Відомі фільми та кінофраншизи, які заслуговують сучасної ігрової адаптації

На днях Saber Interactive представила Clive Barker's Hellraiser: Revival — одиночний хорор за мотивами серії фільмів жахів «Піднесений з пекла» (Hellraiser). А раніше цього місяця вийшла RoboCop: Rogue City — Unfinished Business — новий шутер про Робокопа. На честь цих двох подій давайте згадаємо інші знамениті фільми або цілі кінофраншизи, за якими можна було б зробити відмінні ігри. Деякі з них вже отримували адаптації, однак це або було дуже давно, або ж самі проекти виявилися настільки невдалими, що має сенс спробувати ще раз.

Ігри за «Матрицею» є, однак зовсім вже проходні — що, звичайно, справжня трагедія. Потенціал у сеттингу безмежний: можна розповісти безліч цікавих історій про найрізноманітніших героїв — не обов'язково фокусуватися тільки на Нео. А всі ці бої з використанням кунг-фу, перестрілки з уповільненням часу та адреналінові погоні на машинах — чудовий каркас для захоплюючого екшена від третьої особи.

Нормальну гру за «Матрицею» особливо хочеться побачити після The Matrix Awakens — технічної демонстрації Unreal Engine 5, що показала, якою могла б бути сучасна гра за франшизою.

Дві сильно відрізняються за духом кіноленти про популярного персонажа британських коміксів. Тим не менш, обидва фільми, хоч і досить різні, могли б стати непоганою основою для відеоігор. Уявіть собі симулятор судді в Мегасіті у вигляді гібриду шутера та RPG, де потрібно на місці оголошувати вирок злочинцям, виконувати його, а також вершити закон за допомогою фірмового пістолета Дредда, що стріляє безліччю різних боєприпасів.

Цікаво, але згадана вище RoboCop: Rogue City — Unfinished Business дуже навіть схожа саме на фільм «Суддя Дредд 3D» 2012 року. До того ж, гра навіть повторює знамениту сцену з кулеметом у багатоповерховому житловому блоці. Посилання, безсумнівно, круте — однак все ж хотілося б колись отримати саме гру про Дредда.

До речі, з'явилася інформація, що Тайка Вайтити (Taika Waititi) візьметься за новий фільм про героя: можливо, до майбутньої кіноленти прив'яжуть ігрову адаптацію?

Продовжуємо тему бадьорих екшенів. Франшиза «Джон Уік» — ідеальна база для захоплюючої відеогри. Во-перше, підкупає вже сама концепція героя-одинака, який усуває десятки небезпечних кіллерів за допомогою потужних пушок і холодної зброї, а також найрізноманітніших підручних засобів. По-друге, у «Джона Уіка» надзвичайно інтригуючий і багатий на лор сеттинг — а це важливо для ігор.

Створювачі цієї кіносерії придумали всесвіт, яка чимось нагадує Vampire: The Masquerade — тільки замість вампірів тут кіллери. Їх підпільний світ існує паралельно з звичайним, а найманим вбивцею може стати будь-який перехожий на вулиці. Кіллери дотримуються кодексу честі, до того ж їхня діяльність регулюється строгими внутрішніми законами. Для найманців святу роль відіграють контракти, у них є свої обряди і нейтральні території — наприклад, готель «Континенталь», де заборонено влаштовувати розправи. Замість грошей використовуються золоті монети, які підкреслюють архаїчність всього цього співтовариства. В загальному, сценаристи все основательно продумали.

У 2019 році за «Джоном Уіком» вийшла тактична мобільна гра John Wick Hex, однак ААА-проектів за франшизою поки що не було.

У цьому фантастичному бойовику з Томом Крузом (Tom Cruise) майор Вільям Кейдж, не маючи бойового досвіду, гине в першій же битві з прибульцями, однак потім раптово прокидається, як ні в чому не бувало. Виявляється, що він потрапив у часову петлю, в результаті чого герой змушений знову і знову переживати один і той же день. З кожною смертю протагоніст «Грані майбутнього» набирається цінного досвіду, необхідного для перемоги над інопланетними загарбниками: освоює функції потужного екзоскелета, вивчає слабкі сторони прибульців. Чим не готова зав'язка для динамічного рогалика?

Дія антиутопічного бойовика «Втеча з Нью-Йорка» режисера Джона Карпентера (John Carpenter) розгортається в недалекому майбутньому, де Манхеттен перетворено на в'язницю суворого режиму. Коли літак з президентом США потерпає крах над островом, уряд наймає колишнього військового і злочинця Змія Пліскіна, щоб він проник у місто і врятував важливого заручника. Цікаво, що у сиквела практично така ж зав'язка, однак події другого фільму розгортаються в постапокаліптичному Лос-Анджелесі, а тон картини помітно менш серйозний.

