпиков.
7) Графика. Оставил на конец, потому что особо говорить нечего, все сказано и без меня. Одна из самых красивых и кинематографичных игр как своего времени, так и на сегодняшний день. А если еще и моды с обновленными текстурками поставить, то от картинки просто не оторваться.
8) Моды. Здесь есть все, абсолютно все. От новых текстур и предметов, до новых квестов, например убийство Орианы из Туссента. Просто скажу, что каждый найдёт себе что-то по душе.
9) Гвинт. Это мало того что очень интересная карточная игра с кучей тактик, колод, карт и тд. Это еще и непосредственно часть Ведьмака впринципе. Причем не только игры, но и лора, в котором Геральт и научился играть в гвинт. В Ведьмаке гвинт "вшит" в окружающий мир. Вы можете играть с купцами, кузнецами, трактирщиками и тд. Покупать карты, выигрывать их как у простого люда так и у знатных игроков, проходить целые турниры и квесты по гвинту. В игре есть множество карт с различными способностями, не похожими на друг друга. А благодаря одному из бесплатных дополнений, визуальная составляющая некоторых карт просто на высшем уровне. Я еще долго могу описывать гвинт, но не буду, просто скажу, что если вы не играете в него, вы, можно сказать, не играете в Ведьмака.
P. S. Жалко модератора, если ему все это читать придётся.