Коли гравець — не пірат, а жертва регіону: чому Sony відштовхує чесних користувачів

Наткнувся я якось на просторах «Ютуба» на інтерв'ю посланника Бога від відеоігрової індустрії, засновника і глави Valve Гейба Ньюелла. У ньому було задано цікавий запитання про думку респондента про проблеми піратства відеоігор з боку користувачів ПК. На що було дано не менш захопливу відповідь. Керівник ігрової компанії не вважає це проблемою З БОКУ КОРИСТУВАЧІВ, а навпаки, він впевнений, що піратство — результат поганого обслуговування з боку ігрових компаній. І в якості прикладу Гейб навів Росію. Він зауважив, люди піратять ігри тільки тому, що пірати виконали роботу з локалізації ігор набагато краще видавців і продавали їх в один і той же час паралельно з запуском у США за цінами, які гравці могли витримати. Компанія Valve зробила те ж саме, і — о диво — як тільки вони почали локалізувати і продавати ігри за регіональною ціною одночасно з запуском у США, без дурних обмежень, то проблеми з піратством у Росії раптово зникли. В кінці він підсумував: «Люди з радістю платять гроші, якщо отримують те, що вони сприймають як відмінний продукт, поставлений на їхніх умовах».

Так от, до чого це передмовлення. А до того, що з Sony конкретно щось сталося. Адже до лютого 2022 року Sony такою і була. Тільки згадайте їх рекламні кампанії своїх ексклюзивів у СНД. Але після подій, про які ми всі обізнані, Sony пішла з Росії і офіційно заборонила купувати свою цифрову дистрибуцію на її території. Але заборона рикошетом вдарила і по інших країнах СНД, зокрема Казахстану. Але що робити, якщо ти хочеш грати легально, але тобі просто не дають таку можливість? У цій статті я б хотів поділитися своєю історією «придбання» The Last Of Us Part 2.

Сам я звичайний хлопець з Казахстану, тимчасово проживаючий у Німеччині через навчання. Мій акаунт у Steam — того ж регіону, що і я — родом з Казахстану. Ігри я купував через картки поповнення Steam, які продаються в місцевих супермаркетах без націнок. І при активації в моєму казахстанському Steam акаунті валюта конвертувалася з євро в тенге, навіть незважаючи на фактичне місцезнаходження гравця за межами регіону. Така схема працює без збоїв уже 2 роки: Steam не цікавить IP-адреса — важлива лише остання банківська картка, використана для покупок. Якщо вона казахстанська, значить і акаунт казахстанський. І ось при бажанні купити визнаний шедевр від Sony я зіткнувся з проблемою її придбання без зайвих клопотів. Купити на русомовних сайтах я не міг, адже з усіх можливостей оплати в мене є лише німецька картка Maestro (місцева платіжна система типу російського «МІР») з PayPal, а вони на майданчиках Plati.ru, GGsel (Kupikod просто не відкривається з німецького IP) не підтримуються. Писати напряму продавцям в надії дізнатися, чи є у них PayPal, бажання не було.

Був також інший варіант зі зміною регіону на німецький, благо картка під рукою. Але тут вступають в силу обмеження Steam — зміна регіону можлива раз на 3 місяці. Не хотілося цього робити, знаючи, що скоро літнє розпродаж. Тривожно було, що не встигну. Та й при зворотній зміні вимагався б VPN з казахстанською IP-адресою. А такого я знайти не зміг, адже нікому не потрібен казахстанський інтернет з їхніми дурними заборонами на кшталт бана Pornhub.

І ось коли Sony не залишила мені шансів на придбання гри легко і просто, я вийшов на шлях, на який не вступав останні 7 років, — я вирішив піратити. А я не піратю ігри, адже знаю, яким трудом вони створюються, і вважаю це істинним мистецтвом. Фільми та музику можна послухати безкоштовно, але ігри завжди варто купувати чесно. До тих пір, поки це можливо. Але роздача ліцензійного контенту в Німеччині за допомогою технології Torrent є незаконною і карається великим штрафом. Використовуючи VPN, завжди є шанс, що з'єднання самого VPN обірветься і роздачу спалить вже німецький провайдер. Вимкнути роздачу на безкоштовній версії програми неможливо. Але благо залишилися добрі друзі в Казахстані, що залили репак на GoogleDisk, я скачав його і встановив. Для тих, хто хоче зрозуміти, чому качати з торрента небезпечно.

Історія анекдотична до жаху. І я впевнений, що читачі спокійно б допомогли мені з цим. Але от тільки я не про це. А про те, що після політичних рішень і геоблокувань багато користувачів з СНД опинилися в правовому тупику. Гра доступна в магазині, але ти не можеш її купити. Або купити можеш, але не скачати. Або скачати можеш, але не запустити. Це створює відчуття, що офіційні платформи самі змушують користувача шукати обхідні шляхи.

Гравці не перестали бути готовими платити. Вони все ще хочуть купувати, підтримувати розробників і бути частиною ігрового співтовариства. Але коли корпорації блокують доступ, вони ризикують втратити саме тих, хто був їм вірний. Може, пора старому Гейбу нагадати видавцям, що його платформа створювалася з девізом «Безмежна доступність за доступною ціною»?