Дуже багато геймерів грали або принаймні чули про серію ігор «Відьмак». З серією ігор я знайомий всього 3 роки, і першою грою серії для мене була The Witcher 3. Однією з причин були різні огляди. І частіше за все я зустрічав негативні або ж нейтральні огляди, через що другу частину я пропустив.
Але після проходження третьої частини я дав шанс другій частині, не звертаючи уваги на огляди.
Тому тут я висловлю своє думку щодо цієї гри.
Сюжет
Основою сюжету є те, як Геральт розшукує вбивцю короля Фольтеста.
Однією з причин, які спонукали мене дати шанс грі, є сюжет. На мою думку, в третій частині деякі речі залишаються не розказаними, наприклад знайомство відьмака з Верноном Роше. Після проходження гри я отримав відповіді на деякі питання, що, звичайно ж, добре.
Про сюжет також можу сказати, що хороший, навіть порівнюючи з третьою частиною.
Механіки бою та прокачка персонажа
Відмінностей не так багато, але все ж вони є. Звичайно, найпомітніше — це те, що в третю частину додали арбалети. Також є відмінності в знаках, а саме в знаку Ірден. У The Witcher 2 Ірден є чимось схожим на пастку і зупиняє ворога. Хоча це і не таке велике відмінність, але, на мою думку, механіка третьої частини зручніша.
Прокачка персонажа ж досить сильно відрізняється. Уміння так само, як і в третій частині, відкриваються за підвищення рівня, але у другій частині використовуються всі відкриті навички. Мені така варіація прокачки подобається більше. У варіанті прокачки з другої частини є, звичайно ж, і мінус: уміння в третій частині здатні більше різноманітити гру, але й розміри у гри значно більші.
Висновок
В заключення можу сказати, що хоч я і почав знайомство з серією з третьої частини, The Witcher 2 мені сподобалася. І незважаючи на негативні огляди, в гру варто пограти.
Все сказане тут є моєю думкою, що думаєте ви, можете написати в коментарях. А також цікаво, траплялися чи вам огляди гри і були вони негативними (можливо, мені не пощастило з оглядами).