Перші враження від Hollow Knight: Silksong — акробатика в царстві жуків

Hollow Knight: Silksong вийшла вчора і одразу ж накоїла шуму: проект на кілька годин обрушив основні цифрові магазини, включаючи Nintendo eShop і Playstation Store, а також досяг піку в більш ніж 500 000 активних користувачів Steam. Ніхто не сумнівався, що один з найочікуваніших релізів останніх років на старті справить фурор, але масштаб ажіотажу все ж вражає. Звісно, хайп такого рівня формує надзвичайно завищені очікування. Наскільки вони виправдалися — судити поки рано, однак за першими враженнями Hollow Knight: Silksong — дійсно надзвичайно особлива гра.

Як і її попередниця, Hollow Knight: Silksong — двомірна метроідванія, що фокусується на дослідженні величезного взаємопов'язаного світу, пошуку секретів і битвах з босами. Події сиквела відбуваються в новому королівстві Фарлум, куди головна героїня Хорнет прибуває в якості полонянки загадкової релігійної секти. Їй вдається втекти, але тепер ослабленій воїтельці належить непростий шлях на вершину підземного царства, щоб знайти відповіді на питання і покинути ці землі.

Фарлум — не Халлоунест. Новий край в значній мірі відрізняється атмосферою від сеттингу першої частини. Так, навколо теж руїни і занепад, однак жуки-мешканці Фарлума, з якими може поговорити Хорнет, демонструють більшу цілеспрямованість і залученість у відбувається, ніж флегматичні жителі Халлоунеста. Багато з них — паломники, які подорожують вгору до святинь місцевої найбільшої віри.

Візуальний стиль Hollow Knight: Silksong також у значній мірі підкреслює відмінності в атмосфері між оригіналом і сиквелом. Локації здаються грандіознішими і детальнішими завдяки вишуканим орнаментам в архітектурі та деталям на кшталт валяючихся повсюди церковних дзвонів. Замість суцільної холодної палітри, яка вписувалася в меланхолійний тон першої гри, тут частіше можна побачити теплі кольори. Але це зовсім не означає, що Фарлум сприймається як привітне місце. Навпаки: в стартових зонах домінує тема вогню і спеки, що створює відчуття, ніби ти вирушаєш у небезпечну подорож у саме серце пекла.

Подорож і справді непроста: гра стала значно агресивнішою і динамічнішою. За тиждень до виходу Hollow Knight: Silksong багато геймерів знову (або ж вперше) запустили першу частину, і це, насправді, досить розумне рішення, яке дозволяє краще оцінити, наскільки все ж таки суттєво відрізняється темп продовження. Я б сказав, що стрибок у динаміці від оригіналу до Silksong нагадує перехід, який свого часу здійснила FromSoftware від Dark Souls до Bloodborne.

Перша Hollow Knight славилася чутливим управлінням і приємним платформінгом, але Silksong виводить ці аспекти на наступний рівень. Таке відчуття, що розробники взяли деякі з здібностей і амулетів, які може відкрити Лицар під час минулої гри, і впровадили їх у базовий мувсет Хорнет.

Героїня може чіплятися за виступи, що значно спрощує стрибки між платформами і дозволяє авторам вже в перші години підкидати геймерам більш захоплюючі акробатичні випробування. Та й загалом, так як не треба турбуватися за точність кожного стрибка, весь процес просування по рівню відбувається швидше і плавніше.

Коли гравець відкриває ривок, то його можна використовувати підряд з мінімальною затримкою — прямо як якщо екіпірувати амулет Трюкач у першій частині. Але цікавіше те, що якщо після ривка саме утримувати відповідну кнопку, то активується спринт, що дозволяє Хорнет мчати по карті зі швидкістю поїзда і високо стрибати. Такий аналог буста з серії Metroid. Найбільш вражаюче, що таку багатофункціональну здатність можна знайти ось так практично відразу. Залишається лише гадати, які цікаві сюрпризи автори приберегли для більш пізніх етапів.

Оскільки Хорнет спритніша Лицаря, а її довга голка дозволяє триматися від ворогів на трохи більшій відстані, автори вирішили зрівняти сили і зробили противників небезпечнішими. Багато з них кидаються на героїню, кидають у неї снаряди і в цілому ведуть себе скоріше як пізні противники з оригінальної гри, а не стартові. Початкові боси Silksong також відрізняються варіативністю атак, а також б'ють надзвичайно сильно, не рідко знімаючи кілька масок життів одним ударом.

Але найбільше на динаміку боїв впливає, мабуть, нова система лікування. Якщо раніше можна було витратити невеликий запас енергії, щоб відновити за раз один пункт здоров'я, то тепер Хорнет регенерує аж три маски життів одразу. Підступ у тому, що вилікувати себе вона може лише заповнивши повністю шкалу енергії. Це змінює всю криву складності: гра здається в рази напруженішою, поки у тебе немає енергії, але як тільки вона відновлюється, і в запасі з'являється швидка потужна хилочка, з тебе знімається левова частка стресу.

У випадку загибелі героїня втрачає бусини троянд — валюту за аналогією з Гео. Причому повернути їх не можна, навіть якщо відвідати місце смерті. Зате з Хорнет залишається інший ресурс — осколки раковин, які також випадають з ворогів. Осколки потрібні, щоб перезаряджати деякі з інструментів на кшталт метальних ножів.

Ще одне фундаментальне відмінність Хорнет від Лицаря — під час бесід вона відповідає NPC. Це не тільки цікаво з точки зору розкриття героїні як повноцінного персонажа зі своїми мотиваціями, але й відкриває нові додаткові ігрові можливості. Так, Хорнет може брати у мешканців світу повноцінні другорядні квести, що в грі називається «виконанням бажань».

Квести, принаймні на початку, відносно прості і зводяться до «вбий-принеси». Однак одне їх наявність вже вносить різноманіття, якого не вистачало минулій частині. А ще сама концепція цікава в плані лору: коли Хорнет виконує завдання, персонажі, які загадали бажання, бачать у цьому божественне втручання, свідчення того, що вищі сили існують і чують їх молитви.

Практично в усіх аспектах Hollow Knight: Silksong зроблена за принципом «більше і краще», але два моменти поки що викликають питання. По-перше, обилиця чекпоінтів на рівнях. В одній із стартових зон у мене вийшло нарахувати аж п'ять лавок відпочинку, тоді як у минулій грі зазвичай знайти можна не більше однієї, що робить вилазки напруженими. Чому стільки точок збереження в грі, де персонаж став у рази мобільнішим, — не зовсім зрозуміло.

Інший дещо неоднозначний момент — лінійна структура гри в перші години. Свобода і варіативність — ключова фішка минулого Hollow Knight, яка дає про себе знати практично відразу. В Silksong ж заблукати на старті складно. Тим не менш, зовсім не можна виключати, що гра повністю перефокусуються на нелінійну структуру, просто зробить це трохи пізніше. Оригінал цінують за свободу, це правда, але багато новачків саме через занадто заплутані початкові рівні покинули проект, що, можливо, автори хотіли виправити.

***

Як би там не було, а Hollow Knight: Silksong затягує не на жарт. Коли всю ніч сидиш за грою до ранку, а потім думаєш про неї весь день — це показник дійсно чарівної пригоди. Головне, щоб цієї магії вистачило до самого фіналу. Але про це — вже в рецензії.