Найкращі старі ігри з красивою графікою, які досі вражають

Теперішнє покоління не без причини називають епохою ремейків та ремастерингу: за останні 5 років вийшло стільки перевидань, що всі вже давно з рахунку збилися. Справедливості ради, деякі ігри дійсно відчутно старіють і потребують оновлення — закономірний процес, враховуючи розвиток технологій. Але, як не дивно, є й винятки з правила — старі ігри, які все ще виглядають цілком гідно навіть у своєму первісному вигляді. Подібним проектам і присвячено матеріал: ми зібрали класичні ігри, які не соромно назвати красивими у 2025.

У цій добірці ми обмежимося релізами до 2010 року. Для багатьох з вас проекти кінця нульових не сприймаються старими, але їм вже більше 15 років, тому, як не крути, молодими їх не назвеш.

Без сумніву, двомірна піксельна графіка має свій шарм, але от наскільки при цьому ігри 90-х об'єктивно красиві — тема для дебатів. Тим не менш, геймери, які критикують старі релізи, часто не враховують важливий момент — класичні ігри створювалися під CRT-екрани. І так, на жаль, на сучасних телевізорах і моніторах вони виглядають помітно гірше.

Castlevania: Symphony of the Night — наочний тому приклад. Якщо запустити її на пузатому древньому екрані, то буде накладатися ефект згладжування, що усуває багато недоліків графіки, та й більш глибокий чорний колір CRT надасть зображенню додаткової соковитості. У такому випадку придратися до картинки практично неможливо — ти ніби дивишся інтерактивне аніме.

У 2002 році цей культовий шедевр для GameCube критикували якраз за візуальну складову. Мультяшний художній стиль з його яскравими кольорами та нереалістичними персонажами багатьом фанатам Зельди здавався занадто дитячим навіть за мірками франшизи.

Однак час розставив все на свої місця — сьогодні The Wind Waker в першу чергу люблять за унікальну картину. І саме завдяки мультяшній стилістиці, створеній за допомогою сел-шейдингу, гра виглядає як цілком сучасна інді-адвенчура.

Nintendo перевипустила The Legend of Zelda: The Wind Waker для Wii U у 2013 році, але, що цікаво, деякі прихильники все ще віддають перевагу оригіналу через трохи відмінну кольорову палітру.

Ще одна гра GameCube 2002 року, яка випередила час. У ремейку самої першої Resident Evil була фіксована камера, яку не можна вільно обертати, що дозволило розробникам піти на певні технічні хитрощі та вивести графіку на небачений раніше рівень.

Так, гра використовувала двомірні пререндерені фони, намальовані художниками вручну, що значно економило обчислювальні ресурси консолі. Ну а звільнені ресурси системи йшли на обробку тривимірних героїв, монстрів, а також освітлення, в результаті чого ці аспекти графіки на голову перевершували ігри тих років. Навіть сьогодні Resident Evil залишається однією з найбільш лякаючих частин серії саме завдяки візуальній складовій, геніально комбінуючій 2D і 3D.

На релізі преса і геймери співали дифірамби Half-Life 2 за першокласні технології освітлення і, звичайно ж, за лицьові анімації персонажів. Забавно, але двадцять років потому не всі AAA-проекти можуть похвалитися такими ж реалістичними віртуальними людьми, як старий шедевр Valve. Та й фізиці часто не приділяється належної уваги, в результаті чого рівень інтерактивності Half-Life 2 все ще залишається золотим стандартом.

Одна з перших ігор, яка почала активно використовувати об'ємне освітлення і м'які тіні. Але куди важливіше те, наскільки заворожуюче F.E.A.R. виглядає під час перестрілок. Тут дякувати треба революційній для свого часу системі частинок: кулі реалістично розбивають скло, іскри виникають від попадань по металу, навіть дим динамічно реагує на постріли. Якщо активувати сповільнення часу, то все це вражає ще більше.

Вряд чи для когось буде великим сюрпризом дізнатися, що головний PC-бенчмарк нульових непогано тримається і сьогодні, причому навіть якщо ми говоримо про оригінальну Crysis, а не ремастері. І так, хоча деякі її окремі візуальні ефекти вже демонструють поважний вік, а якість тих же текстур залишає бажати кращого, картинка, якщо оцінювати цілком, все ще гідна.

Як і в випадку з згаданою вище The Wind Waker, на руку Mirror's Edge грає її мінімалістичний художній стиль. Він дозволяє уникнути ефекту зловісної долини, через який часто страждають ігри, що прагнуть до абсолютного реалізму. Крім того, картинка Mirror's Edge відрізняється яскравістю і чіткістю, яких вдалося досягти грою світла і тіні.

Одночасно розчаровуюча і надзвичайно вражаюча візуально гра. Чому розчаровуюча? Тому що на E3 2005 Sony показала фейковий трейлер гри, який настільки вражав графікою, що справжня Killzone 2 ніколи б не змогла виправдати завищені очікування. Тим більше що її розробляли для системи з 256 мегабайтами оперативної пам'яті. Але якщо закрити очі на фіаско з анонсом, то сама по собі Killzone 2 вийшла однією з найкрасивіших ігор PS3, яка в повній мірі демонструвала талант Guerrilla Games ще тоді.

Друга Uncharted стала справжнім проривом для ігрової індустрії та об'єктом гордості для тисяч геймерів. Люди раділи, що нарешті вийшов безкомпромісний ігровий блокбастер, який ні в чому не поступався дорогим голлівудським фільмам (а в майбутньому почав на них навіть впливати). Причому якщо ви ніколи не грали в Among Thieves і запустите її зараз, то, швидше за все, залишитесь приємно здивовані: гра практично не застаріла завдяки якісним анімаціям, створеним за допомогою захоплення рухів, детальним моделям та передовим технологіям на кшталт підповерхневого розсіювання.

Фінська Remedy завжди була на передовій графічного прогресу, і краще тому підтвердження — перша Alan Wake. Гра, без сумніву, пройшла перевірку часом. Об'ємне освітлення в реальному часі — ключова особливість проєкту, яка посилює ефект занурення. Ліхтарик героя, вуличні ліхтарі та місячне світло динамічно освітлюють оточення, і, звичайно, всі джерела світла правдоподібно відкидають тіні. Звісно, та ж друга частина виглядає несопоставно краще, однак слід розуміти, що першу гру робили для систем, які слабші сучасних телефонів.

***

Ну а на вашу думку, які старі ігри можна назвати все ще красивими? Розкажіть у коментарях.