В початку вересня влада Непалу заблокувала понад 20 платформ, включаючи Facebook*, Instagram*, WhatsApp* і Discord. Причиною стало вимога до компаній зареєструватися в місцевому регуляторі та призначити відповідальних для обробки скарг. Для непальських гіків, геймерів та IT-ентузіастів подібні блокування виявилися неприйнятними.
Відповіддю на блокування стало створення масштабного Discord-сервера, який об'єднав понад 150 тисяч користувачів, що важливо — більшість адміністраторів і модераторів були представниками геймерського ком'юніті, звиклими до організації великих івентів і підтримання порядку в чатах. Discord швидко перетворився на віртуальний хаб протестного руху, де створювалися канали для стратегічного планування, окремі кімнати для обговорення тактики і навіть голосові канали для координації в реальному часі — все як у масштабній онлайн-грі, але з реальними наслідками.
Досягнувши позитивного результату, спільнота звернулася до незвичайного інструменту — нейромережі ChatGPT, яка взяла участь у виборі нового голови перехідного уряду. Після аналізу можливих варіантів штучний інтелект рекомендував кандидатуру Сушили Каркі (Sushila Karki), колишнього голови Верховного суду. Учасники дискорда формулювали запити до ШІ, обговорювали результати як ігрові квести і використовували знайомі механіки голосування та дискусій.
Цей випадок демонструє нову реальність, де ігрові платформи та ШІ стають інструментами активної взаємодії навіть на такому високому рівні. Discord, створений для геймерів, показав ефективність як інструмент масової самоорганізації, а ChatGPT, зазвичай використовуваний для розваг і освіти, несподівано став радником з кадрових питань державного рівня.
Для гік-спільноти це важливий прецедент, що показує силу цифрових інструментів у боротьбі за цифрові ж права. Історія Непалу довела, що блокування соцмереж може дати ефект, протилежний очікуваному, а ігрові платформи можуть слугувати не лише для розваг.
* Належить компанії Meta, визнаній екстремістською в РФ
