Той самий Скайрим, але онлайн. Усе про проєкт Skyrim Role Play — його плюси, проблеми та неймовірний потенціал

Обережно, лякаюча цифра — The Elder Scrolls 5: Skyrim вийшла майже 14 років тому. З того часу гру перевидавали 12 разів — це, на хвилиночку, рекорд для індустрії. І кожного разу знаходилися ті, хто її купував.

Все тому, що Skyrim — унікальна гра, без перебільшення єдина в своєму роді. Завжди здавалося, що ідея додати туди онлайн-режим лежить на поверхні, але в Bethesda її чомусь так і не реалізували. Звичайно, вийшла The Elder Scrolls Online, але там, як не крути, зовсім не те.

Те, що гігант ігрової індустрії вважав неможливим, взялися зробити русомовні ентузіасти. Вони запустили унікальний мультиплеєр на базі Skyrim, де можна створити свого персонажа і відтворити його роль до дрібниць. 25 січня проект офіційно відкрився публіці, але, на жаль, відразу ж зіткнувся з проблемами. Що пішло не так і чому це не привід ставити на ньому хрест — розповідаємо в нашому матеріалі.

В загальному, задумка проекту проста до неймовірності: зробити аналог GTA 5 RP, але в сеттингу The Elder Scrolls. Ідея не нова, але реалізувати її толком нікому не вдавалося. Є мод на мультиплеєр, але справжнього досвіду живого, повного людей світу він не дає — тільки можливість побігати по континенту з другом або цілою групою.

Палаючі ентузіазмом розробники, які називають себе NN Studio, вирішили, що їм по плечу такий проект. Об'єднали зусилля і почали роботу. Два роки Skyrim Role Play рухалася до релізу, пройшла через закрите і відкрите бета-тестування. І ось 25 січня це сталося — гра в відкритому доступі.

Зараз це, по суті, чиста пісочниця з мінімальними механіками виживання і голосовим чатом. Сервер русомовний, розробники роблять акцент на ролевий елемент — є перелік правил відтворення, порушення яких безжально карається. Ну, або повинно каратися. Поки у адміністраторів занадто багато проблем, щоб модерувати.

Реліз дався Skyrim Role Play важко. В перший день гру було просто неможливо скачати і запустити. Ломався сайт, ламався лаунчер. Справа не тільки в напливі бажаючих, але і в обрушившихся на проект DDoS-атаках. Вони стали для команди викликом.

Понадобився час і на те, щоб впоратися з лавиною нових гравців. Перші пару днів сервер Skyrim Role Play міг підтримати сесію всього на 500 осіб. Щоб пограти, доводилося чекати в черзі. З першим великим патчем це число підняли, але поки тільки до 750.

Ті, хто пройшов вогонь, воду і мідні труби і все-таки запустив гру, здавалося, були щасливчиками. Але недовго. У точці спавну нових гравців було не краще: перший час і кроку не можна було зробити, не вилетівши. Якщо якимось дивом вдавалося залишитися в грі, FPS часом падав до однозначних значень. Розробники відкрито визнали — велике навантаження виявило помилки, які допустила команда проєкту.

Спроби прорватися через лаги і вилети багатьох відштовхнули, але не нас. Переживши всі падіння сервера, всі баги і краші, ми як слід занурилися в атмосферу Skyrim Role Play. І ніскільки не пошкодували.

Технічні проблеми практично зійшли на нівець, коли нам вдалося вирватися з стартового села, Рівервуда. Коли поруч немає десятків гравців, лихоманково намагаються зрозуміти, що робити, гра веде себе зовсім по-іншому.

Це зовсім особливе відчуття — відкрити карту, побачити знайомі міста, вибігти на шосе і рушити в бік Ріфтена, як колись. Тільки граємо тепер не за Довакина, а за ельфійку-хроністку, яка пише про Скайрим і його мешканців. Ми максимально серйозно сприймаємо рольову гру!

