Wolfenstein: The New Order
Wolfenstein: The New Order — легендарное возвращение знаменитой серии про нацистов, чёрную магию, подпольные эксперименты и грандиозные заговоры. На этот раз местом... Детальніше
Хай вибачать мені фанати цієї гри, але зараз буде багато невдоволення. Постараюся бути об'єктивним, але цей тайтл викликав у мене купу негативних емоцій та претензій. Хочу почати з того, що шутер у моєму розумінні – це звичайна стрілялка, яка має розважати геймера. Я не розумію чому деякі розділи присвячені тупим пошуком зварювального апарату у своєму, скажімо, багатоквартирному притулку. Що це таке? Це така тупа дикість, я грав і очам повірити не міг. Ну, серйозно. Що цікавого в тупій коридорній принеси-подай місії. У шутері? У wolfenstein? Серйозно? Ще й цілий розділ цьому присвятити, а цих розділів тут не так вже й багато. І проходять вони хвилин за 20. Мене це дико розлютило. Ну та гаразд, може їсти відбиті, яким цією нісенітницею цікаво займатися. Раптом я щось не розумію.
Як ви зрозуміли за першою претензією, реального контенту шутеру дуже мало. Рух починається тільки в останні розділи. Ось там вже я отримав що хотів. Не без причіпок звичайно, але хоч щось.
Згадую свою будь-яку частину Вольфа (2001) і згадую тих босів, яких я будучи дитиною проходив далеко не по одному дню. І досі їх пам'ятаю, в якій місії вони були. Тут це не боси. Це тупі мішені, які я забуду вже за тиждень. На жаль, знову розчарування.
Графічно гра цілком собі гарна для свого року, з цим порядок. По звуку хочу сказати, що якось звук стрілянини нагадав мені одну з ігор Activision, де теж звуки пострілів змушували відчувати якийсь дискомфорт у моїх вухах. Сюжет? Ну, гра не про це. Як сказав мій товариш: там офігенний сюжет, кінцівка взагалі вогонь, пограйся. Хм, пограв. Де він побачив крутий сюжет, мені не ясно. На мене так у Watch dogs навіть цікавіший сюжет був, ніж тут. Ну, мабуть, є не надто вимогливі до сюжету, може кому і зайде. Окремо хочу додати особисту претензію (може це моя власна смаківщина), навіщо робити підбір патронів вручну? Коли гра, як би, сприяє тому, щоб ти вбив противника, підібрав його обойму. Навіщо це робити? Для цього доводилося завжди закликати кнопку на клавіатурі, дратувало неймовірно. Ну, а тепер до плюсів. Останні розділи, де було багато стрілянини хоч якось порадували мене і я отримав у них те, заради чого і встановлював гру. Мабуть, все.
Підбиваючи підсумок, особисто я розчарований переосмисленням цієї серії. Я сам є любителем вольфу, але цей витвір викликав у мене негатив і нерозуміння, як можна було так зробити годинку гарного геймпленого шутера, а решта коридорний шлак з ідіотськими сюжетно сюжетними квестами. Обурююся сильно. Звичайно, напевно є любителі, які напевно бачили не так багато шутерів, але по мені провал. Не раджу.
P.s мультиплеєр та локалізацію не оцінюю.
Да простят меня фанаты этой игры, но сейчас будет много недовольства. Постараюсь быть объективным, но данный тайтл вызвал у меня кучу негативных эмоций и претензий. Хочу начать с того, что шутер в моём понимании — это обычная стрелялка, которая должна развлекать геймера. Я не понимаю почему некоторые главы посвящены тупым поиском сварочного аппарата в своем, так скажем, многоквартирном убежище. Что это? Это такая тупая дикость, я играл и глазам поверить не мог. Ну серьезно. Что интересного в тупой коридорной принеси-подай миссии. В шутере? В wolfenstein? Серьезно? Еще и целую главу этому посвятить, а этих глав здесь не так уж и много. И проходятся они минут за 20. Меня это дико взбесило. Ну да ладно, может есть отбитые, которым этой ерундой интересно заниматься. Вдруг я что то не понимаю.
Как вы поняли по первой претензии, реального шутерного контента очень мало. Более менее движ начинается только в последние главы. Вот там уже я более менее получил что хотел. Не без придирок конечно, но хоть что то.
Вспоминаю свою любую часть Вольфа (2001 года) и вспоминаю тех боссов, которых я будучи ребенком проходил далеко не по одному дню. И до сих пор их помню, в какой даже миссии они были. Здесь же это не боссы. Это тупые мишени, которые я забуду уже через неделю. Увы, вновь разочарование.
Графически игра вполне себе красивая для своего года, с этим порядок. По звуку хочу сказать, что как то звук стрельбы напомнил мне одну из игр Activision, где тоже звуки выстрелов заставляли испытывать некий дискомфорт в моих ушах. Сюжет? Нууу, игра не про это. Как сказал мой товарищ: там офигенный сюжет, концовка вообще огонь, поиграй. Хм, поиграл. Где он увидел крутой сюжет мне не ясно. По мне так в Watch dogs даже интересней сюжет был, чем здесь. Ну видимо есть не слишком требовательные к сюжету, может кому и зайдет. Отдельно хочу добавить личную претензию (может это моя личная вкусовщина), зачем делать подбор патронов вручную? Когда игра, как бы, располагает к тому, чтобы ты убив противника, подобрал его обойму. Зачем так делать? Для этого приходилось вечно закликивать кнопку на клавиатуре, бесило неимоверно. Ну а теперь к плюсам. Последние главы, где было много стрельба хоть как то порадовали меня и я получил в них то, ради чего и устанавливал игру. Пожалуй всё.
Подводя итог, лично я разочарован переосмыслением данной серии. Я сам являюсь любителем вольфа, но это творение вызвало у меня негатив и непонимание, как можно было так сделать часок хорошего геймпленого шутера, а остальное коридорный шлак с идиотскими типо квестами сюжетными. Негодую сильно. Конечно наверное есть любители, которые наверное видели не так много шутеров, но по мне провал. Не советую.
P.s мультиплеер и локализацию не оцениваю.