Компанія Intel досліджує незвичний підхід до підвищення продуктивності процесорів. Патент компанії під номером EP4579444A1 розкриває суть технології Software Defined Super Cores (SDC), що можна перекласти як «програмно- визначені суперьядра».
Так, для виконання складного однопоточного завдання, яке зазвичай лягає на одне продуктивне ядро, система може динамічно об'єднати кілька енергоефективних ядер, які працюватимуть синхронно, як єдиний обчислювальний блок. Для користувача та операційної системи це виглядає як робота одного потужного логічного ядра, однак насправді одну операцію паралельно обробляє група ядер. Такий підхід дозволяє підвищити продуктивність без збільшення тактової частоти або напруги, що дозволить зменшити тепловиділення процесорів.
Схожу концепцію можна назвати «зворотною гіперпоточністю», адже якщо класична гіперпоточність дозволяє одному фізичному ядру виконувати кілька потоків, то ця технологія робить протилежне — кілька ядер працюють над одним потоком.
Не зважаючи на привабливі перспективи, у технології є серйозні технічні складнощі. Головні з них — необхідність забезпечити бездоганну синхронізацію між ядрами та точну послідовність виконання команд. У патенті пропонується вирішувати ці питання за допомогою спеціальних інструкцій і механізмів на кшталт «буфера тіньового сховища» (Shadow Store Buffer), однак рішення ще потрібно знайти.
Важливо розуміти, що цей патент — це лише концепція і поки неясно, коли і в яких продуктах Intel зможе застосувати цю розробку. Якщо інженерам вдасться подолати ці бар'єри, ми можемо отримати більш ефективні процесори, особливо в сценаріях, де важлива швидкість роботи старих або погано оптимізованих додатків.
Розробка подібних технологій стає для Intel особливо важливою на фоні останніх років, які виявилися для компанії непростими. Intel стикається з жорсткою конкуренцією з боку AMD, яка впевнено збільшує частку ринку завдяки успішній архітектурі Zen.