В черговий вечір пошуку хорошої гри я натрапив на гру House Flipper. Пограв у неї пару годин і забив. Спочатку гра не зачепила, якось все занадто просто, туди намазюкав, тут зламав, там поставив. А потім якось я поставив собі питання, наскільки сильно це було стиснуто і відірвано від життя. І знаєте що, воно не так вже й сильно не відповідає дійсності. На просторах Steam я знайшов ще кілька симуляторів, так чи інакше стосуються реальності, і мені стало цікаво, наскільки вони всі схожі на реальне життя. У цій статті я розповім про свій досвід роботи в житті і те, що показують ігри.
Трохи розповім про себе, я студент, мені 20 років. Пробував я дуже багато різної роботи. У 14 років я працював на будівництві і в оздоблювальній сфері, там мене навчили зводити стіни, прокладати проводку, встановлювати батареї, проводити труби теплопостачання і труби каналізації, ну і звичайно оздоблювальним роботам, таким як шпаклівка і фарбування стін, поклейка шпалер, укладка підлог, кладка плитки і багато чого ще. У 16 років я пішов працювати в автосервіс, де навчився розбирати машини і розуміти пристрій їх роботи. У 17 років я працював у ремонтному магазині, де ремонтував телефони, телевізори та іншу техніку. І от спеціально для з'ясування мого питання я пограв у різні симулятори і виживалки.
Почну, мабуть, з гри House Flipper. Перша частина не дуже далека від реальності. Але будь така фарбування стін можлива в реальному житті, я б став мільйонером. Знесення стін у грі реалізовано на хорошому рівні, установка раковин, батарей і рушникосушок майже ідентична тому, що відбувається в реалі. Але в цій грі не торкається тема електропроводки, так що зробити повноцінний ремонт тільки за грою у вас не вийде. Установка плитки на підлогу так взагалі на чесному слові тримається. Другу частину, на жаль, я не протестував, але, поспілкувавшись з гравцями, дізнався, що додана тільки нова механіка фарбування стін і збільшено кількість декорацій.
Підсумок: у House Flipper можна дізнатися основи ремонту, основи установки меблів, правильність планування, НО ви не зможете елементарно пофарбувати ту ж стіну в реальному житті, просто тому що не нанесли грунтовку перед фарбуванням. 5 пунктів реальності/10.
Продовжує мою добірку гра Electrician Simulator. Гра супер, по ній реально можна вчитися ремонтувати елементарні електроприлади. Наігравши в неї близько 5 годин, можу з упевненістю сказати, що гра пророблена на 100%, всі предмети в грі так чи інакше повторюють предмети з реального життя. У грі можна не тільки ремонтувати предмети, але і прокладати електрику в квартиру і підключати розетки з лампочками. Звичайно, вам тут не пояснять, що для розеток і лампочок потрібні зовсім різні дроти, а точніше їх пропускні спроможності, але це вже трохи в інше русло. Дуже сподобалася реалізація удару струмом, але якби можна було взятися двома руками, було б цікавіше.
Результат: Electrician Simulator дуже продумана гра, в ній ви навчитеся ремонтувати, збирати та розбирати різні електричні прилади, а також зрозумієте основу прокладки електропроводки в будинку. 9 поінтів реальності/10.
Хотів знайти якийсь симулятор машин, а точніше щось про їхню повну збірку та розбирання, але не знайшов нічого хоча б на 3/10, десь ти просто на невидимий клей кріпиш двері, двигун тощо, десь намагалися зробити добре розбірний двигун, як, наприклад, у My Summer Car або ж Car Mechanic Simulator, але в жодній з цих ігор не представлена повна і правильна збірка та розбирання машини. Так, якісь схожості є, але вони зроблені під гру, щоб вписувалося в канон гри.
Результат: поки що не знайшов гідної гри для огляду, з тих, що підходять до цієї теми, виокремив дві гри, де потрібно збирати машини, але ставлю 3 поінти реальності/10. Ставлю великі надії на гру Car Repair, яка вийде восени 2025.
Торгові симулятори на кшталт Supermarket Simulator не такі цікаві та близькі до реальності, як здається на перший погляд, в них немає верескливої бабусі, яка свариться через ціни, немає крадіїв, немає різноманітності в ігрових NPC, є лише 3 види жінок та 3 види чоловіків, які беруть, кладуть, йдуть. Ну а про постачання товарів я взагалі мовчу. Просто спавняться коробки. Якби доопрацювали ці моменти та вклали душу, то так, гра б вийшла цікавою і відразу видно, що гра продумана.
Результат: концепт гри зрозумілий, але не так близький до реальності, як хочеться, ставлю 4 поінти реальності/10.
Закінчу з симуляторами і почну з виживалки The Forest і Sons Of The Forest. Якщо відкинути сюжетну лінію і взяти тільки виживання, то The Forest більш продумана в меті порятунку з острова, напис SOS камінням, зруйнований пасажирський літак, ці фактори з більшою ймовірністю дадуть шанс на порятунок. З будинків вибір не великий, але є. Продукти на острові також є, але не такі великі, як у другій частині. Sons Of The Forest також продумана для виживання, більше варіативності будівель, більше всякої живності та зброї, додаткові крафти, їжа. За цими іграми, звісно, ви не навчитеся виживати в довгостроковій перспективі, але якщо щось трапиться, і ви опинитеся в дикій природі, ви не впадете першим.
