Превью The Forever Winter. Новий чудовий конкурент Escape from Tarkov та режиму Dark Zone з The Division

Несмотря на зростаючу популярність екстракційних шутерів, по-справжньому хороших проєктів вийшло вкрай мало. Особливого успіху досягли лише Hunt: Showdown та Dark and Darker. Усе інше — або невдала пародія на Escape from Tarkov, або не доведена до ладу концепція. У наступному році має вийти Marathon від авторів Destiny, але, судячи з останніх новин, гру сильно переробили і перетворили на подобу Apex.

І ось на фоні відсутності конкурентів у ранньому доступі виходить The Forever Winter — екстракційний шутер з дуже сміливою геймдизайнерською концепцією та вражаючою візуалізацією. Незважаючи на загальну сирість проєкту та явні проблеми з оптимізацією, ми провели за TFW десятки годин і не могли відірватися від захоплюючого геймплею. Справжній неогранений алмаз на фоні всіх недавніх крупнобюджетних релізів. У цій статті ми розповімо про ключові особливості нового екстракційного шутера. І чому вам варто звернути на нього увагу.

Колишні розробники Horizon: Zero Dawn, Doom Eternal, Killzone, Hawken, The Witcher 3 та Mass Effect заснували невелику інді-студію, в якій вони можуть створювати ігри без сумнівних інвестицій, вимог і вказівок додавати те, від чого гравці вже давно втомилися. Їх першим проєктом стала The Forever Winter: екстракційний шутер, де геймери в ролі мародерів повинні на власні очі побачити жахи безглуздої і безжальної війни.

The Forever Winter з головою занурює в жорстокий, охоплений війною світ, де виживання — основа існування. Боротьба між основними фракціями — Європейською, Євразійською та Єврусською — триває настільки довго, що всі сторони вже забули про первородні причини конфлікту. Політиків, через яких почалася війна, немає в живих, а залишки армії продовжують битися між собою просто за інерцією. Смерть стала буденним явищем, а жорстокість і аморальність перемогли доброту і людяність. The Forever Winter наочно демонструє весь сенс висловлювання «війна — це пекло».

Розробники створили дуже похмурий і гнітючий світ, у якому основне оповідання подається через надмірно деталізовані локації та дизайн супротивників. Вдень відбуваються битви гігантських роботів, які ракетами перетворюють на попіл цілі загони наземних військ. Повсюди літають дрони, стріляють солдати в екзоскелетах, мимо проносяться танки, обвішані тілами в якості додаткової броні, а по околицях бігають зійшли з розуму кіборги. На карті відбувається справжній хаос з криків, стрільби, вибухів і звуків розчленування тіл. У цій метушні групі гравців потрібно збирати ресурси, обшукувати тіла, виконувати завдання і при цьому не привертати до себе уваги. Будь-яка необдумана дія або надмірний шум миттєво зроблять вас головною метою на полі бою.

Вночі ж звуки війни стихають, і на локацію виходять гігантські автоматони, які збирають тіла поранених і вбитих. Поряд маленькими групами снують зомбі-кіборги. Незважаючи на відсутність зброї в їхніх руках, вони можуть без проблем розправитися з цілим загоном озброєних гравців. Тому ніч у грі, хоч і дає відчуття спокою в порівнянні з денним хаосом, не менш небезпечний час для вилазки за лутом.

Кожна з доступних карт дає уявлення про світ гри та її всесвіт. Такі локації, як «Копиці мехів», «Випалений анклав» і «Підземне кладовище», пропонують більше, ніж просто стратегічні поля бою — вони дають можливість подивитися на наслідки ядерного апокаліпсису. Художнє оформлення вражає незвичайною сумішшю елементів реального світу та наукової фантастики в дусі «Термінатора 2» (Terminator 2: Judgment Day), «Аніматриці» (The Animatrix) та Warhammer 40,000.

Розробники спочатку планували випустити художню книгу, основану на цій антиутопічній всесвіті, але в підсумку вирішили замість цього створити повноцінну гру. За словами провідного дизайнера, команда просто взяла всі наявні на руках арту і перенесла їх у тривимірне середовище. Ніхто навіть не замислювався про органічність, сенс і взаємозв'язок. Але в підсумку весь художній матеріал склався в багатошарову всесвіт The Forever Winter, яка зараз відчувається цілісною і в якомусь сенсі пророчою.

Після успіху Escape from Tarkov та режиму Dark Zone з The Division, в ігровій індустрії сформувався окремий жанр, який охрестили extraction shooter. Основа цього напрямку полягає у вельми хардкорному пошуку корисних предметів на локації, які в кінцевому підсумку потрібно винести в цілості та збереженості. Описана хардкорність полягає в особливій суміші PvP та PvE, де все живе на карті намагається вбити вас будь-якими способами, щоб забрати зібрані ресурси. Завдяки викрученій на максимум складності та постійним збуджуючим ризикам, extraction-шутери швидко здобули популярність серед геймерів і суттєво потрясли всю ігрову індустрію.

