Tiny Bunny
Tiny Bunny — приключенческая визуальная новелла с элементами хоррора. Выглянув из окна старенького домика, мальчик Антон видит увядающий посёлок, огромные сугробы и... Детальніше
Скажу відразу, цей відгук я обмірковував досить довго, зважував "за" та "проти", а також вивчав рецензії інших гравців. Як підсумок - досить довгий "огляд". Готуйтеся, буде багато букофів.
Я всією душею люблю жанр містичного хорору, його камерність, саспенс і почуття, що довго не залишає після прочитання/перегляду цією чарівною і моторошною одночасно історією. Само собою, новела "Зайчик" затягла мене з перших хвилин перегляду її проходження на Ютубі (і ні, я дивився не у Куплінова, бо вічний розслаблястий настрій цієї прекрасної людини загрожував особисто для мене всю атмосферу). А що зі мною трапилося, коли я дізнався, що новела створена на основі оригінальної розповіді, і коли я, безпосередньо, прочитав цю розповідь! Враження, зроблене на мене, їм було настільки сильним, що я зважився написати повноцінний роман-продовження! Але зараз не про це, а про те, чому ж ця рецензія червона та пальцем униз.
Так, так, так, винен у всьому він. Великий та жахливий четвертий епізод! Півтора роки очікувань, постійних зволікань, обіцянок відповідей на запитання, випуск якоїсь напівканонічної манги, ні до села, ні до міста... А що ми отримали? Першим тривожним дзвіночком став трейлер епізоду, який... повністю складався з косплейних відеозаписів досить середнього, чесно визнати, штибу. Мда. "Добре, хрін з ним", - подумав я, - "Хлопці вирішили пошанувати фанатів, звівши їхню творчість у статус напівофіційного, чому ні?" Але потім вийшов епізод і тут невеликий відступ для виливання залишкових емоцій. Клянуся подальший огляд буде у спокійному ключі.
САЙКОНО, ЄДРИТИ ТВОЮ ПЕРЕКІС МАРГАНЦЯ, ВІДПОВІДЬ, БУДЬ ЛАСКА, НІЖ ТИ І ВСЯ решта команди (крім акторів і художника) ЗАЙМАЛИСЯ ДОЛБАННИХ ПІВТОРА РОКУ?! А?! ТВОЮ Ж ДИВІЗІЮ, ТАК ЧЕТВЕРТИЙ ЕПІЗОД коротший за третій, хоч на нього у вас менше року пішло! І ЯКОГО ХРІНА МИ В ПІДСУМКУ ОТРИМАЛИ?! ЗЛИВ МІНІМУМ ДВОХ НІ В ЧОМУ НЕ ПОВІНОВНИХ ПЕРСОНАЖІВ, НА КІНЕЦЬ "ЗРАЗИВ" СЮЖЕТУ, ЩО ОШИЗІВ, БАН ВСІХ НЕДОГІДНИХ В ОФІЦІЙНОЇ ГРУПІ ВК І НУЛЬ ВІДПОВІДЕЙ НА ЙОМУ ВІДПОВІДЬ НА ЙОМУ! У ВАС У НАСТУПНОМУ ЕПІЗОДІ ВЖЕ ФІНАЛ БУДЕ, ВИ ЯК ЦЮ КАШУ РОЗХЛОБУВАТИ ЗБІРАЛИСЯ, З ОБЛІКОМ ХРОНОМЕТРАЖУ?! ЦЕ ЩО ЗА ХРІНЬ?!
Гаразд, заспокоївся та продовжую писати конструктивну (я сподіваюся) рецензію. Відразу обмовлюся, що новелу я сторрентіл у день виходу четвертого епізоду (досі в шоці від швидкості піратів). Гроші я на той момент не мав (Lolbyte, 17 років), але мав сильне бажання нарешті познайомитися з новелою особисто (але проходження у Нептуна я все ж таки дивитися не перестав). Пройшов перші три епізоди по гілці Звіра (тобто, дав відсіч у школі, вибрав Алісу і одягнув маску в лісі), знову зловив кайф від атмосфери та історії, пройшов четвертий епізод і насправді залишився задоволений. Бо для гілок Звіра та Ізгоя кінцівка четвертого епізоду закономірна, а також канонічна (якщо судити з розповіді).
