Paradise Lost
Paradise Lost — приключенческий пазл-экшен с видом от первого лица, который перенесет вас на просторы альтернативной истории, где Вторая мировая война не... Детальніше
Що сказати....
Творці відкрили для себе Unreal Engine. Створили неймовірні локації. Красиво. Дизайн рівнів на висоті.
Багато відображень та джерел світла. Але навіть при цьому видно багато помилок. Джерело світла є, тіней від гравця немає. Джерела світла немає. Тінь є.
І страждає оптимізація або що там треба зробити в движку... Система з GTX1080 + SSD NVMe зі швидкістю випадкового читання 1400 ловила фризи при підвантаженні з налаштуваннями Високі. При завантаженні контрольної точки завантаження відбувається шарами, шар за шаром: модель, базова текстура, шар відображень, шар тіней...
Геймплей одноманітний: ідеш і ідеш собі, по прокладеному маршруту. Вліво вправо піти неможливо. Хоча в деяких локаціях це дуже хочеться зробити, за прикладом Metro Exodus. Бо рівень дуже схожий на одну з локацій МЕ. Але ні. Є прокладений маршрут. Інтерактивність з об'єктами оточення також позначена одним двома об'єктами, з іншими об'єктами на локації контакт неможливий.
Сюжетна лінія цікава. Хоч і коротка. Позбавлена деталей або подробиць. Хороша спроба розповісти історію хлопчика, який виріс у лабораторії неонацистського режиму, що сховався під землею. Про суть сюжету здогадуєшся вже на другій главі. Головоломок мало і вони прості, ну з натяком на звання Головоломка
Проходження зайняло неквапливі півдня, з розгляданням інтер'єрів і перервою на обід.
Кінцівка — обери лінію фінального діалогу і буде тобі кінцівка. Одна з 4. Але будь-яка з них залишає почуття незавершеності.
Простенька інтерактивна новела.
Ціна їй 1 долар, максимум.
Что сказать....
Создатели открыли для себя УнрилЭнжейн. Создали офигенные локации. Красиво. Дизайн уровней на высоте.
Много отражений и источников света. Но даже при этом видно много ошибок. Источник света есть, тени от игрока нет. Источника света нет. Тень есть.
И страдает оптимтзация или что там надо слелать в движке... Система с Гтх1080 + ссд нвме со скоростью случайного чтения 1400 ловила фризы при подгрузке с настройками Высокие. При загрузке контрольной точки загрузка происходит слоями, слой за слоем: модель, базовая текстура, слой отражений, слой теней...
Геймплей однообразен: идёшь и идёшь себе, по проложенному маршруту. Влево вправо уйти невозмодно. Хотя в некоторых локациях это очень хочется сделать, по образу МетроИсход. Ибо уровень очень похож на одну из локаций МИ. Но нет. Есть проложенный маршрут. Интерактивность с объектами окружения также обозначена одним двумя объектами, с другими объектами на локации контакт не возможен.
Сюжетная линия интересна. Хоть и коротка. Лишена деталей или подроьностей. Хорошая попытка рассказать историю мальчика, выросшего в лаборатории неонацисткого режима, скрывшегося под землёй. О сути сюжета догадываешься уже на второй главе. Головоломок мало и они простые, ну с натядкой на звание Головоломка
Прохождение заняло неспешные полдня, с разглядывание интерьеров и перерывом на обед.
Концовка — выбери линию финального лиалона и булет тебе концовка. Одна из 4. Но любая из них оставляет чувство незавершенности.
Простенькая интерактивная новелла.
Цена ей 1 доллар, максимум.