Якби в мене запитали: "До якої гри прикметник" КРАЩА" відноситься в різних категоріях, то в першу чергу я б згадав саме Resident Evil 2 Remake
Адже це - найкраще перевидання класичної (олдскульної) гри, найкраща частина резидента, один з найкращих сучасних сурвайвл-хоррорів, одна з найатмосферніших ігор останніх років, і це, що по праву можна назвати "ЖИВОЮ НОСТАЛЬГІЄЮ"
Частина 1: геймплей
Ігрова складова цієї гри - це в міру складний, в міру приємної , відстріл ходячих трупів та іншої мутував фауни, вирішення головоломок, які не є казуальним пошуком ключів, які і так відзначені на карті (як у RE5 та RE6), але і не хардовий пошук того не знаю чого і тикання на у всі текстури, як у перших частинах Silent Hill.Головоломки тут зберігають баланс між двома вище перерахованими факторами, що робить їх ідеальними для більшості геймерів.
Частина 2: графіка
Зображення в RE2 Remake це звичайно не некст-ген, але тим краще, адже ця гра в першу чергу перевидання класики, за часів якої ніхто навіть і мріяти не міг про щось краще ніж детально промальованих пікселів під час якоїсь рідкісної заставки. Але не варто, виходячи з моїх слів, думати, що тут погана чи стара графіка. Це зовсім негаразд. Картинка тут більш ніж сучасна, щоправда, злегка мильна. Круто промальований ефект дощу, вогню, дизайн ворогів, приємні мордочки як мачо Леона, так і прекрасних Ейди та Клер. Легка затемненість і зелений відтінок надає грі ще більше атмосфери.
Частина 3: Сюжет
Здавалося б, чим виїжджена, ще з 90-х років минулого століття тема із зомборями та злими вченими може здивувати, а вона може, навіть люди, які грали в оригінал, проходили цей шедевр на одному подих і до кінця хвилювалися за героїв. Особисто я мало не заплакав, коли незнайомий донедавна коп Мартін випустив останній зітхання, ну а коли Ада впала в бездонну яму, то я взагалі підстрибнув зі стільця і прогартався! Такий буває зі мною вкрай рідко (напевно, разу 4 в результаті сильного переживання за ігрових персонажів), і RE2 також зміг пробудити в мені ці емоції.
Тут вам і просто слиняві мерці, і шеф поліції — живодер і останній збоченець, і загадкова корпорація зла, і японська тяганина, яка нібито працює на ФБР, і Клер, яка шукає брата, а в результаті шукає спосіб врятуватися самій , і звичайно ж Леон — бравий мент, на якого все це впало в перший же робочий день...
Ембіент/музика:
Звук у цій грі — це окремий вид високого мистецтва. Імпакт від стрілянини, стогін і крики мерців, ефект від різких ударів тих же лизунів зі стелі, похмура музика, яка висить важким вантажем у повітрі, та навіть звук падіння ворогів на підлогу, це дуже круто і нереально атмосферно.
Локалізація: хоч і офіційного озвучення російською мовою ми не отримали (хоча зараз можна скачати чудову озвучку від фанатів), не можна не похвалити англійських акторів, які чудово передали емоції всіх персонажів гри. Юнацький бас Леона, гламурний голос Ади з ноткою вульгарності, мова Клер, навіть ідеально підібрана озвучка для маленької Шеріл. Слухати діалоги у RE2 це КАЙФ!
(А ось настільки захопленого відгуку про озвучку нової RE4 я сказати не можу, голос бухою в мотлох Ади в англійській версії жахливий, так само як і війс 40+ річного Леона в російській)
Оптимізація: ну тут просто наййс Більшого говорити про неї я не буду.
Висновок: як я й казав на початку Resident Evil 2 Remake - це один з кращих сурвайвл-хорорів сучасності, підійде як для олдфагів, так і для нових геймерів. Є безліч інших ігор про зомбі, але більшість із них це явно не реалістичні та не наближені до атмосфери реального жаху та страху. (Ті ж RE 3,4,5,6, Dying Light, що тільки вийшла Dead Island 2, The Last of Us), але саме ця частина резидента, так само як і перша передає це почуття з повного, роблячи гравця практично безпорадним, але і не беззбройним (як у Outlast і хоррорах йому подібних) перед небаченою нежиттю.
Це одна з найкращих ігор за всю історію існування індустрії як такої. Сподіваюся в майбутньому ми побачимо нові ігри, зроблені в тому ж руслі сурвайвл-хоррору, у його первозданному вигляді.
Дякую, Capcom ❤️