Але потім сталося страшне. Я вирішив перейти новелу діаметрально протилежним гілкам Пацана і Людини (так я називаю сюжетку з Поліною). І ... кінцівка епізоду не змінилася. Все те ж спустошене село та монстри, що потребують м'яса. Натомість додався вибір між поїданням м'яса на паті у Хазяїна Мороза чи відмові. Причому цей вибір, схоже, настільки важливий, що він аж двічі пропонується гравцеві. Гаразд, схоже, при відмові щось станеться. Наприклад, Антон вирветься зі світу ілюзій та візьме життя у свої руки. А, ні ... він все так само повинен принести м'ясо монстрам. А ще автори вбили Олю, яка ну взагалі ні в чому не винна.
Перепрошую, а де варіативність і розгалуженість сюжету, яка, як би, є основною родзинкою візуальних новел? Ви на початку гри дали нам кілька варіантів розвитку подій, щоб все одно звести їх до єдиного знаменника – сюжету оповідання? Ви знущаєтесь? Сайкон, вам Дмитро Мордас (автор розповіді) дав повну творчу свободу для чого? Для того щоб ви і ніжкою не ступали за межі оригіналу? Та в історії з'явилися нові персонажі та деталі, які розширюють лор оповідання, але, знову ж таки, на сюжет вони практично ніякого впливу не мають. Автори, по ходу, не усвідомлюють всіх фіч жанру в якому працюють. У візуальній новелі, залежно від того чи іншого вибору гравця, сюжет можна забрати куди завгодно. Припустимо, є сюжет оригіналу, який проходять ті, хто хоче побачити саме сюжет оригіналу. А є сюжетка, скажімо, Пацана, в якій розгортається справжній підлітковий детектив на кшталт старого доброго Стівена Кінга. Ось маніяк, ось юні "сищики", ось поліцейський, а ось потойбічні істоти, які, знову ж таки, на вибір гравця, можуть грати будь-яку роль у сюжеті. Наприклад, роль невпокійних душ жертв маніяка, які мріють помститися своєму вбивці (знаю, списано з фнафа, а й Скотт був дуже оригінальний, створюючи свій сюжет). Але цього у новелі немає. Кожен варіант просто дає гравцеві огризок загальної інформації про сюжет. Якщо піти з Алісою, ти дізнаєшся, що трапилося з Катею, але не дізнаєшся історії про корінних мешканців цих земель. Якщо не запрошувати Бяшу на полювання на докази, ти не знайдеш Катю, але послухаєш історію міліціонера. Вибір, так чи інакше, ілюзорний і за будь-якого розкладу зводиться до ключової події з розповіді. Мігель О'Хара задоволений, гравці обурюються.
Злиті образи звірів. Ось ця річ мене винемогла найбільше. Так, вони і в оповіданні були кривавими монстрами (хоч і без усіх цих опаришів та іклів), але там не давалося натяків на іншу їхню природу. Цитати:
"Той, кого тримали в клітці"
"Той, хто ріже дрібно-дрібно!"
"Той, хто носить шкіряне обличчя, забрав їх"
"Одне слово - дорослий"
"У світі дорослих так легко загубитися"
"Вбивці, бездушні дресирувальники та байдужі батьки"
Дайте відповідь на одне запитання — чи стали б кровожерливі бездушні монстри говорити щось подібне у відповідь на запитання Антона про маніяка? Ні, вони б пожартували і продовжили присипляти пильність нашого Антоші цукерками та іграми. Але в їхніх словах читається явна гіркота та страх перед кимось. Хоч убийте, але ці фрази і те, що відбувається у фіналі четвертого епізоду, у мене ніяк у голові не стикуються. Ці персонажі інтригували, чіпляли своєю дитячою безпосередністю та загадковістю. Одна Аліса чого варта (до речі, її слова про свою короткозорість також знецінені). А дурний Вовк? Цих персонажів можна було розвинути з безликої маси (за розповіддю) у індивідуальних особистостей із власною драмою. Я чекав соціального підтексту про те, що діти, будучи найбеззахиснішими створіннями у світі, самі змушені виявляти звірину натуру у відповідь на жорстокість дорослих. Але ні, Сайконо все спустив в унітаз, остаточно заруїнивши надію на якусь мораль всієї байки. Дякую.
