Геніальний - не геніальний Анчартед: Шлях Злодія

Вирішив згадати гру. Яка свого часу була приводом для просто тонн суперечок і хейту. Так як позиціонувалася багатьом, то як чи не найкращий ексклюзив ПС3.

Відразу кажу що огляд створений людиною, який у далекому 2009 м надивившись оглядів Лонгвінова, (тоді він не займався інквізицією всіх неугодних, принаймні не в таких масштабах) і вирішив випробувати цю віху індустрії ігор.

У грі відразу впадає у вічі художня частина . Саме художня. Багато хто хвалив Анч за графіку. Але як на мене гру тягне колірна палітра, і те, як усе намальовано. Світ Анчартед яскравий і строкатий. На сьогоднішній день, малювати так вміють пару студій та Бліззард.

Графіка ж скоріше на добротному рівні, ніж "найкраща на сьогоднішній день", як її називали.

Сюжет. Не геніальний. Опрацювання персонажів та діалоги ну прям добре. А ось логіка іноді кульгає, іноді на обидві ноги. Коли зрадник, який цінує свою дупу найбільше, вмирає за наймача. Просто тому, що гладіолус. Це трошки засмучує.

Місії із загадками стріляють раз у раз . Весь сюжет пронизаний маленькими такими баянчиками.

Баянистість. Ватажки Анчартед.

1) Злий вертоліт

2) Злий вертоліт коли ти лізеш на поїзді

3) Злий помічник дуже злої російської

4) Пара-тато-папам ТАНК

5) Злий російський, який типу мав стати без смертним, якби не Натан із АК 47 .

Багато штампів (не без гарної постановки).

Геймплей

Ось тут заритий собака, який дратував мене найбільше в Анчартед. Перестрілки зроблені добротно. Моменти з падінням хмарочоса, або біганина від вертольота по дахах, то взагалі шик. Ти прямо біжиш. Усі пальми — вазони ходять ходором, свистять лопаті, і ось ти тільки почнеш бачити десятки на кінчиках своїх пальців. Починаються місії з стрибунцями та лазінням. Найсумніші місії. На початку зі стелсом (він поганий). Потім із північними людьми. Палітра там суцільно біла, і постійне карабкання виморожує. Подекуди Натан стрибає криво до жаху. Анімація трохи кривувата, немає відчуття 100% контролю.

Звук. Ну тут все чудово. Головна тема те, що лікар прописав. Та й у напружені моменти вона допомагає вжитися у роль.

Мультиплеер знаходиться там, де і повинен бути мультиплеєр одиночного проекту. На дні.

Підсумок: Анчартед запам'ятовується як добротна пригода. Я поставив би 9ку. Нічого понад революційне в ньому немає. Але всі елементи разом роблять гру дуже цільною. Гра легка та яскрава. Як на мене, в даному жанрі одна з найкращих. Головний її противник свого часу, власники ПС3. Які піднесли гру до небес. Примушуючи чекати від неї надто багато.

Для тих, у кого немає і не було ПС3: Ви просто пропустили добротну гру. Таких на рік виходить штук 10. А ви і їх не проходьте. Так що розслабтеся.

Всім пис.

Відгук був перекладений Показати оригінал (RU)Показати переклад (UK)

Гениальный — не гениальный Анчартед : Путь Вора

Решил вспомнить игру . Которая в свое время была поводом, для просто таки тонн споров и хейта . Так как позиционировалась многим,и как чуть ли не лучший эксклюзив ПС3 .

Сразу говорю что обзор создан человеком, который в далеком 2009 м насмотревшись обзоров Лонгвинова, (тогда он не занимался инквизицией всех неугодных , по крайней мере не в таких масштабах ) и решил опробовать сею веху индустрии игр.

В игре сразу бросается в глаза художественная часть . Именно художественная . Многие хвалили Анч за графику . Но как по мне игру тянет цветовая палитра , и то как все нарисовано . Мир Анчартед ярок и пестр . На сегодняшний день, рисовать так умеют пару студий и Близзард .

Графика же скорее на добротном уровне , чем "лучшая на сегодняшний день " , как ее называли .

Сюжет . Не гениален . Проработка персонажей и диалоги ну прям хорошо. А вот логика иногда хромает , иногда на обе ноги . Когда предатель , который ценит свою жопу больше всего , умирает за нанимателя . Просто потому что гладиолус. Это немножечко печалит .

Миссии с загадками стреляют раз через раз . Весь сюжет пронизан маленькими такими баянчиками .

Баянистость . Главари Анчартед .

1)Злой вертолет

2)Злой вертолет когда ты лезешь на поезде

3)Злой помошник очень злого русского

4)Пара-папа-папам ТАНК

5) Злой русский , который типа должен был стать без смертным, если бы не Натан с АК 47 .

Много штампов( не без хорошей постановки ).

Геймплей

Вот тут зарыта собака , которая бесила меня больше всего в Анчартед . Перестрелки сделаны добротно . Моменты с падением небоскреба , или беготня от вертолета по крышам , так вообще шик . Ты прям бежишь . Все пальмы — вазоны ходят ходором , свистят лопасти , и вот ты только начнешь видеть 10ки на кончиках своих пальцев . Начинаются миссии с попрыгушками и лазаньем . Самые унылые миссии . В начале со стелсом (он плох). Потом с северными людьми . Палитра там сплошь белая , и постоянное карабканье вымораживает . Местами Натан прыгает криво до ужаса . Анимация немного кривовата , нет ощущения 100%го контроля .

Звук . Ну тут все отлично . Заглавная тема то что доктор прописал . Да и в напряженные моменты она помогает вжиться в роль .

Мультиплеер находится там, где и должен быть мультиплеер одиночного проекта .На дне .

Итог : Анчартед запоминается как добротное приключение . Я поставил бы 9ку . Ничего сверх революционного в нем нет . Но все элементы вместе делают игру очень цельной . Игра легкая и яркая . Как по мне, в данном жанре одна из лучших . Главный ее противник в свое время , владельцы ПС3 . Которые вознесли игру до небес . Заставляя ожидать от нее слишком много .

Для тех у кого нет и не было ПС3: Вы просто пропустили добротную игру . Таких в год выходит штук 10. А вы и их не проходите . Так что расслабитесь .

Всем пис .

Ігролад
8 / 10
Графіка
10 / 10
Сюжет
9 / 10
Керування
8 / 10
Звук і музика
10 / 10
Мультиплеєр
5.5 / 10
Локалізація
9 / 10
8.5
Коментарі 0