Я відвідав тільки-но відкритий LEGOLAND у Шанхаї — що там цікавого?

На gamescom анонсували четверту гру у франшизі LEGO Batman, що отримала підзаголовок Спадок Темного Лицаря, а 5 липня 2025 року за 70 км від Шанхаю відкрився перший в Китаї та одинадцятий у світі тематичний парк, присвячений датському конструктору LEGO. Після ChinaJoy я просто не міг полетіти з країни, не заскочивши в нього хоча б на півдня. І ось я вже мчу з Південного залізничного вокзалу Шанхаю на швидкісному «носатому» поїзді в напрямку містечка Феньдзинь (Fengjing), неподалік від якого Компартія виділила 318 тисяч м² китайської землі під західні розваги. До речі, LEGOLAND Shanghai Resort став найбільшим «Леголендом» серед усіх «Леголендів».

Феньдзинь — це дуже маленьке містечко за мірками Китаю, і жодного разу не туристичне. Жодного іноземця я тут не зустрів, зате подивився на побут місцевих жителів. Примітний місто своїми каналами, вздовж яких можна прогулятися колоритними китайськими вуличками, з ліхтариками, статуями драконів і крутими містками.

Іноді місто називають «китайською Венецією», хоча, справедливості ради, його таких далеко не один в околицях великого Шанхаю, та й не найпопулярніший. Давнє місто на воді Чжуцзяцзяо (Zhujiajiao) більш відоме, але через це й облюбоване туристами з усього світу. Справжній колорит і реальне життя серед натовпів іноземців і сотень сувенірних лавок там вже не побачиш (бував, тому знаю, про що говорю). Тоді як у Феньдзині спокійно, місцями навіть тихо, а китайські бабусі виходять на балкончики своїх будинків вздовж каналів, щоб повісити білизну для сушіння. Справжній античний Китай. І тим контрастніше виглядає прозахідний «Леголенд» за якихось 15 км від міста.

До слова, а як дістатися з Феньдзиня безпосередньо до парку? Якогось трансферного автобуса, організованого самим LEGOLAND, поки, на жаль, немає. Тому — лише громадський транспорт або таксі. Для виклику машини можна використовувати додаток DiDi (аналог Uber або «Яндекс. Таксі»). Працює за тими ж принципами, але потрібно пам'ятати, що, по-перше, без SIM-карти місцевого стільникового оператора не вдасться в ньому зареєструватися, а по-друге, прив'язати російську банківську картку не вийде, погано-погано переварює лише іноземні доларові або єврові MasterCard.

За своїм досвідом скажу, що за перші дві поїздки гроші благополучно списалися, а на третій раз додаток без пояснення причин категорично відмовилося оплачувати трансфер, заблокувавши можливість подальшого виклику машини. Тобто до парку я доїхав, а повернутися вже не міг. Пришлося просити випадкового хлопця на вулиці заплатити за мене в моєму додатку за допомогою китайської платіжної системи... Після чого я йому повернув витрачене готівкою. І так, місцеві дуже відзивчиві і завжди готові допомогти. Правда, комунікація майже кожного разу через Google-перекладач, англійською країна говорить досить ліниво.

Потрапляєш у парк через арку в великій 6-поверховій будівлі незамысловатої форми. Чимось нагадує стандартну житлову панельку — до речі, це готель (дуже дорогий!), — але тільки яскраво розмальовану, а на даху з встановленими фігурками LEGO-людців. Тут же, праворуч від вхідної групи, розташовані каси. Квиток можна купити як на сайті парку заздалегідь, так і на місці. Я обрав другий варіант — квиток обійшовся на один день відвідування в 550 юанів, що в перерахунку на рублі приблизно 6200. І ні, це зовсім не дорого, якщо порівнювати зі вартістю дня в «Діснейленді». З іншого боку, і працює LEGO-парк лише до 19:00, а з втіленої в камені казки Волта Діснея (Walt Disney) виповзаєш зазвичай у десятому годині вечора...

Якщо говорити про сухі цифри, то LEGOLAND, як заявляється, побудований з 85 мільйонів кубиків LEGO. Однак у мене є сумніви з цього приводу, адже більша частина конструктиву всіх об'єктів лише імітує дитячий конструктор, а фактично є монолітними спорудами та фігурами. Зізнаюся, намагався від'єднати детальки від різних ростових ляльок, але нічого не вийшло — вони просто не роз'єднуються. Та й добре, так надійніше.

Для відвідувачів парку доступні 8 тематичних зон, у планах — 75 атракціонів. Чому в планах — тому що деякі об'єкти все ще закриті і проходять стрес-тести. Так, наприклад, водна гірка огороджена парканом і лише виплескує через нього воду з штучного водоймища, коли порожні «машинки» зі швидкістю влітають у басейн. Персонал має переконатися, що навіть на сто тисячний прогон ніякого ЧП не трапиться, перш ніж допустити людей до такого потенційно травматичного об'єкту.

Зате головна візитна картка парку — американські гірки біля гігантського LEGO-людини в кепці працює стабільно, закриваючись пізніше за всі інші атракціони. По суті, це головне розвага парку, заради якого сюди варто приїхати. Зовні виглядає здорово і дарує дійсно екстремальні відчуття. Метелики в животі на особливо крутих віражах дають про себе знати. Хоча якщо доводилося бувати в згаданому Disneyland або парку Universal в Лос-Анджелесі, то напевно The Big LEGO Coaster (назва атракціону) не здасться чимось надзвичайним.