Відповіді питання, яких немає. Як я вже згадував, п'ятий епізод стане останнім. Це означає, що, якщо не на все, то на більшу частину питань мають бути надані відповіді. Ось короткий список питань, які виникли особисто у мене під час проходження:
- Що в новелі шиза Антона, а що ні?
– Хто ховається за масками звірів, і чи ховається за ними хтось взагалі?
- Чому Аліса так різко виділяється і натомість решти зграї?
- Що за амулет, який нам дала Поліна, і чому він якось діє на Ромку, який начебто не є монстром?
– Скільки Чорних Гаражів кочує по окрузі?
– Чи є реальний маніяк, чи всі зникнення на совісті звірів?
- На біса лісовим монстрам в принципі використовувати образи і пристосування зі світу людей (той же гараж або м'ясорубку)?
- Хто той хрін із заячою губою, і чому в його шмотки одягнений заєць із головного меню гри?
- Хто друга дитина, яка вижила разом із міліціонером 30 років тому?
– Чому міліціонер взагалі вижив?
- Що за напади, на які страждає мати Антона, і яке значення це має для сюжету?
– Катю взагалі можна врятувати чи ні?
– Чому у ведмедя перев'язана лапа?
– Яку роль у сюжеті грає дід Поліни?
- Чому Поліна починає істерику, варто Антону зібратися додому?
І це, певен, далеко ще не всі питання, куди так і не було дано відповіді. При такому градусі незрозумілих, разом із середньою тривалістю епізодів, розробники повинні відповісти на них десь за півгодини, що автоматично перетворить п'ятий епізод на збірку роз'яснень зі зім'ятим фіналом і, дай Боже, одним вибором. А це, як ви розумієте, не найкращий варіант.
Що ж за підсумком? Четвертий епізод все ще блищить візуальним стилем, шикарною озвучкою та музичним супроводом. Однак сюжет сильно здав позиції з психологічного хорору на треш з купою м'яса і крові заради крові. Я дуже чекаю на п'ятий епізод (хоч він і вийде Господар Лісу його знає коли) і щиро сподіваюся, що він красиво завершить цю історію, давши гравцям хоча б шанс на заповітний хепі-енд.
Скажу сразу, этот отзыв я обдумывал достаточно долго, взвешивал "за" и "против", а также изучал рецензии других игроков. Как итог — довольно длинный "обзор". Готовьтесь, будет много букоф.
Я всей душой люблю жанр мистического хоррора, его камерность, саспенс и долго не покидающее после прочтения/просмотра чувство наполненности этой чарующей и жуткой одновременно историей. Само собой, новелла "Зайчик" затянула меня с первых минут просмотра её прохождения на Ютубе (и нет, я смотрел не у Куплинова, ибо вечное расслабонистое настроение этого прекрасного человека гробило лично для меня всю атмосферу). А уж что со мной случилось, когда я узнал, что новелла создана на основе оригинального рассказа, и когда я, непосредственно, прочёл этот рассказ! Впечатление, произведённое на меня им было настолько сильным, что я решился написать полноценный роман-продолжение! Но сейчас не об этом, а о том, почему же эта рецензия красная и пальцем вниз.
Да, да, да, виноват во всём он. Великий и ужасный четвёртый эпизод! Полтора года ожиданий, постоянных затягиваний, обещаний ответов на вопросы, выпуск какой-то полуканоничной манги, ни к селу, ни к городу... А что мы получили? Первым тревожным звоночком стал трейлер эпизода, который...полностью состоял из косплейных видеозаписей довольно среднего, честно признать, пошиба. Мда. "Ладно, хрен с ним", — подумал я, — "Ребята решили уважить фанатов, возведя их творчество в статус полуофициального, почему нет?" Но затем вышел эпизод, и тут небольшое отступление для выливания остаточных эмоций. Клянусь дальнейший обзор будет в спокойном ключе.
