Чверть століття тому, в квітні 2000 року, з'явився USB 2.0 — інтерфейс, який не лише прискорив передачу даних, але й перевернув уявлення про підключення пристроїв. Спочатку USB 2.0 запропонував швидкість до 480 Мбіт/с, що здавалося проривом на фоні 12 Мбіт/с у USB 1.1. Цікаво, що він навіть обігнав FireWire 400 від Apple, при цьому залишаючись дешевшим у виробництві. Однак шлях до масовості зайняв роки: перші ПК з підтримкою USB 2.0 вийшли лише в 2002 році завдяки чіпсетам VIA, при цьому Intel затрималася до 2004 року, хоча брала участь у створенні оригінального USB.
Головною заслугою USB 2.0 став відмова від громіздких портів на кшталт LPT (20 Мбіт/с) і COM (256 Кбіт/с). Компактність, «гаряче» підключення та універсальність зробили його фаворитом для принтерів, флешок та іншої периферії. Пізніше зменшені версії роз'ємів (Mini, Micro) відкрили шлях для мобільних пристроїв, ставши провісниками єдиного стандарту для всієї електроніки.
Сьогодні USB4 v2.0 пропонує 80 Гбіт/с, але USB 2.0 не поспішає йти. Він досі використовується в клавіатурах та мишах. Причина — у балансі вартості та достатньої швидкості для простих завдань. Експерти вважають, що стандарт протримається ще років десять, адже не кожному пристрою потрібні терабайти на секунду. Тож ювілей USB 2.0 — це історія не лише про минуле, але й про те, як технології знаходять своє місце навіть у стрімко мінливому світі.