REVEIL
Повествовательный триллер, рассказывающий про Уолтера Томпсона и его темное прошлое в цирке братьев Нельсон. Главный герой разбирает фрагменты воспоминаний... Детальніше
Гра, що повністю складається зі штампів на штампі і штампом поганяється. Від скримерів із самого початку вже відмахуєшся, як від настирливих комарів, бо вони не лякають, а викликають легке здивування з підніманням брови. Типу ось це мало мене налякати? Ну еммм...
Десь після третьої секунди починаєш думати "я вгадаю цей сюжет із трьох нот... у сенсі, з трьох дій. Або двох. Або вже вгадала". Далі все йде в повній відповідності до всіх штампів, поки в один прекрасний або не дуже момент сюжет "різко змінюється". Продовження сюжету знову ж таки вгадується прямо відразу, а підозри виникли ще до цієї "різкої зміни". Кінець аж п'ять, 4 з яких у принципі нічим один від одного не відрізняються. П'ята теж якось не дуже відрізняється, та й глибинного сенсу в ній приблизно нуль. У решті чотирьох теж нуль, але який прагне мінус.
Загалом, гра, звичайно, візуально симпатична, але настільки передбачувана як у плані сюжету, так і в плані всіх пугалок, що аж фі. Я до останнього сподівалася, що всі ці штампи були таким собі супер-планом і ось зараз каааааааак загорнуть розробники щось таке, щоб прямий ухх. А ні, не загорнули, сум.
Вечір вбити можна, якщо зайнятися зовсім нічим, але чекати несподіваних сюжетних поворотів і чогось нового точно не варто
Игра, целиком состоящая из штампов на штампе и штампом погоняемая. От скримеров с самого начала уже отмахиваешься, как от назойливых комаров, потому что они не пугают, а вызывают легкое недоумение с приподниманием брови. Типа вот это должно было меня напугать? Ну эммм...
Где-то после третьей секунды начинаешь думать "я угадаю этот сюжет с трех нот... в смысле, с трех действий. Или двух. Или уже угадала". Дальше все идет в полном соответствии со всеми штампами, пока в один прекрасный или не очень момент сюжет "резко меняется". Продолжение сюжета опять же угадывается прямо сразу, а подозрения возникли еще до этой "резкой смены". Концовок аж пять, 4 из которых в принципе ничем друг от друга не отличаются. Пятая тоже как-то не сильно отличается, да и глубинного смысла в ней примерно ноль. В остальных четырех тоже ноль, но стремящийся в минус.
В целом, игра, конечно, визуально симпатичная, но настолько предсказуемая как в плане сюжета, так и в плане всех пугалок, что аж фи. Я до последнего надеялась, что все эти штампы были эдаким супер-планом и вот сейчас каааааааак завернут разрабы что-нибудь эдакое, чтоб прям ухх. А нет, не завернули, печалька.
Вечер убить можно, если заняться прям совсем нечем, но ждать неожиданных сюжетных поворотов и чего-то нового точно не стоит