Borderlands: The Pre-Sequel
Borderlands: The Pre-Sequel — динамичный шутер с ролевыми элементами и видом от первого лица во вселенной Borderlands. События игры происходят после сюжета... Детальніше
Ще в далекому 2009 році Gearbox'и чітко дали зрозуміти, що таке Borderlands, як до неї ставитися і чого очікувати. Вони надали нам потужний шутер з елементами РПГ, щедро приправлений моторошно атмосферним ігровим світом і більш-менш пристойним сюжетом. Друга частина, датована 2012 роком, була прийнята критиками та гравцями так само тепло, як і попередня. Однак, досить передісторії: поговоримо про Borderlands The Pre-sequel:
І, перш ніж продовжити, поспішаю нагадати, що написане нижче — суто думка автора.
Отже,
сюжет: 7/10
Одним з найскладніших завдань, на мою думку, поставлених перед розробниками, була необхідність обґрунтувати безкінечні страждання гравця тверезою сюжетною підосновою. Інакше кажучи, не дозволити гравцеві задуматися, для якої ж, врешті-решт, мети, він вбиває цю чергову групу ворогів? На відміну від попередньої частини — тут вони впоралися не так добре. Іноді, все ж таки, виникає відчуття повної марності для сюжету гри в цілому або хоча б сюжету окремої локації виконання того чи іншого побічного завдання.
Говорити про цілісний сюжет без випадкових спойлерів досить важко, однак у загальних рисах його можна описати як суб'єктивний флешбек до другої частини, що випливає з назви. Нічого кардинально нового нам не надали, але й тим, що є, можна захоплюватися. Оповідь затягує.
Геймплей: 9/10
Різноманітність — ось, що було основою гри протягом усіх трьох частин. Нові види зброї, нові варіанти прокачування абсолютно нових персонажів, нові стилі гри та способи проходження. Тут жодних нарікань немає. Кожен із доданих у цій частині героїв є унікальним і надзвичайно варіативним. Додавання нових видів зброї та переробка старих пішла грі на користь: все важче стає знайти аналог гарматі, яку ти щойно викинув. Окремо хочеться згадати про систему безкисневих просторів і низької гравітації загалом. О, я радів, як дитина, коли вперше зіткнувся з цією фішкою. Однак, до кінця гри (а для когось це може набриднути і в середині) все це перестає бути таким привабливим, не кажучи вже про те, що для деяких персонажів, хоч і обґрунтовано, і зовсім непотрібним.
Графіка: 9/10
Жодних кардинальних змін візуальна частина гри не зазнала. Так, якість текстур зросла, стали підтримуватися новомодні опції, але загалом картинка все та ж, що не може не радувати власників старих (відносно) PC. Дизайн рівнів на висоті. Нічого подібного у попередніх частинах не було і близько, здебільшого через те, що Пандора, на якій відбуваються дії інших ігор серії, загалом не блищить пейзажами. Тут — все інакше. Можна, без перебільшення, "залипнути" в подібну картинку і просто насолоджуватися.
Рольова складова: 9/10
Окремий пункт, присвячений одній з головних відмінностей серії Borderlands від сотень тисяч інших шутерів. В основному, система прокачування персонажа майже не змінилася з попередніх частин. Все так само нам надають по три варіанти розвитку для кожного персонажа, три "гілки" його талантів. Однак, Pre-Sequel вніс у прокачування набагато більшу варіативність, ніж була в попередніх частинах. Якщо раніше вибір стояв між: "Вбиватимемо кулями чи стихіями", то тепер нам дозволяють визначитися, насамперед, з роллю, яку наш герой гратиме в бою, що не може не радувати фанатів старих РПГ. Самі таланти стали більш цікавими та оригінальними, практично зникли перки а-ля "збільшити шкоду на стільки-то відсотків".
Щодо ступеня занурення у світ — трохи і її підкрутили. Персонажі активніше перемовляються між собою, кидаються у словесні перепалки з противниками, взаємодіють із НПС. І, повірте, ці розмови не дадуть вам нудьгувати.