На виході з атракціону можна купити фотографію. Правда, з оплатою можуть бути проблеми. Як, в принципі, і в усьому Китаї. Класичні термінали для прикладання «пластика» збереглися далеко не всюди, і персоналу парку довелося його звідкись принести, буквально стерти пилюку ганчіркою і підключити ради мене до всієї касової системи. І ні, готівку теж не приймають. Місцеві розплачуються виключно AliPay, WeChat і QR-кодами в телефоні.

Позаду гігантського LEGO-людини вхід у критий ангар, в якому представлені пам'ятки Шанхая, зібрані з LEGO-конструктора. А ще тут можна на час сховатися від спеки та подихати свіжим кондиціонованим повітрям.

Трохи праворуч підноситься якийсь стовп — це атракціон зі смотровою капсулою, яка неспішно піднімається вгору, повертаючись на 360 градусів. Атракціон зовсім не екстремальний, а споглядальний: з висоти можна добре розглянути весь «Леголенд» і територію навколо. Всередині зовсім не страшно: люди просто сидять на стільцях перед глухим склом, грає легка музика.

А ось зона Lego Ninjago. Стилізація на висоті, кругом багато розваг для малюків, а от «дорослий» атракціон лише один. Суть у наступному: ти береш 3D-окуляри, сідаєш у спеціальну капсулу, яка неспішно котиться по направляючій і повертає тебе до великих екранів зліва-справа, на яких з'являються різноманітні вороги. Завдання — власною рукою кидати в них файерболли, всіх перемогти. «Вистріли» здійснюються махами рук над панеллю-сенсором перед тобою — втім, зчитування рухів досить умовне. Можна особливо не старатися, постріл на екрані майже завжди летить у ціль. Скажу чесно, не сподобалося. Нудно і ненатурально. Старенький Xbox Kinect давав відчуттів більше і працював краще.

Ще одна розвага, пов'язана з 3D, це кінотеатр. Повноцінний кінозал, в якому крутять короткий двадцятимінутний мультфільм про LEGO-людців. Сценарно він абсолютно нічого собою не представляє. Сюжет приблизно такий: LEGO-людчик засинає і переноситься на далеку планету. Там під час рок-концерту на місцевих жителів — теж LEGO-людців — нападають злі прибульці з космосу, а рейв в стилі опен-ейр обертається великою битвою з використанням луків, арбалетів, магії та кмітливості хороших хлопців. Заскучати також не дають 4D-ефекти — трясучі крісла в такт подіям на екрані, штучний сніг з потолка кінозалу та задування вітру звідкись з-під сидіння. Наскільки я зрозумів, самі мультфільми час від часу змінюються, можна потрапити на якийсь інший ролик.

Традиційно для такого роду парків по периметру курсує паровозик. Їде повільно, а дивитися по шляху майже нема на що. Якщо в «Діснейленді» з поїзда ти милуєшся найрізноманітнішими аніматрониками, то тут суцільна статика. Ніхто і нічого не рухається. А в один момент склад і зовсім котиться вздовж глухої сірої стіни. Приблизно такий же вид можна отримати з вікна поїзда РЖД, хоча там навіть краще — глухі стіни зазвичай розмальовані графіті. Загалом, дивно. З фішок хіба що перекриті шлагбаумами пішохідні доріжки парку. Люди буквально вимушені стояти перед переходом, поки проїжджає поїзд. З вагончика це виглядає кумедно, але коли ти сам пішохід, а перед носом в п’ятий раз опускається шлагбаум, — починає відверто дратувати. Втрачаєш час.

І ще одна традиційна спостережна атракція — невелика подорож на човні по штучному каналу. Проблема аналогічна: вздовж берегів розставили різні LEGO-фігурки, LEGO-історичні пам’ятки Китаю, а десь встановили дим-машини, але все це неживе і статичне. Якщо не порівнювати, то виглядає здорово і заспокійливо. Якщо ж почати співставляти, в «Діснейленді» магії і захоплення більше.

Нарешті, вечеря. Тут без всяких зауважень — здорово. Стилізованих кафешок немало, є як західний фастфуд, так і традиційні страви місцевої китайської кухні. Я обрав ресторанчик з драконом над входом. У ньому подавали гамбургери з булочками у вигляді конструктора LEGO. Виглядає цікаво, та й на смак виявилося дуже навіть непогано. І з оплатою не виникло проблем! Олдскульний термінал на касі був — боячись залишитися голодним, оцінив ситуацію ще на підході, — мабуть, для таких от туристів-олдтаймерів, як я.

Приблизно о 18:45 з гучномовців почали звучати оголошення про те, що парк ось-ось закриється. Пора було рухатися в бік виходу. Само собою, виходиш через довгий-довгий сувенірний магазин. Це останнє, що якийсь час працює після семи вечора. І от тут починаєш відчувати себе як у «Діснейленді» — натовп такий же. Хоча до цього підхід до всіх атракціонів не займав більше 20 хвилин, і це, до речі, безперечна перевага «Леголенда» перед парком Діснея. Недарма останній називають live-симулятором стояння в чергах.

Так чи варто летіти в Шанхай тільки ради найбільшого і новітнього LEGOLAND? Відповідь — ні. А ось з нагоди потрапити було здорово. Крім того, можна організувати тур одразу по двом паркам, адже в Шанхаї є і Disneyland. І тоді така поїздка набуває сенсу. Крім того, окрім західних атракціонів у Китаї точно є, куди піти, що подивитися.

Обов’язково пишіть у коментарях, цікаві вам подібні позаформатні статті, подорожні нотатки та якісь особисті враження редакторів не тільки про ігри та кіно!