Чи варто починати грати в The Witcher 2: Assassins of Kings?

Познайомився я з ігровою всесвітом «Відьмака» завдяки її третій частині. Пройшовши гру, через деякий час я захотів спробувати другу частину, адже деякі сюжетні події мені були не зрозумілі, і відбувалися вони саме у другій частині. Відштовхувало мене рік випуску цієї частини (2011 рік), мені здавалося, що після неперевершеної третьої частини мене просто засмутить попередня гра серії, тільки через те, що в технічному плані вона буде поступатися. Виявилося, я помилився. Пройшовши гру, я зрозумів, що вона навіть у 2025 році може приємно здивувати.

Щодо технічної частини все не так однозначно. Є незначні баги, які трохи псують враження. Наприклад, часто Геральт застрягає у дверях, які слугують таким містком між локаціями, і доводиться завантажувати попередні збереження. Також оптимізація викликає змішані почуття. Наче все летить (як і має бути для гри 15-річної давності), але, увімкнувши в налаштуваннях позамежну якість, продуктивність різко погіршується, причому візуал не стає значно кращим. Щодо візуальної частини все добре, гра виглядає цілком непогано, але дуже не вистачає нормального згладжування, постійно видні пікселі.

Розпочавши грати в цю частину, довелося трохи звикнути до місцевих механік, адже вони трохи відрізняються від третьої частини. В принципі, все одне й те ж, але маленькі деталі різні. Наприклад, щоб зварити і використовувати зілля, потрібно перейти в медитацію, прокачка трохи відрізняється, інвентар візуально спочатку збиває з толку, але потім звикаєш. Механіка квестів така ж, як і в третій частині, тільки з поправкою на те, що гравця тут не ведуть за ручку, тобто доводиться самому думати, де шукати, куди йти, що робити. На жаль, відьмачих замовлень тут мало. Другорядні квести дуже цікаві, наприклад, дуже запам'ятався квест про привида з лікарні в першій великій локації. В принципі, квести нічим не поступаються третій частині. Щодо локацій варто зазначити, що вони не дуже великі, але досить цікаві та красиві. Гра сама по собі не про відкритий світ, на жаль, не можна повернутися на пройдені локації. Механіка бою, звичайно, набагато простіша, ніж у наступній частині, але теж непогана. Щодо зілля хочеться зазначити, що не всі вони знадобляться під час гри. На мою думку, найкорисніше зілля — це «Кішка» (яка дозволяє бачити в темряві). Крафт і купівля спорядження такі ж, як і в третій частині, тільки акценту на цьому в грі мало. Іноді починає дратувати постійна біганина з однієї частини карти в іншу, благо це розбавляється хорошими квестами. Трохи дратує, що Геральт не вміє стрибати, дуже дивно, що розробники не додали цю механіку в гру. Також набридло велике число дверей між локаціями, хоча треба визнати, мабуть, це необхідність для прогрузки локацій. Також у грі є новий режим «Арена». Тут доводиться битися на арені, виживати, отримувати спорядження і рухатися далі. Цей режим ніяк не пов'язаний сюжетно з основною грою, але в принципі, як доповнення непогано.

Сюжет тут не те що не гірший, але, може, і кращий, ніж у третій частині. Абсолютно кожен персонаж добре прописаний. Діалоги цікаві. Так, в принципі, сюжету можна 10/10 ставити, пройшовши гру, ви зрозумієте, що це так. Майже кожен вибір впливає на сюжет. У грі є кілька закінчень, які ще трохи видозмінюються через другорядні вибори. Гра продовжує сюжет першої частини і дає заділ на третю. Пройшовши цю частину, я навіть вирішив пройти ще раз третю, адже мені стали зрозумілі деякі сюжетні моменти. До речі, якщо перенести збереження з другої частини в третю, у Геральта на шиї буде свого роду пасхалка — татуювання, яку він отримує під час другої частини.

В результаті можу сказати, що гра навіть у 2025 році проходиться на одному диханні. Звичайно, відчувається, що гра вже стара, але її переваги перекривають цей факт. Я, звичайно, розумію, що я порівнюю гру з третьою частиною, хоча по ідеї має бути навпаки. Я, як людина, що пройшла спочатку третю частину, а потім другу, можу сказати, що між ними, звичайно, відчувається різниця в прогресі, але вони обидві граються прекрасно, і друга частина заслуговує уваги навіть зараз, в неї варто пограти. У гри захоплюючий сюжет, цікаві квести, які затягують тебе в проходження. Так, є механіки, властиві старим іграм, але вони не заважають. Було б круто, якби колись вийшов ремастер цієї частини.