ТОП-10 фільмів Крістофера Нолана: від хороших до найкращих

Кристофер Нолан (Christopher Nolan) — один з найвидатніших режисерів останніх років. Він працював у найрізноманітніших жанрах — фантастика, історія, супергероїка, трилер, бойовик і навіть нео-нуар. При цьому практично кожен його фільм отримав високу оцінку критиків і здобув культовий статус у глядачів. Про найкращі кіноленти Нолана ми розповімо в цій статті.

На думку автора цих рядків, один з останніх фільмів Кристофера Нолана виявився слабуватим. Подорожі в часі — складна для роботи тема, в якій вдало виступили лише трилогія «Назад у майбутнє» (Back to the Future) та перші два «Термінатори» (Terminator). «Довод» вийшов видовищним, але занадто стандартним бойовиком. До того ж, всесвіт цієї кіноленти функціонує за дивними правилами, які толком не були пояснені.

Сюжет деяких фільмів подається в «хронологічному безладді», коли нам спочатку показують кінець історії, потім середину, і лише потім — початок. В такому стилі зняті ранні кіноленти Квентіна Тарантіно (Quentin Tarantino) та «Мементо» Кристофера Нолана. Режисер намагався передати стан головного героя, який забуває те, що було кілька хвилин тому. Окремі сцени тут сприймаються як частини цікавого пазла, який вдається скласти лише до фіналу.

На середину нульових інтерес до супергероїки почав набирати оберти. За коміксами Marvel виходили фільми про Людину-павука та Людей Ікс, а Нолан зайнявся реабілітацією Бетмена після провальної кіноленти Джоела Шумахера (Joel Schumacher) 1997 року. Вийшов видовищний і реалістичний переказ історії Брюса Уейна, який вирішив боротися з злочинністю особисто. Сьогодні цю кіноленту варто розглядати як пролог до грандіозного «Темного лицаря» (The Dark Knight).

Спочатку здається, що перед нами проста історія ілюзіоністів, які занадто захоплені своєю професією. Але з часом оповідь ускладнюється, з'являються нові сюжетні лінії та фантастичні елементи. А ближче до кінця стає зрозуміло — справжній фокус провадять перед глядачами з іншого боку екрану. При повторному перегляді ви гарантовано помітите нові деталі, на які спочатку не звертали уваги. Але саме вони відіграють найважливішу роль в оповіданні.

У цій вільній екранізації коміксів Knightfall і The Dark Knight Returns Нолан підняв тему повернення відчайдушного героя та соціальних революцій. Тут є багато сміливих думок, які змушують задуматися. На жаль, далеко не всі ідеї реалізовані в повній мірі. «Відродження легенди» сприймається як красиве завершення трилогії про Бетмена, але його потрібно дивитися тільки після перших двох фільмів.

Після «Інтерстеллара» (Interstellar) Крістофер Нолан вирішив зняти фільм за мотивами історії Другої світової. Причому він екранізував не героїчний епізод з участю союзників, а досить неоднозначну операцію з евакуації британських експедиційних сил з континенту, яка була проведена в травні-червні 1940 року. Тут немає спроб виправдання або осуду, лише демонстрація складності цієї ситуації та доль конкретних людей. Подібний підхід здається реалістичним і вражає до глибини душі.

В фільмі «Початок» Крістофер Нолан реалізував концепцію, яку не вдалося повторити в «Доводі». Він показав незвичну вселенну зі своїми законами, а потім обіграв в її рамках цікаву історію. Подорожі по снах інших людей здаються незвичними навіть за сучасними мірками. При цьому піднімається серйозне питання — чи не краще вибрати світ щасливих ілюзій, ніж сувору і жорстоку реальність?

Сім «Оскарів», відмінні касові збори, захоплені відгуки критиків — перераховувати переваги екранізації життя Роберта Оппенгеймера (Robert Oppenheimer) можна довго. Як і в випадку з «Дюнкерком», Нолан взявся за реальну історію, але не став згладжувати кути і приховувати правду, а показав все як є. Вийшов прекрасний зріз епохи і переконливий розповідь про створення атомної бомби, події, яке визначило подальший хід історії 20 століття.

Після виходу «Інтерстеллара» на багатьох форумах велися суперечки, наскільки реалістичний космос і різні виміри, які там показані. Незважаючи на деякі допущення, фільм виявився близьким до сучасних наукових уявлень про влаштування всесвіту. При цьому він залишається видовищною і захоплюючою фантастикою, яка наповнена глибоким змістом.

Вільна екранізація графічного роману The Long Halloween виявилася набагато цікавішою за першоджерело. Цього разу Нолан показав справжню драму, в якій є місце падінню героя, неоднозначному злодію зі своєю правдою і роздумам про влаштування суспільства. Відбувається приправлено якісним екшеном і прекрасною акторською грою. На думку багатьох критиків, саме «Темний лицар» остаточно переконав людей у тому, що кіно за коміксами може бути цікавим.

А вам подобаються фільми Крістофера Нолана? Діліться думками в коментарях!