Думка: яка номерна Resident Evil — найкраща?

Приближається щорічний сезон ігрових презентацій та конференцій, а значить, зростає шанс, що Capcom нарешті покаже Resident Evil 9. Саме час озирнутися назад і згадати минулі частини серії — обговорити, які вийшли успішними, а які — не дуже. І, звісно, вибрати найкращу з найкращих.

Варто зазначити, що за довгі роки існування франшизи вийшло близько півсотні ігор Resident Evil. Оцінити їх всі — ще те завдання. Тому даний матеріал зосередиться виключно на основних іграх серії та їх ремейках.

Чи потрібно пояснювати, чому це найслабша номерна гра серії? Resident Evil 6 практично повністю втратила зв'язок з франшизою: герої були ті ж, так, однак шосту частину настільки занесло в бік екшена, що від ідентичності «Обителі зла» не залишилося і сліду. Сама Capcom згодом усвідомила свою помилку і, коли настав час розробляти продовження, зробила повний розворот назад до survival horror.

Далеко не найгірша гра на світі, але посередня номерна «Обитель зла». З одного боку, Resident Evil Zero є за що любити: вона атмосферна і досить красива — особливо якщо проходити ремастер. З іншого, механіка гри за двох головних героїв реалізована невдало. Так, у Zero потрібно занадто багато часу витрачати на менеджмент одразу двох інвентарів, що вбиває все веселощі.

Проривна для свого часу гра, яка, на жаль, відчутно постаріла. Сьогодні грати в першу Resident Evil є сенс хіба що ради мемів — щоб оцінити кумедні діалоги та озвучку.

Багато шанувальників досі сперечаються, чи слід Resident Evil — Code: Veronica відносити до основних ігор серії. Більшість погоджується, що її слід розглядати як номерну частину, особливо якщо врахувати важливість сюжетних подій. Загалом, у проєкту досить запеклі фанати, які відстоюють його честь на форумах і давно просять ремейк. Переосмислення справді не завадило б, адже Code: Veronica страждає від сумнівних геймдизайнерських рішень — на кшталт дивних стрибків складності або надто агресивного бектрекингу.

Оновлену Resident Evil 3 фанати класики не сильно люблять: занадто багато оригінального контенту вирізала Capcom, нічим толком його не замінивши. Однак якщо розглядати її поза контекстом порівняння з першоджерелом, то варто визнати, що ремейк Resident Evil 3 — цілком захоплююча гра. Добротний бойовик на пару вечорів — динамічний і кінематографічний.

Чудова кооперативна гра. Не всім цінителям франшизи подобається надмірна кількість екшену в Resident Evil 5, однак проходити її з другом — суцільне задоволення. Проєкт рідко дає перевести дух: у грі повно напружених битв і цікавих сценаріїв — на кшталт того ж давнього храму, де потрібно уникати палаючих на своєму шляху сонячних променів.

У восьмому RE немало прихильників: Resident Evil Village приваблює людей запам'ятовуваним сеттингом, сюжетом і яскравим ансамблем злодіїв. Тим не менш, бездоганною її назвати складно. У Village немає цілісної ідентичності: вона не завжди вдало стрибає між survival horror і бойовиком, як і між готичним фентезі та науковою фантастикою.

Якби не розчаровуюча фінальна третина, ціни б Resident Evil 7 не було. Це, безсумнівно, найстрашніша гра серії. Мрачний і брудний маєток родини Бейкерів лякає вже сам по собі, але коли по його коридорах за тобою ще й бігає невбивний глава сімейства — адреналін зашкалює до межі. Антагоністи Resident Evil 7 зберігають певну частку людяності, і саме з цієї причини вони лякають більше, ніж монстри в інших «Обителях зла».

Оригінальну Resident Evil 4 не дарма портировали на всі мислимі ігрові платформи. Це видатний пригодницький хоррор-екшен — з зразковим темпом, яскравим сюжетом і харизматичними героями. Гра постійно намагається чимось здивувати: регулярно змінює декорації, підкидає нових ворогів і незвичайні ситуації.

Незважаючи на застарілу графіку, класична Resident Evil 3 все ще заслуговує уваги. Вона майстерно балансує хоррор з екшеном, лякає агресивним переслідувачем, який з'являється в найбільш несподіваних місцях, а також відрізняється вражаючою реіграбельністю. Деякі кат-сцени Resident Evil 3 — інтерактивні і дозволяють вибрати, що станеться далі. Дивно, але цю фішку Capcom більше не використовувала в основних іграх серії.

Олдскульна Resident Evil 2 все ще радує дизайном рівнів, цікавими головоломками та хардкорним геймплеєм, коли потрібно рахувати кожну кулю. А ще — інноваційною механікою, в рамках якої проходження за одного героя безпосередньо впливає на забіг за наступного персонажа. Наприклад, якщо забрати предмет з шафки за Леона, то потім Клэр не зможе ним обзавестись. Знову ж, трохи дивно, що Capcom більше ніде не використовувала подібну систему — навіть у ремейку.

Переосмислена Resident Evil — найкраща частина серії серед ігор з фіксованою камерою. Її візуальний стиль випередив час: навіть сьогодні, особливо в перевиданні 2015 року, вона виглядає вражаюче. Але куди важливіше інше — ремейк бездоганно реалізує ключові елементи survival horror. Тут вам і гнітюча атмосфера, і продуманий менеджмент ресурсів, і заплутана структура особняка, де в кожній кімнаті чекає щось цікаве. Вороги небагаточисельні, але смертельно небезпечні. Тому грати надзвичайно страшно — особливо коли не можна повернути камеру і подивитися, хто ховається за поворотом.

Одна з найбільш впливових ігор останніх років, після успіху якої видавці та розробники масово побігли робити нові версії класичних жахастиків. У ремейку Resident Evil 2 Capcom блискуче адаптувала традиційні елементи survival horror під смаки сучасної аудиторії, не втратила при цьому суть жанру. Студія зробила гру, в якій старе і нове гармонійно уживаються одне з одним. Камера від третьої особи, чуйне управління та кінематографічні сцени поєднуються з олдскульними елементами, такими як пошук ключів, розв'язання головоломок і дослідження складних рівнів.

Відразу після релізу ремейка Resident Evil 4 багато геймерів поспішили назвати гру найкращою в серії. Тоді це можна було списати на типову упередженість до новинки. Але з тих пір минуло два роки — цілком достатньо, щоб поглянути на проєкт без рожевих окулярів. І що ж? Переосмислена Resident Evil 4 все ще виглядає як основний претендент на звання головної «Обителі зла» — особливо в комплекті з доповненням Separate Ways. Це видатний ремейк, який не просто поважає класику, але й доводить її формулу до досконалості. Бої стали напруженішими, історія — глибшою, персонажі — харизматичнішими. А додаток жаху потішив навіть тих ветеранів RE, хто колись дорікав оригінал за надмірний ухил у бік екшену.

***

Згодні з такою послідовністю Resident Evil від гірших до кращих? Розкажіть у коментарях, в якому порядку ви б розмістили номерні частини франшизи.