САЙКОНО, ЕДРИТЬ ТВОЮ ПЕРЕКИСЬ МАРГАНЦА, ОТВЕТЬ, ПОЖАЛУЙСТА, ЧЕМ ТЫ И ВСЯ ОСТАЛЬНАЯ КОМАНДА (кроме актёров и художника) ЗАНИМАЛИСЬ ДОЛБАННЫХ ПОЛТОРА ГОДА?! А?! ТВОЮ Ж ДИВИЗИЮ, ДА ЧЕТВЁРТЫЙ ЭПИЗОД КОРОЧЕ ТРЕТЬЕГО, ХОТЯ НА НЕГО У ВАС МЕНЬШЕ ГОДА УШЛО! И КАКОГО ХРЕНА МЫ В ИТОГЕ ПОЛУЧИЛИ?! СЛИВ МИНИМУМ ДВУХ НИ В ЧЁМ НЕ ПОВИННЫХ ПЕРСОНАЖЕЙ, В КОНЕЦ ОШИЗЕВШЕЕ "РАЗВИТИЕ" СЮЖЕТА, БАН ВСЕХ НЕУГОДНЫХ В ОФИЦИАЛЬНОЙ ГРУППЕ ВК И НОЛЬ ОТВЕТОВ НА ИМЕЮЩИЕСЯ У ФАНБАЗЫ ВОПРОСЫ?! У ВАС В СЛЕДУЮЩЕМ ЭПИЗОДЕ УЖЕ ФИНАЛ БУДЕТ, ВЫ КАК ЭТУ КАШУ РАСХЛЁБЫВАТЬ СОБРАЛИСЬ, С УЧЁТОМ ХРОНОМЕТРАЖА?! ЭТО ЧТО ЗА ХРЕНЬ?!
Ладно, успокоился и продолжаю писать конструктивную (я надеюсь) рецензию. Сразу оговорюсь, что новеллу я сторрентил в день выхода четвёртого эпизода (до сих пор в шоке от скорости работы пиратов). Деньгами я на тот момент не располагал (Lolbyte, 17 годиков), но располагал сильным желанием наконец познакомиться с новеллой лично (но прохождение у Нептуна я всё же смотреть не перестал). Прошёл первые три эпизода по ветке Зверя (то есть, дал отпор в школе, выбрал Алису и надел маску в лесу), вновь словил кайф от атмосферы и истории, прошёл четвёртый эпизод и, на самом деле, остался доволен. Ибо для веток Зверя и Изгоя концовка четвёртого эпизода закономерна, а также канонична (если судить по рассказу).
Но потом случилось страшное. Я решил перепройти новеллу по диаметрально противоположным веткам Пацана и Человека (так я называю сюжетку с Полиной). И...концовка эпизода не поменялась. Всё та же опустошённая деревня и монстры, требующие мяса. Зато добавился выбор между поеданием мяса на пати у Хозяина Мороза или отказе. Причём этот выбор, похоже, настолько важен, что он аж два раза игроку предлагается. Ладно, похоже, при отказе что-то произойдёт. К примеру, Антон вырвется из мира иллюзий и возьмёт жизнь в свои руки. А, нет...он всё так же должен принести мясо монстрам. А ещё авторы убили Олю, которая ну вот вообще ни в чём не виновата.
Прошу прощения, а где вариативность и разветвлённость сюжета, которая, как бы, является основной изюминкой визуальных новелл? Вы в начале игры дали нам несколько вариантов развития событий, чтобы всё равно свести их к единому знаменателю — сюжету рассказа? Вы издеваетесь? Сайконо, вам Дмитрий Мордас (автор рассказа) дал полную творческую свободу для чего? Для того, чтобы вы и ножкой не ступали за пределы оригинала? Да в истории появились новые персонажи и детали, которые расширяют лор рассказа, но, опять же, на сюжет они практически никакого влияния не оказывают. Авторы, по ходу, не осознают всех фич жанра в котором работают. В визуальной новелле, в зависимости от того или иного выбора игрока, сюжет можно увести куда угодно. Допустим, есть сюжетка оригинала, которую проходят те, кто хочет увидеть именно сюжет оригинала. А есть сюжетка, скажем, Пацана, в которой разворачивается настоящий подростковый детектив в духе старого доброго Стивена Кинга. Вот маньяк, вот юные "сыщики", вот полицейский, а вот потусторонние существа, которые, опять же, по выбору игрока, могут играть любую роль в сюжете. К примеру, роль неупокоенных душ жертв маньяка, которые мечтают отомстить своему убийце (знаю, списано с фнафа, но и Скотт был не слишком оригинален, создавая свой сюжет). Но этого в новелле нет. Вместо разных сюжетов нам преподносят один и тот же, но с нюансами. Каждый вариант просто даёт игроку огрызок общей информации о сюжете. Если пойти с Алисой, ты узнаешь, что случилось с Катей, но не узнаешь историю про коренных жителей этих земель. Если не приглашать Бяшу на охоту за уликами, ты не найдёшь Катю, но послушаешь историю милиционера. Выбор, так или иначе, иллюзорен и при любом раскладе сводится к ключевому событию из рассказа. Мигель О'Хара доволен, игроки негодуют.