«Втеча з Нью-Йорка» стала б відмінною відеогрою — що частково доведено на прикладі серії Metal Gear Solid, натхненної в значній мірі цією кінолендою. Крім того, сюжет фільму — це по суті синопсис доповнення Phantom Liberty для Cyberpunk 2077, де теж потрібно рятувати президента з відрізаного від зовнішнього світу району, що перетворився по суті на державу всередині держави.

При всій важливості «Біжучого по лезу» для жанру кіберпанку — та й наукової фантастики в цілому — серії сильно не щастить з ігровими адаптаціями. Останній VR-проєкт по знаменитій всесвіту, Blade Runner: Revelations, вийшов ще в 2018 році і, на жаль, не міг похвалитися хоч якимись сильними якостями. З тих пір нових ігор не було, якщо не рахувати Blade Runner: Enhanced Edition — ремастер класичної адвенчури 1997 року.

Ще нещодавно в роботі знаходилося два багатообіцяючих проєкти: нова адвенчура Blade Runner 2033: Labyrinth від Annapurna Interactive, а також Blade Runner: Time To Live від Supermassive Games, авторів Until Dawn. Увы, обидві ігри, судячи з усього, не побачать світ білого дня: Supermassive Games призупинила розробку свого тайтлу, а весь колектив Annapurna Interactive покинув студію в минулому році в результаті конфлікту з керівництвом.

В минулому році вийшов ремастер гри The Thing, яка є продовженням однойменного хоррора Джона Карпентера. Переиздання вийшло гідним, однак все ж прийшов час для повноцінної нової гри про жахливого прибульця, що мімікрує людей.

Важливість фільму «Щось» складно переоцінити: кінолента вважається одним з найкращих жахастиків усіх часів, бездоганно поєднуючи боди-хоррор і гнітючу атмосферу з напруженим сюжетом. Глядач, як і герої, відчайдушно намагається зрозуміти, хто позаземна істота, а хто людина. «Щось» можна було б використовувати в якості основи як для сюжетної одиночної гри, так і для мережевого проєкту в жанрі соціальної дедукції на зразок Among Us.

Класика Квентіна Тарантіно (Quentin Tarantino) легко могла б перетворитися на відеогру — з брутальними боями на мечах, акробатикою, яскравими перестрілками та захоплюючими боями з босами в стилі Metal Gear Solid.

Хоча про пряму адаптацію залишається тільки мріяти, як не дивно, вже зовсім скоро ми отримаємо відеогрову історію в дусі «Вбити Білла» — в жовтні, коли вийде Ghost of Yotei від Sucker Punch. Нова самурайська пригода в значній мірі натхненна дуологією Тарантіно: сюжет гри також фокусується на дівчині, яка розшукує членів банди, щоб помститися їм за замах на своє життя. При цьому гра змішує західні та східні впливи і навіть активно використовує жовтий колір у своїй естетиці — прямо як «Убити Білла».

Досить дивно, що по фільмах серії «Судна ніч» (The Purge) досі немає ігор. Не те щоб самі кіноленти були якимись абсолютними шедеврами, але задумка, на якій вони тримаються, чудово вписується в формат хоррор-екшена.

Світ, показаний у цих фільмах, — повноцінна, продумана антиутопія. Згідно з сюжетом, раз на рік будь-які злочини стають законними, включаючи вбивства. У Ніч Чистки одні люди вирушають творити безчинства, а інші ховаються або закриваються в охоронюваних будинках — якщо у них є кошти на подібного роду житло. Можна було б зробити цілком цікаву гру на виживання з чіткою метою — протриматися до ранку.

Ці бойовики про війну вампірів з перевертнями є за що любити — наприклад, за унікальну візуальну стилістику, що змішує естетику «Матриці» з готикою, або ж за сеттинг. З одного боку, серія «Інший світ» нагадує Vampire: The Masquerade завдяки політичним інтригам серед кровососів і наявності в лорі різних кланів і фракцій. З іншого — ці кіноленти також перегукуються з Resident Evil: у всього надприродного є наукове пояснення, а вивчення вірусів, лабораторні експерименти та секретні операції — важливий елемент сюжету саги. Іншими словами, матеріалу для ігор вистачає з головою, однак ми отримали лише провальну Underworld: The Eternal War для PS2 у 2004 році.

***

А що думаєте ви? Які кінокартини у вас викликали реакцію «хочу гру по цьому фільму»? Розкажіть у коментарях.