Розробники намагалися додати стартові квести, які познайомлять новачків з грою, але працюють вони поки що приблизно ніяк. Прозвучить, напевно, дивно, але в якомусь сенсі це навіть йде Skyrim Role Play на користь — щоб почати орієнтуватися, потрібно вишукувати більш досвідчених гравців і запитувати, що і як. Змусить навіть самого останнього хіккана плюнути на все і включити мікрофон.

Контенту як такого в грі мало. Є базові роботи, їх кілька. Можна розжитися септимами на лісопильні, медоварні і млині. Більшість, до речі, віддає перевагу саме останній. Там найкраще співвідношення оплати до зусиль, які вимагаються від гравця, так що робітників, у поті чола тягнучих сіно, можна зустріти практично завжди.

Але більш-менш хороші гроші можна почати заробляти тільки там, де потрібен стартовий капітал. Це риболовля. На вудки потрібні гроші, зате потім можна спокійно ловити рибу, продавати її і отримувати монети, яких вистачить не тільки на їжу і воду.

До речі, про це. Левова частка грошей стабільно буде йти на харчування. У персонажа є два показники, які постійно падають — голод і спрага. В перші дні після релізу на провінцію Скайрим напав голод — герої тут і там помирали від нестачі їжі. І не просто так.

На їжу потрібно заробити. Щоб повністю заповнити шкалу, знадобиться монет так 200. На лісопильні, наприклад, дають два септима за одне перетягнуте колоду, а показник ситості знижується дуже швидко. Гравці помирали раніше, ніж встигали заробити на хліб. У першому патчі зробили так, що померти від голоду більше не можна.

Гільдій поки немає, івентів — тим більше, інфраструктури мало. Якби це було все, сказати про Skyrim Role Play хоч щось хороше було б складно. На щастя, у гри є головні постачальники контенту — самі гравці.

Гравці вдихнули в поки ще напівпорожню пісочницю справжнє життя. У кожному куточку Скайриму тепер ховається щось цікаве. На полузаброшеній медоварні, до якої мало хто доходить, одинокий данмер тягне мед і пригощає пирогом тих, хто його відвідує.

По дорозі в Ріфтен група божевільних танцює і розмовляє своєю мовою. У Солитьюді бретонець з ораторським талантом намагається переконати всіх зібрати ополчення, щоб давати відсіч бандитам. На дорогах обговорюють, хто все-таки стане ярлом в тому чи іншому місті. А в будь-якій таверні то й справа можна натрапити на виступ якогось барда. І не тільки в таверні.

Гільдій немає, але всі вже збиваються в умовні фракції і ділять зони впливу. Ходять чутки про загадкову Банду Воровської Лапи, яка тримає в страху Вайтран і околиці. У Маркарті група з харизматичним лідером на чолі намагається перетворити місто на культурну столицю і аналог Лас-Вегаса. У Фолкриті оселилося каджитське братство — представники сімейства котячих зайняли місто, об'єдналися в так звану «сім'ю» і клянуться, що завжди прийдуть на допомогу слабким.

Слабким між тим потрібно ходити, оглядаючись. Одиночний похід з міста в місто може закінчитися плачевно — окремі гравці промишляють розбоєм, вбиваючи і грабуючи гравців, а потім продаючи їхнє майно іншим за дешево. Ризик змушує шукати компанію інших геймерів і працювати спільно.

Навіть просте питання — куди йти, де що купити, — може вилитися в цікаве знайомство. До ролплею тут ставляться максимально серйозно. Поки в грі немає усталених угруповань, киплять інтриги: все хочуть дізнатися щось таке і навіть готові платити за інформацію. Це вам летописець, який сував свій ніс, куди тільки міг, говорить.

Гравці шукають, чим себе розважити: дають концерти, організовують бойові клуби і навіть запускають один одного в космос. Це, якщо що, не жарт. Прикладаємо відеодоказ.