На відміну від інших представників extraction-шутерів, у The Forever Winter немає боїв між гравцями. Розробники навіть вигадав для своєї гри піджанр PvEvE. Тобто на ваших очах буде розгортатися битва між фракціями, які підкоряються глобальному штучному інтелекту. Ви можете забитися в затишне місце і просто спостерігати, як комп'ютерні персонажі знищують один одного. Звичайно, у вас завжди є можливість вдертися в саму гущу подій і почати стріляти по всіх без розбору, але така ініціатива швидко закінчується поверненням у лобі з порожніми кишенями.

The Forever Winter жорстока по відношенню до гравців. Як і в Escape from Tarkov, з вами ніхто не буде няньчитися. Вороги завжди будуть переважати вашу групу за чисельністю та озброєнням. Кожен вихід — непередбачувана пригода, в якій може статися що завгодно. Тому немаленьку частину часу ви проведете в центральному хабі, готуючись до нового заходу в зону бойових дій. Там же ви зможете купувати припаси, брати завдання, покращувати здібності персонажів та прикріплювати модифікації до зброї.

Незважаючи на статус раннього доступу, у грі вже повно різного озброєння, яке можна покращувати та переробляти. Більшість пушок взято з реального життя. Тут вам АК-47, M4, FN SCAR і навіть SVD. Різноманіття доступних модів дає можливість вибирати різні тактичні ситуації, будь то приховане проходження чи повноцінна битва з екзоскелетами. Також є можливість купувати контейнери для луту та рами, до яких ці контейнери кріпляться. Наприклад, ви можете нацепити величезне сховище та «пилососити» всю локацію, але при цьому втратите можливість підбирати ворожу зброю. А ще є особливий лут, і для його підбору знадобиться унікальний відсік для великих предметів. Головне — особливо не розкошелитися на круті модифікації заради безглуздої вилазки. У випадку невдачі все ваше придбане добро залишиться біля місця загибелі. Якщо не зможете забрати його на наступному заході, можете попрощатися з екіпіровкою.

Залежно від зростання репутації у торговців певної фракції на прилавках будуть з'являтися більш екзотичні стволи та обвеси. Відносини з продавцями можна підвищити за рахунок продажу унікальних предметів і виконання квестів. Якщо ж бездумно стріляти по всім підряд на вилазках і влаштовувати різанину, то з позитивною репутацією можна попрощатися. У The Forever Winter завжди доводиться чимось жертвувати.

Найважливіший ресурс — це вода, джерело життя хабу, від її кількості залежить, скільки днів ви зможете не заходити в The Forever Winter. Тобто одна каністра — один день бездіяльності. Таймер йде в реальному часі, незалежно від того, включена у вас гра чи ні. Як тільки бак у хабі повністю спустошується, область перезавантажується. Весь прогрес, включаючи квести, інвентар і репутацію, обнулиться повністю. До того ж на критичних відмітках багато послуг і можливостей у хабі стають недоступними. Поки великі видавці змушують гравців повертатися до проєктів заради баттл-пасу і косметичних поліпшень, розробники The Forever Winter ставлять жорстку умову, яка може запросто погубити весь прогрес. Суворо, але дуже відповідає обраному розробниками сеттингу.

За відчуттями The Forever Winter нагадує Escape from Tarkov, тільки без читерів, густих заростей і постійної сортування предметів в інвентарі. На вибір вже доступно кілька великих карт, де в рандомних місцях спавниться лут. При цьому вам не потрібно постійно переміщатися по певним зонам у пошуках цінних предметів. Досить просто переждати локальну перестрілку між фракціями і обібрати остиглі тіла. Без луту точно не залишитесь, однак винести його з локації — задача куди складніше.

Сутички з противниками завжди напружені та непередбачувані. Група ворогів може запросто пробігти повз вас у пошуках більш серйозної цілі, а може почати переслідувати, навіть коли ви особливо не світитися під час мародерства. Убивають у грі дуже швидко, а медикаменти не відновлюють здоров'я за лічені секунди. Якщо на вилазку взяти гранатомет або протитанкову гвинтівку, є ризик привернути увагу мехів і танків. Якщо останніх ще можна якось знищити, то перших краще навіть не намагатися.

У The Forever Winter реалізована система оцінки загрози, яка впливає на зіткнення фракцій. Мехи в основному борються з іншими роботами і рідко нападають на танки. Солдати атакують воїнів в екзоскелетах і кіборгів. Звичайно, всі ці обмеження працюють до певного часу. Рано чи пізно один загін випадково потрапить ракетою в меха, і почнеться артобстріл, який перетворить поле бою на м'ясорубку. Система загрози також поширюється і на гравця. Вибране зброя впливає на те, як швидко на вас звернуть увагу. 50-мм гвинтівки, гранатомети та крупнокаліберні кулемети відмінно справляються з технікою та великими загонами. Але важливо пам'ятати, що боєприпаси не безкінечні. У більшості випадків ми втрачали все обладнання та зібраний лут, коли що проходять повз роботи починали дружно переслідувати по всій карті.

