Я поїхав у щойно відкритий LEGOLAND у Шанхаї — що там цікавого?

На gamescom анонсували четверту гру у франшизі LEGO Batman, що отримала підзаголовок Legacy of the Dark Knight, а 5 липня 2025 року на відстані 70 км від Шанхаю відкрився перший в Китаї та одинадцятий у світі тематичний парк, присвячений датському конструктору LEGO. Після ChinaJoy я просто не міг покинути країну, не завітавши до нього хоча б на півдня. І ось я вже мчу з Південного залізничного вокзалу Шанхаю на швидкісному «носатому» поїзді у напрямку містечка Феньдзинь (Fengjing), поблизу якого Компартія виділила 318 тисяч м² китайської землі під західні розваги. До речі, LEGOLAND Shanghai Resort став найбільшим «Леголендом» серед усіх «Леголендів».

Феньдзинь — це дуже маленьке містечко за мірками Китаю, і жодного разу не туристичне. Жодного іноземця я тут не зустрів, зате подивився на побут місцевих жителів. Примітний місто своїми каналами, вздовж яких можна прогулятися колоритними китайськими вуличками, з ліхтариками, статуями драконів та крутими містками.

Іноді місто називають «китайською Венецією», хоча, справедливості ради, він такий далеко не один в околицях великого Шанхаю, та й не найрозрекламованіший. Давнє місто на воді Чжуцзяцзяо (Zhujiajiao) більш відоме, але від того й облюбоване туристами з усього світу. Справжній колорит і реальне життя серед натовпів іноземців і сотень сувенірних крамниць там вже не побачиш (був, тому знаю, про що говорю). Тоді як у Феньдзині спокійно, місцями навіть тихо, а китайські бабусі виходять на балкончики своїх будинків вздовж каналів, щоб повісити білизну для сушіння. Справжній античний Китай. І тим контрастніше виглядає прозахідний «Леголенд» у якихось 15 км від міста.

До слова, а як дістатися з Феньдзиня безпосередньо до парку? Якогось трансферного автобуса, організованого самим LEGOLAND, поки, на жаль, немає. Тому — тільки громадський транспорт або таксі. Для виклику машини можна використовувати додаток DiDi (аналоги Uber або «Яндекс. Таксі»). Працює за тими ж принципами, але потрібно пам'ятати, що, по-перше, без SIM-карти місцевого стільникового оператора не вийде в ньому зареєструватися, а по-друге, прив'язати російську банківську картку не вийде, погано-гарно переварює лише іноземні доларові або єврові MasterCard.

За власним досвідом скажу, що за перші дві поїздки гроші благополучно списалися, а на третій раз додаток без пояснення причин категорично відмовилося оплачувати трансфер, заблокувавши можливість подальшого виклику машини. Тобто до парку-то я доїхав, а повернутися вже не міг. Пришлося просити випадкового хлопця на вулиці заплатити за мене в моєму додатку за допомогою китайської платіжної системи... Після чого я йому повернув витрачене готівкою. І так, місцеві дуже чуйні і завжди готові допомогти. Правда, комунікація майже кожного разу через Google-перекладач, англійською країна говорить досить ледарювато.

Потрапляєш у парк через арку в великій 6-поверховій будівлі незамысловатої форми. Чимось нагадує стандартну житлову панельку — до речі, це готель (дуже дорогий!), — але тільки яскраво розмальована, а на даху встановлені фігурки LEGO-людей. Тут же, праворуч від вхідної групи, розташовані каси. Квиток можна купити як на сайті парку заздалегідь, так і на місці. Я вибрав другий варіант — квиток обійшовся на один день відвідування в 550 юанів, що в перерахунку на рублі приблизно 6200. І ні, це зовсім не дорого, якщо порівнювати з вартістю дня в «Діснейленді». З іншого боку, і працює LEGO-парк лише до 19:00, а з втіленої в камені казки Волта Діснея (Walt Disney) виползаєш зазвичай у десятому годині вечора...

Якщо говорити про сухі цифри, то LEGOLAND, як заявляється, побудований з 85 мільйонів кубиків LEGO. Однак у мене є сумніви з цього приводу, адже велика частина конструкцій усіх об'єктів лише імітує дитячий конструктор, а фактично є монолітними спорудами та фігурами. Визнаю, намагався від'єднати детальки від різних ростових ляльок, але нічого не вийшло — вони просто не роз'єднуються. Та й гаразд, так надійніше.

Для відвідувачів парку доступні 8 тематичних зон, в планах — 75 атракціонів. Чому в планах — тому що деякі об'єкти все ще закриті і проходять стрес-тести. Так, наприклад, водна гірка огороджена парканом і лише виплескує через нього воду з штучного водоймища, коли порожні «машинки» зі швидкістю влітають у басейн. Персонал повинен переконатися, що і на сто тисячний прогон ніякого ЧП не трапиться, перш ніж допустити людей до такого потенційно травматичного об'єкту.

Зате головна візитна картка парку — американські гірки під величезним LEGO-людиною в кепці працює стабільно, закриваючись пізніше за всі інші атракціони. По суті, це головне розвага парку, заради якого сюди варто приїхати. Зовні виглядає чудово і дарує дійсно екстремальні відчуття. Метелики в животі на особливо крутих віражах дають про себе знати. Хоча якщо доводилося бувати в згаданому Disneyland або парку Universal в Лос-Анджелесі, то напевно The Big LEGO Coaster (назва атракціону) не здасться чимось надприродним.

