Відрікав гру доти, доки не спробував.
Почнемо з передісторії. Награв у кс багато годин та вважав її майже еталоном змагального шутера, нічого зайвого, все зрозуміло та просто. Єдине, що періодично відбувалося, я систематично по кілька разів на рік закидав гру, бо розумів, що вона потихеньку набридає і розробники дуже рідко двють щось нове.
І якраз в останню таку перерву натрапив на Валик. Перша думка, як і говорив раніше, була: "Так нуууу, які ще рясні, ви чеееее". Але спробувавши цю гру "на зуб", я зрозумів, що всі ці білки це якраз та частина, яка ламає свідомість. Тобто тобі протягом матчу треба чудово розуміти, що можуть твої союзники, а що можуть ворога. Так само протягом матчу, ти чекаєш і вигадуєш той момент, коли використання скілла дійсно буде виправданим. мені це здалося дуже цікавою ідеєю.
За підсумками, я хочу сказати, що проект має місце. Весь цей зв'язок правил з контр-страйка (постав бомбу, задифьюзь її) і унікальних здібностей агентів затягує з головою.
І я вважаю, коли цей проект "підросте", він зможе закохати в себе ще більше геймерських сердець. Просто це справа часу.