Як «Пацани» критикують супергеройську індустрію: погляд на шоу-бізнес, корпорації та політику
liltsygan
Серіал «Пацани» (The Boys), створений Ерік Крипке і заснований на однойменному коміксі Гарта Еніса і Даріка Робертсона, з першого сезону здобув репутацію одного з найжорсткіших і актуальних проектів останніх років. На перший погляд — це антиутопічна історія про групу «звичайних людей», які борються з могутніми супергероями. Але під шаром крові, жорстокості та чорного гумору приховано набагато глибший пласт критики — як на адресу індустрії розваг, так і на адресу сучасних суспільно-політичних структур.
У світі Пацанів супергерої — не безкорисливі рятівники, а комерційні продукти, чиїми вчинками керують корпорації, медіа та політичні амбіції. Це не просто шоу про суперздібності — це актуальна сатира, що викриває всі потворності сучасного шоу-бізнесу, мілітаризму та корпоративної влади.
Супергерої як продукт масового споживання
На відміну від класичних образів супергероїв, у «Пацанах» персонажі на кшталт Хоумлендера, Мейв або Ракети — не герої, а брендовані одиниці, призначені для продажу. Їхній зовнішній вигляд, поведінка, публічні виступи та навіть участь у «героїчних акціях» — ретельно срежисовані елементи маркетингової стратегії корпорації Vought International.
Приклади з серіалу:
- «Сімка» — головний супергеройський колектив — регулярно бере участь у постановочних рятуваннях для підвищення рейтингів.
- Супергерої з'являються в рекламі продуктів, фільмах (всередині всесвіту серіалу), ток-шоу, проводять автограф-сесії та рекламні тури.
- В одному з епізодів Зірочка зобов'язана носити сексуалізований костюм — не тому, що це потрібно для місій, а тому що «так хоче аудиторія».
Це метафора на те, як індустрія розваг у реальному житті продає «героїзм», формуючи образи, орієнтовані на тренди та прибуток, а не на мораль чи місію.
Критика корпорацій і монополій
Vought International — не просто компанія, що контролює супергероїв. Це сатиричний образ медіамонополій на кшталт Disney, Amazon або Warner Bros., що зливаються з державою, армією та політикою.
Что робить Vought:
- Визначає, хто увійде до «Сімки», а хто ні, спираючись на фокус-групи, опитування та прибутковість.
- Маніпулює громадською думкою, щоб приховати скандали або спрямувати гнів мас на «зручних» ворогів.
- Знищує або «переписує» непривабливі факти, прибирає свідків і фабрикує образи героїв.
Це пряма аллюзія на поведінку великих корпорацій, які впливають на інформаційну повістку, обмежують конкуренцію, купують лояльність ЗМІ та політиків. «Пацани» демонструють, як навіть могутні люди стають гвинтиками в системі, яку править прибуток.
Сатира на мілітаризацію супергероїв
Один з центральних сюжетів — лобіювання Vought за допуск супергероїв до армії США. Аргументація — боротьба з тероризмом, захист громадян і «національна безпека». По суті ж, це боротьба за нові ринки та легалізацію застосування сили без обмежень.
Ключові моменти:
- Хоумлендер і компанія виступають як живе зброя — паралель з дронами, спецназом і армійськими ЧВК.
- Проблеми, створювані самими супергероями, потім використовуються для їхнього ж просування (наприклад, інсценування терористичних загроз, щоб виправдати своє присутність).
- Армія, політики та ЗМІ виявляються частиною піар-кампанії.
Це метафора на те, як реальний ВПК (військово-промисловий комплекс) використовує страх, пропаганду та «зовнішні загрози» для розширення впливу та бюджету — часто з мовчазної згоди суспільства.
Медіа, культ особистості та фейкова реальність
Пацани показують, як у сучасному світі образи створюються не діями, а через медіа. Хоумлендер — живе втілення культу особистості: зовні — герой, рятівник, ідол на білбордах. Внутрі — жорстокий социопат, що прагне контролю.
Як працює фейкова реальність у серіалі:
- Піар-відділ Vought створює наративи для кожного героя. Навіть рятування та конфлікти — це постановка.
- Будь-яка загроза репутації — миттєво «зачищається»: компромати видаляються, свідки зникають, скандали перекриваються «патріотичними» акціями.
- Соцмережі, телешоу та новини повністю під контролем корпорації — як знаряддя формування громадської думки.
Паралелі з реальністю очевидні: образ «зірки» або «героя» може бути вибудуваний штучно. Репутація створюється не справами, а медіа-наративом. Серіал б'є точно в ціль, висміюючи сліпу віру в публічний імідж і розмивання меж між правдою та пропагандою.
Висновок
«Пацани»— це не просто жорстокий і провокаційний серіал про супергероїв. Це дзеркало сучасного світу, в якому влада належить не тим, хто сильніший або благородніший, а тим, хто вміє управляти увагою, емоціями та грошима.
Vought — це втілення зрощування бізнесу, медіа та політики. Супергерої в серіалі — це не ідеали, а яскраві оболонки, за якими ховаються пороки, жадібність, страх і цинізм.
Создателі «Пацанів» блискуче викривають міфи супергеройської індустрії, розкриваючи не лише вигадані образи, а й реальний світ, де межі між розвагами, політикою та маніпуляцією все більше стираються.
Дивлячись на Хоумлендера, глядач мимоволі замислюється: а кого ми сьогодні самі прославляємо і кому дозволяємо володіти нашою реальністю? Можливо, справжні суперзлодії — це не ті, хто стріляє лазерами, а ті, хто керує нашими екранами.