Слитые образы зверей. Вот эта вещь меня выбесила больше всего. Да, они и в рассказе были кровавыми монстрами (хоть и без всех этих опарышей и клыков), но там не давалось намёков на иную их природу. Цитаты:
"Тот, кого держали в клетке"
"Тот, кто режет мелко-мелко!"
"Тот, кто носит кожаное лицо, забрал их"
"Одно слово — взрослый"
"В мире взрослых так легко потеряться"
"Убийцы, бездушные дрессировщики и равнодушные родители"
Ответьте на один вопрос — стали бы кровожадные бездушные монстры говорить нечто подрбное в ответ на вопрос Антона о маньяке? Нет, они бы отшутились и продолжили усыплять бдительность нашего Антоши конфетами и играми. Но в их словах читается явная горечь и страх перед кем-то. Хоть убейте, но данные фразы и происходящее в финале четвёртого эпизода у меня никак в голове не стыкуются. Эти персонажи интриговали, цепляли своей детской непосредственностью и загадочностью. Одна Алиса чего стоит (к слову, её слова про собственную близорукость также обесценены). А придурошный Волк? Этих персонажей можно было развить из безликой массы (по рассказу) в индивидуальных личностей с собственной драмой. Я ждал социального подтекста про то, что дети, будучи самыми беззащитными созданиями в мире, сами вынуждены проявлять звериную натуру в ответ на жестокость взрослых. Но нет, Сайконо всё спустил в унитаз, окончательно заруинив надежду на какую-либо цепляющую мораль всея басни. Спасибо.
Ответы на вопросы, которых нет. Как я уже упоминал, пятый эпизод станет последним. Это значит, что, если не на все, то на большую часть вопросов должны быть даны ответы. Вот краткий список вопросов, которые возникли лично у меня во время прохождения:
- Что в новелле шиза Антона, а что нет?
- Кто скрывается за масками зверей, и скрывается ли за ними кто-то вообще?
- Почему Алиса так резко выделяется на фоне остальной стаи?
- Что за амулет, который нам дала Полина, и почему он как-то действует на Ромку, который, вроде как, не является монстром?
- Сколько Чёрных Гаражей кочумает по округе?
- Есть ли реальный маньяк, или все исчезновения на совести зверей?
- На кой черт лесным монстрам в принципе использовать образы и приспособления из мира людей (тот же гараж или мясорубку)?
- Кто тот хрен с заячьей губой, и почему в его шмотки одет заяц из главного меню игры?
- Кто второй ребёнок, выживший вместе с милиционером 30 лет назад?
- Почему милиционер вообще выжил?
- Что за приступы, которыми страдает мать Антона, и какое значение это имеет для сюжета?
- Катю вообще можно спасти или нет?
- Почему у медведя перевязана лапа?
- Какую роль в сюжете играет дед Полины?
- Почему Полина затевает истерику, стоит Антону собраться домой?
И это, уверен, далеко не все вопросы, на которые так и не были даны ответы. При таком градусе непоняток, вкупе со средней продолжительностью эпизодов, разрабы должны ответить на них где-то за полчаса, что автоматически превратит пятый эпизод в сборник разъяснений со скомканным финалом и, дай Бог, одним выбором. А это, как вы понимаете, не лучший вариант.
Что же по итогу? Четвёртый эпизод всё ещё блистает визуальным стилем, шикарной озвучкой и музыкальным сопровождением. Однако сюжет сильно сдал позиции с психологического хоррора на треш с кучей мяса и кровищи ради кровищи. Я очень жду пятый эпизод (хоть он и выйдет Хозяин Леса его знает когда) и искренне надеюсь, что он красиво завершит эту историю, дав игрокам хотя бы шанс на заветный хэппи-энд.