Ігрові новини Творець монстрів для Silent Hill розповів, чим пожертвував заради розробки хорорів

Творець монстрів для Silent Hill розповів, чим пожертвував заради розробки хорорів

Diana Golenko
Читати у повній версії

Геймдизайнер Масахіро Іто (Masahiro Ito), який працював над трьома частинами Silent Hill, розповів ще один цікавий факт про себе. Виявляється, він вміє розставляти пріоритети — принаймні, у питаннях роботи.

Автор дизайну Пірамідоголового повідав у соцмережах, що протягом розробки серії Silent Hill аж до скасованої частини у нього не було особистого життя — він занадто старанно навчався і працював:

До речі, весь той час, що я навчався в художньому університеті або працював над Silent Hill 1/2/3 і скасованим тайтлом, у мене ніколи не було дівчат. Тому що у мене не було на це часу.
— Масахіро Іто

Масахіро Іто пояснив, що єдиний спосіб зберігати перевагу перед конкурентами — це присвятити всього себе роботі. Ще один невеликий факт про себе розкрив дитинство арт-директора Silent Hill: виявляється, він жив у настільки бідній сім'ї, що навіть не міг купити олійні фарби для вивчення живопису в університеті. Тому йому доводилося підбирати тюбики в коридорах, викинуті іншими студентами. А 3D-моделювання та анімацію Масахіро Іто вивчив у ході розробки першої Silent Hill.

До речі, він також взяв участь у створенні ремейка другої частини, приєднавшись до команди Bloober Team.

Нещодавно ремейк Silent Hill 2 отримав перший великий патч з виправленнями та оптимізацією. Тим часом у мережі завірусився веселий фанатський ролик, який показує альтернативну кінцівку історії Джеймса Сандерленда.

😂 Начинаем день с безумия: анонсирован платформер с вагоном поезда в главной роли
    Коментарі15
    Залишити коментар
    10 місяців

    Мда, жаль мужика.
    Да и насколько я помню, работать в Konami в то время было просто ужасно, это была японская компания зла.

    Відповісти
    10 місяців

    В Японии работать в видеоигровой индустрии в принципе считалось позорным и бесперспективным долгое время (в 80-x и частично в 90-е вроде))))))

    Кодзима из-за этого долго скрывал свою работу от семьи))))))

    Відповісти
    10 місяців

    Да, это так, но в то время особенно в Konami была ужасная обстановка для рабочих, многие ребята, которые работали над нормальными проектами, были переведены на работу по созданию мобильных донатных помоев, уволиться в то время они не могли из-за контракта Konami, из-за которого ребята ели как могли найти себе хоть какую-то работу.

    Відповісти
    10 місяців

    От собственного опыта? 😂

    Відповісти
    10 місяців

    За то труды окупились, ведь теперь он один из популярных челиков, его рука прикоснулась к этой известной популярной франшизе 👆

    Відповісти
    10 місяців

    Девушек не было, поэтому приходилось их рисовать

    Відповісти
    10 місяців

    Ну это жестоко с твоей стороны

    Відповісти
    10 місяців

    Ну я без злого умысла, жизнь она вообще такая

    Відповісти
    10 місяців

    Неа, жизнь по большей части прекрасна; просто люди часто нехорошие вещи делают со своей и чужих жизней

    Відповісти
    10 місяців
    ... не мог купить масляные краски для изучения живописи в университете. Поэтому ему приходилось подбирать тюбики в коридорах, выброшенные другими студентами...

    Интересненькие подробности жизни в высокоразвитой стране... Одни — нищенствуют, другие — мусорят, разбрасывают тюбики, где попало... 🙄

    Відповісти
    10 місяців

    Тяжёлый случай. А при чём учёба в университете, если даже краски не мог себе позволить?

    Відповісти
    10 місяців

    Я помню, мне первую коробочку масляных красок подарила учительница начальных классов. Это было где-то в начале 80-х. Краски — не новые были, чуть использованные. И они, кстати, у меня до сих пор, но частично потраченные, сохранились. Просто, безо-всякого повода отдала. Видимо, зная, что я параллельно еще учусь в художке. Меня туда на год раньше отдали, чем в обще-образовательную школу.

    Відповісти
    10 місяців

    Там могли быть бюджетные места. Или у него почти все деньги уходили на оплату учёбы. Не знаю, как в Японии работает, я когда поступил в универ на архитектурный факультет, попал в 20-ку бесплатных/бюджетных мест, а остальные — платили за учёбу. Всего две группы были набраны: до 50-60 человек — в сумме.
    Этот Масахиро Ито, как раз, моего почти возраста (на 2 года старше). Мы с ним примерно в одно время учились. Он закончил в 97-м, а я вроде тогда же — бросил (на 4-м курсе)

    Відповісти
    10 місяців

    Хардкорщик познал дзен, что недоступны другим, которое есть свободные времена.

    Відповісти
    9 місяців

    Сгорел ради работы! Гвозди бы делать из таких людей)

    Відповісти