Так, багів у Skyrim Role Play навіть без урахування вильотів чимало. Одні смішні, інші — не дуже. По Фолкриту пронеслася погана новина, що хтось скористався вразливістю гри, став невидимим і пішов вбивати. Це багатьом коштувало життя.

Час доби в грі змінюється відповідно до реального часу, але просто так ніч не може змінитися днем. Щоб сонце сіло, а на небі з'явилися зірки, гравців викидають з сервера.

У великих містах іноді не вдається зайти в будівлю або вийти з неї. NPC-торговці зникають, залишаючи за собою тільки порожнє місце, з яким, на щастя, все ще можна торгувати. Анімації то працюють, то не працюють. Іноді неможливо навіть елементарно витягти зброю.

Як нас запевнив засновник проєкту, з усіма цими проблемами зараз працюють. В цілому над Skyrim Role Play трудиться трохи більше 10 людей, і штат планують розширяти. Судячи з усього, хочуть бачити тих, хто дійсно «шарить» — поки шукають бекенд-розробника з більш ніж трьома роками досвіду. І не дивно, роботи непочатий край. І якщо запускали проєкт на чистому ентузіазмі, то зараз команда трудиться не за спасибі. Для цього існує донат.

Коли бачиш у лаунчері проєкту, який навіть толком запустити не можеш, вкладки «Донат» і «Магазин», волею-неволею бере праведний гнів. Мовляв, як це — я пограти не можу, а у мене вже просять грошей? І на ці гроші ще й кейси можна відкривати? Знову ця людська жадібність!

Але насправді донат у Skyrim Role Play щадний. Пояснюємо: якщо ви «пожертвуєте» грі умовні 100 рублів і переведете їх у внутрішньоігрову валюту, то отримаєте 10 000 септимів. Сума, з якою про гроші не доведеться думати досить довго.

А це, справедливості ради, важливий момент. Постійний гринд позбавляє можливості вільно насолоджуватися світом. Якщо хочеться не тягнути колоди, а повністю зануритися у взаємодію з іншими гравцями, заплатити і забути здається безкінечно привабливим варіантом. Тим більше, що поки способів заробітку небагато. Внести так необхідне базовому геймплею різноманіття повинно появлення гільдій.

Відсюди може виникати відчуття, що гра ніби підштовхує донатити. Так це чи ні, пропонуємо кожному вирішити самостійно. Але розробники запевняють, що кожна гривня йде на благу справу.

Skyrim Role Play — проєкт, безсумнівно, сирий. Розробники визнають: щоб все виправити, потрібно час. Здавалося б, навіщо тоді грати в такий відверто недозрілий продукт?

Коли-небудь думали про те, як це — опинитися на Дикому Заході на самому початку його освоєння? Шукати шляхи і прокладати нові, засновувати міста, творити, зрештою, історію? Skyrim Role Play — це все, тільки в мініатюрі. Зараз той самий момент, коли можна зануритися в гру і стати тим, хто був у витоках. Накрутити справ, про які потім, розкривши рот, будуть слухати новачки. Щось романтичне в цьому безумовно є.

Тим часом потенціал у проєкту величезний. За штурвалом явно стоять вірні своїй справі люди. Після релізу на них обрушилася хвиля критики — в тому ж співтоваристві у «ВКонтакте» сотні не найпохвальніших коментарів і, будемо чесні, вони мають право злитися. Але розробники не сумують. Готові працювати далі, і плани у них наполеонівські.

***

Проблем у Skyrim Role Play дуже багато. Але надій гра подає ще більше. Це амбіційний проєкт, унікальний у своєму роді, і так — поки він сильно спотикається. Але дарує такі враження, що навіть після сотого за рахунком виліту хочеться повернутися.

Сервери з відтворенням — це не для всіх, але якщо ви раптом давно мріяли знову пережити Skyrim і не проти від душі повеселитися з такими ж фанатами всесвіту — дайте цьому проєкту шанс. І пам'ятайте — можливо, перед вами твориться історія.