Як і в «Таркові», збір луту передбачає прийняття рішень. Коли ви відкриваєте ящик або обшукуєте тіло, потрібно почекати кілька секунд, щоб вивчити кожен предмет. У цей момент ви вкрай вразливі і можете зловити випадкову кулю від раптового патруля. Так, є можливість одразу натиснути кнопку «Взяти все» і покласти разом невивчені предмети в контейнер, але тоді ви не зможете ідентифікувати їх до кінця вилазки. Без вивчення предметів під час рейду є ризик втратити можливість скористатися додатковою аптечкою, патронами або іншим обладнанням.

На відміну від «Таркова» та Hunt Showdown, де матч може затягнутися на 40 хвилин, у The Forever Winter одна вилазка в середньому триває близько десяти. Заходите на карту, збираєте лут і виходите. Все просто до тих пір, поки не візьметеся за місцеві квести. Вони досить різноманітні: вбити боса, зібрати певну кількість ресурсів, врятувати полонених або витягнути пілота меха і дотягнути його до укриття. Деякі місії за дизайном схожі на EFT: піди туди — не знаю куди, принеси те — не знаю що. З завданнями вилазки набувають більшого сенсу. Головне — не намагатися вбивати босів наодинці.

За виконання квестів та успішні вилазки нараховується досвід, який можна витратити на прокачку персонажа. На вибір кілька героїв з певним набором перків. Наприклад, дівчина може швидше за всіх пересуватися по локації, але при цьому не здатна носити великі рюкзаки і користуватися крупнокаліберними пушками. А чорнокожий здоров'як може без прокачки вмінь екіпірувати весь доступний арсенал і носити найбільші контейнери, але при цьому застряє в проходах через високий зріст, а ще бігає гірше за всіх. В певний момент випаде шанс оновити престиж свого героя. У такому випадку ви втратите всі набуті навички, але натомість отримаєте підвищені характеристики, включаючи здоров'я та можливість носити більше луту.

Незважаючи на міцну ігрову фабулу, The Forever Winter не позбавлена недоліків. На момент релізу у проекту були серйозні проблеми з оптимізацією. Налаштування графіки не рятували від падіння FPS, а системи генерації кадрів на зразок DLSS з'явилися тільки в останньому патчі. Ігра створена на движку Unreal Engine 5, який вже не вперше доставляє клопоти власникам слабкого заліза. Так, TFW, безсумнівно, отримала приголомшливі візуальні ефекти, які відмінно працюють на атмосферу, але при цьому авторам довелося пожертвувати загальною доступністю. Перші відгуки в Steam були різко негативними саме через погану продуктивність. У наступних патчах деякі глобальні проблеми вирішили, і огляди на даний момент змінилися до «в основному позитивних».

У The Forever Winter дуже багато багів, які властиві іграм в ранньому доступі. Штучному інтелекту потрібні серйозні правки, так як весь «основний движ» лежить на його плечах. Розробники про це знають і старанно працюють над покращенням систем. Також дратує раптовий спавн супротивників у несподіваних місцях. Часто він псує все стелс-проходження. У деяких місцях можна провалитися в «затекстур’я», а місцева колізія предметів залишає бажати кращого. Локації хоч і красиві зовні, але декорації іноді заважають пересуванню.

The Forever Winter належить пройти довгий шлях, перш ніж вона буде повністю відполірована. Це класичний шлях будь-якої гри з раннього доступу. Ще дуже багато фішок не реалізовано, а наявне на даний момент буде тричі перероблено. У проєкту величезний потенціал, а розробники явно не планують зупинятися на досягнутому. У The Forever Winter хочеться повертатися за новими враженнями.

Окремої похвали заслуговує саундтрек, написаний Джейсоном Уіллі (Jason Willey). Музика доповнює жахливу і напружену атмосферу, використовуючи викручений на максимум вітч-хаус, меланхолійний дарк-ембіент, адреналінове техно і індастріал, який підкреслює відчуття безнадійності і виживання. Такого унікального поєднання мелодій в одному саундтреку ми не бачили давно.

***

На даний момент у The Forever Winter всі шанси стати ще однією зіркою в ніші extraction-шутерів. Хардкорний геймплей з інноваційною системою PvEvE дарує свіжі і неповторні емоції. Багато детально розроблений світ і продумана до дрібниць стилістика вражають настільки, що іноді хочеться поставити війну на паузу і розглянути всі деталі, на які розробники витратили купу часу. Музика в грі настільки хороша, що її варто слухати на репіті в відриві від ігрового процесу.

Незважаючи на проблеми з оптимізацією і загальну сирість, яка властива іграм в ранньому доступі, міцна основа The Forever Winter дає чітке уявлення, що за проєкт нас чекає в обозримому майбутньому. І це не чергова райдужна мішура з тонною непотрібного сміття, а справжня гра, в якій геймплей і емоції стоять на першому місці. Ми дуже сподіваємося, що Fun Dog стримає обіцянки і доведе The Forever Winter до версії 1.0. Якщо у вас потужний ПК і сталеві нерви, то обов'язково спробуйте. В Steam є безкоштовна демоверсія.