Dark Souls 3
Dark Souls 3 — хардкорный ролевой боевик с видом от третьего лица во вселенной Dark Souls. Продолжение сохраняет дух, атмосферу и базовую механику первых двух игр... Детальніше
Перед нами продовження культового темного фентезі, яке завершило свою історію і франшизу. Ця гра змогла обзавестися фанатами, які не шкодують часу на постійну біганину до боса, дорога до якого часом може стати ще складніше, ніж сам бос, що може знатно дати по нервах - це нормально, адже всі ми звикли до того, що гра дбайливо оберігає нас від тягарів та нерозуміння, надаючи початкове навчання як механіці гри, так і геймплею.
Плюси гри:
-музичний супровід (пане, яким же епічним ставати бій, під час такої приголомшливої музики, mamma Mia!)
-лор гри (дбайливо переплітається з усіма трьома частинами і пояснює всі моменти, проте не до кінця, щоб люди будували теорії щодо того чи іншого аспекту історії цього похмурого світу)
-бойовка (тут просто моя повага, динаміка боїв зросла врази з третьою частиною, порівняно з першою, другу частину навіть чіпати не треба, бо .. Ах, без коментарів ..)
-гарний і цікавий світ (одним іритілом можна сказати, наскільки ця гра красива, просто про травень гад)
-графіка (порівняльна з bloodborne)
-складність (гра йде від легкого боса до складного, ніби ви складаєте іспит, де перевіряють усі ваші навички в кінці, особисто мені здалося саме так)
-Атмосфера (темний і похмурий світ, переповнений смутком і.. безумством?)
-Понтифік Салліван (просто Салліван)
Мінуси гри:
-мультіплеер (Господи, а про це точно варто говорити?) Бенкет ту бенкет — той самий камінь, який перекриває річечку... Постійні проблеми зі з'єднанням, танці з бубном, щоб пограти з другом, коротше — морок... Але грати все одно можна)
-штучна складність (це чудові локації , де рівень смертності високий у кожного гравця, адже дані локації зроблені спеціально, щоб ви вмирали, благо їх не так багато)
-багато марних речей (серйозно, половиною інвентарю ти навіть не користуватимешся, тобто в них по суті немає сенсу, тільки якщо для лора)
-кількість босів (в порівнянні з минулими частинами, босів мало, через це може здатися, що гра коротка)
Вердикт
Ааах, втомився дивитися на те , що ця гра популярна, як - непрохідна гра не для всіх.. Особисто я скажу так, якщо ви хочете пограти в темне, оповите прокляттям, фентезі, де лише мала іскра, може стати величезною надією на майбутнє, то спробуйте, незважаючи на складність і ярлик непрохідності (серйозно, непрохідна гра? Хто взагалі це сказав?)
Підсумок:
8.5 з 10
Перед нами продолжение культового тёмного фэнтези, которое завершило свою как историю, так и франшизу. Эта игра смогла обзавестись фанатами, которые не жалеют времени на постоянную беготню до босса, дорога до которого, порой, может стать ещё сложнее, чем сам босс,что может знатно дать по нервишкам — это нормально, ведь все мы привыкли к тому, что игра заботливо оберегает нас от тягостей и непонимания, предоставляя начальное обучение как механике игры, так и геймплею.
Плюсы игры:
-музыкальное сопровождение (господи, каким же эпичным становиться бой, во время такой потрясающей музыки, mamma Mia!)
-лор игры (бережно переплетаеться со всеми тремя частями и объясняет все моменты, однако не до конца, чтобы люди строили теории насчёт того или иного аспекта истории этого мрачного мира)
-боевка (тут просто моё почтение, динамика боев выросла вразы с третьей частью, по сравнению с первой, вторую часть даже трогать не надо, ибо.. Ах, без комментариев..)
-красивый и интересный мир (одним иритиллом можно сказать, насколько эта игра красивая, просто о май гад)
-графика ( сравнима с bloodborne)
-сложность (игра идёт от лёгкого босса до сложного, будто вы сдаёте экзамен, где проверяют все ваши навыки в конце, лично мне показалось именно так)
-Атмосфера (тёмный и мрачный мир, переполненый печалью и..безумием?)
-Понтифик Салливан (просто Салливан)
Минусы игры:
-мультиплеер (Господи, а об этом точно стоит говорить? Пир ту пир — тот самый камень, который перекрывает речушку... Постоянные проблемы с соединением, танцы с бубном, чтобы поиграть с другом, короче — мрак... Но играть все равно можно)
-искусственная сложность (это замечательные локации, где уровень смертности высок у каждого игрока, ведь данные локации сделаны специально, чтобы вы умирали,благо их не так много)
-много бесполезных вещей (серьёзно, половиной инвентаря ты даже не будешь пользоваться, т.е в них по сути нет смысла, только если для лора)
-кол-во боссов ( по сравнению с прошлыми частями, боссов мало, из-за этого может показаться, что игра короткая)
Вердикт
Ааах, устал смотреть на то, что эта игра популярна, как — непроходимая игра не для всех.. Лично я скажу так, если вы хотите поиграть в тёмное, окутанное проклятием, фэнтези, где лишь малая искра, может стать огромной надеждой на будущее, то попробуйте, невзирая на сложность и ярлык непроходимости (серьёзно, непроходимая игра? Кто вообще это сказал?)
Итог:
8.5 из 10