На виході з атракціону можна купити фотографію. Правда, з оплатою можуть бути проблеми. Як, в принципі, і в усьому Китаї. Класичні термінали для прикладання «пластика» збереглися далеко не всюди, і персоналу парку довелося його звідкись принести, буквально стерти пилюку ганчіркою і підключити ради мене до всієї касової системи. І ні, готівку теж не приймають. Місцеві розплачуються виключно AliPay і QR-кодами в телефоні.

Позаду величезного LEGO-людини вхід у критий ангар, в якому представлені пам'ятки Шанхая, зібрані з LEGO-конструктора. А ще тут можна на час сховатися від спеки і подихати свіжим кондиціонованим повітрям.

Трохи правіше підноситься певний стовп — це атракціон зі спостережною капсулою, яка повільно піднімається вгору, обертаючись на 360 градусів. Атракціон зовсім не екстремальний, а споглядальний: з висоти можна добре розглянути весь «Леголенд» і територію навколо. Всередині зовсім не страшно: люди просто сидять на стільцях перед глухим склом, грає легка музика.

А ось зона Lego Ninjago. Стилізація на висоті, кругом багато розваг для малюків, а ось «дорослий» атракціон лише один. Суть у наступному: ти береш 3D-окуляри, сідаєш у спеціальну капсулу, яка повільно котиться по направляючій і повертає тебе до великих екранів зліва-праворуч, на яких з'являються всілякі вороги. Завдання — власною рукою метати в них файерболли, всіх перемогти. «Вистріли» здійснюються махами рук над панеллю-сенсором перед тобою — втім, зчитування рухів досить умовне. Можна особливо не старатися, постріл на екрані майже завжди летить в ціль. Скажу чесно, не сподобалося. Нудно і ненатурально. Старенький Xbox Kinect давав відчуттів більше і працював краще.

Ще одна розвага, пов'язана з 3D, це кінотеатр. Повноцінний кінозал, в якому крутять коротенький двадцятиминутний мультфільм про LEGO-людичків. Сценарно він абсолютно нічого собою не представляє. Сюжет приблизно такий: LEGO-людичок засинає і переноситься на далеку планету. Там під час рок-концерту на місцевих жителів — теж LEGO-людичків — нападають злі прибульці з космосу, а рейв у стилі опен-ейр обертається великою бійкою з використанням луків, арбалетів, магії та кмітливості хороших хлопців. Засумувати також не дають 4D-ефекти — трясучі крісла в такт подіям на екрані, штучний сніг з потолка кінозалу і задування вітру звідкись з-під сидіння. Наскільки я зрозумів, самі мультфільми час від часу змінюються, можна потрапити на якийсь інший ролик.

Традиційно для такого роду парків по периметру курсує паровозик. Їде повільно, а дивитися по шляху майже немає на що. Якщо в «Діснейленді» з поїзда ти милуєшся найрізноманітнішими аніматроніками, то тут суцільна статика. Ніхто і нічого не рухається. А в один момент склад і зовсім котиться вздовж глухої сірої стіни. Приблизно такий же вид можна отримати з вікна поїзда РЖД, хоча там навіть краще — глухі стіни зазвичай розмальовані графіті. В загальному, дивно. З фішок хіба що перекриті шлагбаумами пішохідні доріжки парку. Люди буквально змушені стояти перед переходом, поки проїжджає поїзд. Из вагончика це виглядає кумедно, але коли ти сам пішохід, а перед носом в п’ятий раз опускається шлагбаум — починає відверто дратувати. Втрачаєш час.

І ще одна традиційна споглядальна атракція — невелика подорож на човні по штучному каналу. Проблема аналогічна: вздовж берегів розставили різні LEGO-фігурки, LEGO-атракції Китаю, а десь встановили дим-машини, але все це неживе і статичне. Якщо не порівнювати, то виглядає здорово і умиротворяюче. Якщо ж почати співставляти, в «Діснейленді» магії і захоплення більше.

Нарешті, вечеря. Тут без жодних зауважень — здорово. Стилізованих кафе немало, є як західний фастфуд, так і традиційні страви місцевої китайської кухні. Я обрав ресторанчик з драконом над входом. В ньому подавали гамбургери з булочками у вигляді конструктора LEGO. Виглядає цікаво, та й на смак виявилося дуже навіть непогано. І з оплатою не виникло проблем! Олдскульний термінал на касі був — боячись залишитися голодним, оцінив ситуацію ще на підході, — видно, для таких от туристів-олдтаймерів, як я.

Приблизно о 18:45 з гучномовців почали звучати оголошення про те, що парк ось-ось закриється. Пора було рухатися в сторону виходу. Само собою, виходиш через довгий-довгий сувенірний магазин. Це останнє, що якийсь час працює після семи вечора. І ось тут починаєш відчувати себе ніби в «Діснейленді» — скупчення таке ж. Хоча до цього підхід до всіх атракціонів не займав більше 20 хвилин, і це, до речі, незаперечна перевага «Леголенда» над парком Діснея. Недарма останній називають live-симулятором стояння в чергах.

***

Так чи варто летіти в Шанхай лише ради самого великого і новітнього LEGOLAND? Відповідь — ні. А от з нагоди опинитися було здорово. Крім того, можна організувати тур одразу по двох парках, адже в Шанхаї є і Disneyland. І тоді така поїздка набуває сенсу. Крім того, окрім західних атракціонів у Китаї точно є, куди піти, що подивитися.

Обов’язково пишіть у коментарях, чи цікаві вам подібні неформатні статті, подорожні нотатки та якісь особисті враження редакторів не лише про ігри та кіно!