Що ж хочу спробувати писати різні відгуки і статті, не знаю як піде. Приступимо.
Почну з історії знайомства з грою. Декілька років тому, переглядаючи різні топи ігор для слабких ПК на Youtube, я неодноразово зустрічав Vampire: The Masquerade - Bloodlines. Спочатку мене відштовхувала тематика всяких магічних тварюків, серед яких вампіри, примари і так далі, тому гру я обходив стороною. Але два роки тому від великої нудьги я вирішив нарешті завантажити її і пройти. Моєму приємному подиву не було меж. Атмосфера темряви в сеттингу сучасності зачарувала мене і змусила грати в гру кілька днів поспіль, доки у мене не зламався жорсткий диск, а разом із ним і надія на відновлення збережень. До речі, до кінця гру я так і не пройшов, що гадаю виправити в неоглядному майбутньому. Пройшов я десь більше половини гри, не пропускаючи жодних побічних завдань.
Сюжет:
Не зможу оцінити сюжет повною мірою, оскільки гра мною до кінця так і не була пройдена, але зазначу, що гра є іммерсив симом (має надзвичайно широкий вибір при проходженні), що грає їй тільки на руку . Пригоди головного героя починаються з класичного звернення до вампіра, після якого головного героя полонять, а трохи пізніше намагаються вбити, але все обходиться. В цілому, сюжет нескладний, але й назвати його простим просто не вийде. Думаю, що оцінка "добре" відобразить всю його суть (нагадую, що до кінця я гру не пройшов).
Оптимізація:
Грав я на піратській версії гри, в яку одразу вбудовані різні неофіційні патчі та фікси, тому про оптимізацію ліцензійної копії я мало що можу сказати. Знаю тільки, що вона славиться багами, вильотами та різними помилками. На піратській версії я зіткнувся тільки з багом у додатковому завданні, який не дозволив мені його завершити, що залишило невеликий осад. В іншому нарікань стосовно піратської версії з усіма патчами та фіксами немає.
Геймлпей:
Про геймплей у цій грі можна писати дуже довго. Іммерсив симність гри робить її реграбельною, що дозволяє отримати новий досвід. Бойова система оформлена досить добротно, особливо для гри 2004 випуску. У нашому розпорядженні знаходяться як холодна, так і вогнепальна зброя. Плюсом до всього йде досить корисна Магія Крові, яка розбавляє стрільці (у грі їх буде більше, ніж ближнього бою, але це вже залежить від стилю проходження). Як і в будь-якій РПГ в Маскараді є дуже глибока система прокачування, що теж сприяє реграбельності.
Звуковий супровід:
Атмосфера темряви та безвиході здебільшого досягається музикою та озвучкою. Озвучка дивовижна, частково через те, що у грі немає російського дубляжу. Музика ж наганяє моторошно і, там де потрібно, занурює в атмосферу тусовки 00-х. Жодних претензій у цьому аспекті до гри немає.
Графіка:
Оцінюватиму графіку з погляду цілісності і рівномірності. Під цим я розумію опрацьованість кожної текстури на плюс-мінус одному рівні. У цьому аспекті гра чудова, модельки не ріжуть очі та не вибиваються із загального фону. Навіть зараз графіка у грі виглядає цілком прийнятно.
На цьому я завершу свій дебютний відгук. Дякую, що читали!