У результаті, особисто я побачив приємну гру, яка розповідає про Героя, Божевілля і... стрибки у висоту на чотири метри.
Ещё в далеком 2009-ом году Gearbox'ы ясно дали понять, что такое Borderlands, как к ней относиться и чего ожидать. Они предоставили нам мощный шутер с элементами РПГ, усиленно приправленный жутко атмосферным игровым миром и более-менее сносным сюжетом. Вторая часть, датированная 2012-ым годом, была принята критиками и игроками так же тепло, как и предыдущая. Однако, довольно предыстории: поговорим о Borderlands The Pre-sequel:
И, прежде чем продолжить, спешу напомнить, что написанное ниже — сугубо мнение автора.
Итак,
сюжет: 7/10
Одной из самых трудных задач, на мой взгляд, поставленных перед разработчиками являлась необходимость обосновать бесконечные стенания игрока трезвой сюжетной подоплекой. Иначе говоря, не позволить игроку задуматься, для какой же, в конце-концов, цели, он убивает эту очередную группу врагов? В отличие от предыдущей части — тут они справились не так хорошо. Порой, всё же, возникает ощущение полной бесполезности для сюжета игры в целом или хотя бы сюжета отдельной локации выполнение того или иного побочного задания.
Говорить о цельном сюжете без случайных спойлеров довольно трудно, однако в общих чертах его можно описать как субъективный флешбек ко второй части, что следует из названия. Ничего кардинально нового нам не предоставили, но и тем, что есть, можно восхититься. Повествование затягивает.
Геймплей: 9/10
Разнообразие — вот, что являлось основой игры на протяжении всех трёх частей. Новые виды оружия, новые варианты прокачки абсолютно новых персонажей, новые стили игры и способы прохождения. Тут никаких нареканий нету. Каждый из добавленных в этой части героев является уникальным и крайне вариативным. Добавление новых видов оружия и переработка старых пошла игре на пользу: все труднее становится найти аналог пушке, которую ты только что выбросил. Отдельно хочется упомянуть о системе бескислородных пространств и низкой гравитации в целом. О, я радовался, как ребенок, когда впервые столкнулся с этой фишкой. Однако, к концу игры (а для кого-то это может наскучить и в середине) всё это перестает быть таким привлекательным, не говоря уже о том, что для некоторых персонажей, пусть и обоснованно, и вовсе ненужной.
Графика: 9/10
Никаких кардинальных изменений визуальная часть игры не потерпела. Да, качество текстур возросло, стали поддерживаться новомодные опции, но в целом картинка всё та же, что не может не порадовать владельцев старых (относительно) PC. Дизайн уровней на высоте. Ничего подобного в предыдущих частях не было и близко, в основном из-за того, что Пандора, на которой происходят действия других игр серии, в целом-то не блещет пейзажами. Здесь — все иначе. Можно, без преувеличения, "залипнуть" в подобную картинку и просто наслаждаться.
Ролевая составляющая: 9/10
Отдельный пункт, посвященный одному из главных отличий серии Borderlands от сотен тысяч других шутеров. В основном, система прокачки персонажа почти не изменилась с предыдущих частей. Всё так же нам предоставляют по три варианта развития для каждого персонажа, три "ветки" его талантов. Однако, Pre-Sequel внес в прокачку куда большую вариативность, чем была в предыдущих частях. Если раньше выбор стоял между: "Убивать будем пулями или стихиями", то теперь нам позволяют определиться, в первую очередь, с ролью, которую наш герой будет играть в бою, что не может не порадовать фанатов старых РПГ. Сами таланты стали более интересными и оригинальными, практически исчезли перки а-ля "увеличить урон на столько-то процентов".
Что касается степени погружения в мир — чуть-чуть и её подкрутили. Персонажи активнее переговариваются между собой, бросаются в словестные перепалки с противниками, взаимодействуют с НПЦ. И, поверьте, эти разговоры не дадут вам заскучать.
В итоге, лично я увидел приятную игру, которая повествует о Герое, Безумстве и... прыжках в высоту на четыре метра.