"Один закон всесвіту, і все має початок і кінець. Правління старого Сегунату завершується..."
Я стільки разів переглядав цю кляту заставку, бій двох самураїв, атака замку, від усього
цього аж мурашки по шкірі.
Shogun 2, прекрасна у всіх сенсах стратегія: атмосфера феодальної Японії XVI століття передана настільки добре, наскільки це можливо — промови ватажків армії перед початком битви, крики солдатів на полі бою і ще багато подібних деталей створюють відчуття повного занурення в цей прекрасний світ; графіка, анімація, звук — все на високому рівні і виглядає непогано навіть зараз — через 5 років після її виходу; ІІ вміє воювати і дуже навіть непогано, серйозно, челендж буде присутній протягом практично всієї гри; стратегічна складова теж не така проста, як може здатися спочатку, нещодавно завойовані провінції повстають, їжі часто не вистачає, армія може помирати і помирає від виснаження; є економіка, проста у розумінні, але при цьому складна у користуванні, грошей на армію постійно не вистачає.
У гри є звісно деякі недоліки, з великих варто виділити хіба що морські бої: вони нудні, нецікаві і трохи псують враження від гри. Решта не так сильно кидається в очі і не потребує моєї уваги
Висновок: гра хороша, іноді трошки хардкорна (це те, чого не вистачало другому Риму), є два великих ДЛС які за якістю анітрохи не відстають від оригінальної гри, затягує на багато-багато годин, настійно рекомендую купити її (хоча б зі знижкою), гра явно варта витрачених на неї грошей.