Огляд Call of Sentinels. Скромний клон Vampire Survivors з візуалом Hades від російської студії

В кінці серпня вийшла гра від російських розробників, яку за скріншотами в Steam можна без проблем сплутати з інді-хітом Hades. Дизайнери не тільки підглянули у студії Supergiant Games візуальний стиль і малюнок, але й скопіювали інтерфейс з елементами ігрового процесу. Ось тільки за оболонкою явного клона Hades ховається зовсім інша гра. Call of Sentinels — варіація культової Vampire Survivors з дуже зрозумілим геймдизайном і дуже стильним візуалом. А от чи варто вам приділити їй свій час, ми зараз і розповімо.

Сучасний російський інді-ігровий розвиток більше ніж наполовину складається з копіювання успішних західних ідей. Розробники не тільки підглядають цікаві моменти ігрового процесу, але й не соромляться відкрито копіювати візуальний стиль з сюжетним оповіданням. Такі проекти рідко збирають велику аудиторію і досить швидко зникають з поля зору. Ви, напевно, навіть не чули про вітчизняні клони Hotline Miami, Banner Saga і Darkest Dungeon. Але повірте на слово, їх дуже багато в Steam.

Call of Sentinels на перший погляд виглядає клоном популярної Hades. Розробники намагалися повторити візуальний стиль студії Supergiant Games, але їм явно не вистачило бюджету. Персонажі і противники сильно вибиваються з загального антуражу. Анімаціям не вистачає плавності, а спецефекти виконані на рівні ранніх браузерних ігор. При цьому стилістично гра вийшла яскравою і приємною для ока.

Розробники явно розуміли, що повторити геймплейну фабулу Hades їм не вдасться, тому взяли за основу більш просту і зрозумілу рядовому користувачу систему з Vampire Survivors. Гравець повинен винищувати орди противників на невеликих аренах протягом певного часу. Дарунки з Hades, які збільшують характеристики, видаються за виконання простеньких завдань, які з'являються в рандомний період. Постояли в певній зоні кілька секунд або знищили портал? Отримайте одне з трьох представлених підсилень!

Історія Call of Sentinels дуже проста. Сюжетне оповідання подається через нехитрі в виконанні катсцени. У світі гри є зло, яке хоче призвати агресивне божество на священні землі. Армія варварів і культистів відправляє орди монстрів на винищення міст, і тільки група хранителів здатна зупинити їх нашестві. Гравець може вибрати одного з п'яти персонажів і вирушити в пригоду.

Якщо в Hades ви повинні вміло пересуватися по арені, ухилятися від вхідного ушкодження та влучати по супротивниках, то в Call of Sentinels можна просто вибрати режим автоатаки і дивитися, як намальовані ляльки перетворюються на кроваві шматки без будь-яких зусиль. Вам не потрібно підбирати білди та вираховувати відсотки ушкодження, гра сама по собі дуже проста і не вимагає особливих навичок. Стихійні елементи, які видаються по три штуки на конкретного персонажа, дають лише особливі вміння та унікальні здібності. Вам не потрібно постійно змінювати героїв для конкретної арени, всі супротивники, включаючи босів, не становлять особливої загрози.

Дуже складно зіпсувати зрозумілий і прямий геймдизайн Vampire Survivors, але в Call of Sentinels чимало шороховатостей, через які вона виглядає незакінченою. Взяти хоча б ривок, який чомусь зробили обмеженим. Навіть навичка на прискорення перезарядки ривка не рятує ситуацію. В Hades ця здатність була основою виживання на арені, а в Call of Sentinels відчувається недопрацьованим елементом порятунку від розгніваного натовпу.

Гра вийшла досить короткою і проходиться за чотири години, але при цьому кожен рівень відчувається штучно затягнутим. На інтерфейсі не відображається таймер з тривалістю хвиль супротивників. Неп зрозумілий принцип появи міні-завдань, за виконання яких ми покращуємо персонажа. Локації занадто хаотичні і не мають чіткої структури. Гравець просто бігає по арені і монотонно косить нежить. Не рятує ситуацію введена «гілляста» прогресія, оскільки основна сила персонажа за відчуттями залишається незмінною.

Основний геймплей Call of Sentinels зводиться до тривалого забігу по колу, поки в певний момент не з'явиться фінальний бос. Розвиток навичок не впливає на швидкість знищення ворогів. Як тільки ви посилите навички свого героя, на арену вийдуть більш потужні супротивники. Темп боїв, який був на початку рівня, залишиться незмінним і в фіналі. Подібної проблеми ми не бачили у Vampire Survivors або Deep Rock Galactic: Survivor.

Більшість здібностей у Call of Sentinels не дають особливої переваги. Кількість ушкодження «з руки» майже така ж, як від навички. Багато здібностей схожі між собою, але при цьому вимагають окремого слота в інвентарі. До того ж деякі завдання хранителів не працюють належним чином через ігрові умовності. Наприклад, вам потрібно вбити певну кількість монстрів за обмежений час. Ось тільки їх немає в потрібній кількості на арені, тому що на ранніх етапах вони повільно вибираються з лігва.

Босси дуже нудні і відрізняються від звичайних мобів лише величезною кількістю здоров'я. Особливих тактик у боротьбі з ними знати не обов'язково, ви можете без особливих проблем пройти Call of Sentinels практично без єдиного рестарту.

Через слабку реалізацію анімацій не завжди зрозуміло, коли відбувається атака. Моби можуть спокійно вкусити вашого героя без будь-якої відрисовки. Вони просто біжать у ваш бік, а здоров'я з незрозумілої причини вже тане. Іноді трапляються дрібні баги і застрягання на арені. Так, ми випадково вийшли за невидиму стіну і відстрілювали супротивників, поки не з'явився бос.

Проблеми з балансом спостерігаються під час фарму золота. Його можна витрачати на розвиток навичок і на рерол здібностей. Після кількох годин ігрового процесу ресурс стає повністю непотрібним. Дерево прокачується занадто швидко, тому особливого сенсу ганятися за золотом немає.

***

Call of Sentinel — занадто коротка і скромна за змістом гра. Персонажів мало, зброї не вистачає, локації невеликі, а боси не запам'ятовуються. Особливих геймплейних механік у грі немає, а всі наявні позитивні сторони ми вже бачили в Hades і Vampire Survivors з куди більш вдалим виконанням. Гра явно створювалася з поміткою «за мотивами», тому всі самобутні речі дуже криво реалізовані. «Потикати» мобів на один вечір — зійде. На довгострокову перспективу — ні.