Результат: ці ігри навчать шукати їжу, добувати воду, будувати укриття, але не торкаються куди більш важливих аспектів життя, як, наприклад, впав і зламав ногу. Поставлю цим двом іграм 6 поінтів реальності/10.
Green Hell — найкраще продуманий виживач з усіх, у що я грав, вкусила отруйна змія, і ти не знайшов протиотруту — помер, випив води з паразитами і не витягнув черв'яка — помер, з'їв щось несмачне — спустошив шлунок і помер, суть, я думаю, зрозуміла. Також, якщо ти впав, то ти зламав ногу. В цій грі тобі потрібно стежити за всім, як і в реальній Амазонці, знайти їжу, добути води, ти всьому цьому навчишся, скрафтити зброю, не знаючи креслень, можна, але якщо вгадати елементи, що, як і в доісторичний час, робили наші предки. Тут навіть про твою менталку не забули, і тебе яро накриває, якщо ти щось з'їв, а після навіть туземці з'являються.
Результат: гра дуже продумана на всякі болячки, шизу, добування і будівництво. Вижити-то ти зможеш, а врятуватися вже не факт. Є, звісно, пару недоліків, на кшталт не можна карабкатися або лазити по деревах, але гра і без того дуже схожа на реальні події. Оцінка: 10 балів реальності/10.
The Long Dark — гра, де тобі не потрібно виживати в зомбі-апокаліпсисі, тут немає канібалів, тут немає нічого, крім тебе і дикої холодної природи, знайти їжу і не померти від хижаків — все, що потрібно. Я взагалі не знаю, що писати про цю гру, це просто звичайний симулятор лутання точок інтересу з підтримкою життєво важливих показників. Звісно, якщо ми відкинемо все це лутання точок інтересу, та й взагалі відкинемо механіки гри, що відрізняються від дійсності, то, опинившись у такій ситуації, ми отримуємо складну практику виживання в суворих умовах, де потрібно стежити за всіма показниками, і навіть з шансом на порятунок, думаю, опинившись ви в такій ситуації, та й будь-яка людина, яка хоче жити нормальним життям, уплине з торговцем з цього острова при першій же можливості.
Результат: ця гра не викликала якогось інтересу, тут виживання в зимовому застуженому біомі, де в цілому, живучи звичайним міським життям, ти розумієш, що потрібно полювати, одягатися тепліше і чіплятися за життя чим тільки можна. Цьому твору я поставлю 6 балів реальності/10. Просто тому що не показані реально виникаючі проблеми.
Усі ігри, які я знайшов, так чи інакше можна відтворити в реальні події. Звісно, якщо ви наиграєте +100500 годин у Green Hell або Electrician Simulator, ви не будете 100% експертом у виживанні або проводці електрики, дуже багато чого приховано з того, що відбувається в дійсності. Це те ж саме, як вважати, що якщо ти вмієш стріляти в CS, то й на бойових діях ти покажеш себе краще за всіх. Так, безсумнівно, ти отримаєш якусь базу, уявлення, як це має виглядати, і я б навіть радив включити симулятори в проф. освіту, адже теорію ми можемо отримати завжди, а попрактикувати це навіть у симуляторі не завжди можливо. В виживалках особливого сенсу я не бачу, у грі здається, що ти крутий, ну вкусила змія, вивихнув ногу, справи-то, наклав бинт і біжи далі. Виживалки псують наше уявлення про сувору дійсність, якщо на вас нацепиться кліщ, укусить змія, та й навіть просто вивих ноги, все, ви труп.
В завершення своєї статті хочу сказати, що спеціально для цього проєкту я дуже багато часу просидів у всіх іграх, представлених в огляді. Ви можете сказати, що ось є ще зомбі-виживалки, давай їх теж оглядай, але на користь здорового глузду скажу, що всі виживання, пов'язані з боротьбою з супер-пупер вірусом-вбивцею, не дадуть ніякого досвіду, ви не знаєте, яку поведінку будуть мати ці особини, ви не знаєте, яку поведінку будуть мати люди і тварини. Навіть уявляючи зомбі-вірус завтра, шанс того, що ви не помрете просто від якоїсь подряпини, дуже малий, а це якщо він передається тільки через відкриті рани, а якщо ж він буде передаватися повітряно-крапельним шляхом, виживуть тільки психи, які готувалися до цього.
Всім дякую, що приділили моїй статті час, сподіваюся, для когось вона виявиться корисною, і ви переглянете свою думку щодо виживання, або думаючи, що симулятори безкорисні і в них можна тільки витрачати час. Теорія і така практика ніколи не зроблять з вас професіонала в цій сфері, все приходить через помилки, через досвід, через відточування навичок. Безсумнівно можу сказати, що ці ігри дають візуальне уявлення про те, що буде відбуватися в тих чи інших ситуаціях, але потрогати руками, випробувати це все на собі, навіть у VR-шоломі у вас не вийде. Всім ще раз дякую, і якщо ця стаття вам сподобається, ви ще побачите мої статті.